Вікіпедія

Екстрений медичний технік

медичний працівник, який виконує основну діяльність у закладах охорони здоров’я

Екстрений медичний технік (англ. Emergency Medical Technician, EMT) — термін, що використовується у багатьох країнах для визначення працівника екстреної медичної служби (ЕМС) певної кваліфікації, тренованого для надання допомоги при різноманітних невідкладних ситуаціях[1][2][3]. У вузькому значенні термін «екстрений медичний технік» вказує на працівника ЕМС з рівнем підготовки вище екстреного медичного реагувальника, але нижче парамедика. Це власне екстрений медичний технік базового рівня (ЕМТ-базовий або ЕМТ-В, англ. EMT-Basic). Цьому рівню і відповідає професія екстреного медичного техніка в Україні, впроваджена в ході реформи швидкої (екстреної) медичної допомоги[4][5][6][7].

Екстрений медичний технік
Зірка життя, міжнародний символ екстреної медичної служби.
Заняття
НазвиЕкстрений медичний технік
СинонімиЕМТ, ЕМТ-В
ТипПрофесія
Сектор активності
Охорона здоров'я
Опис
Компетенціявміння керувати автомобілем
Освіта
повна загальна середня освіта, навчання за програмою підготовки за професією «Екстрений медичний технік»
Поле
діяльності
Бригада екстреної медичної допомоги
Код КП
ДК 003-2010		5132
Поява в Україні2017 рік
(у зв'язку з реформою екстреної допомоги)
Пов'язані професії
Парамедик
CMNS: Екстрений медичний технік у Вікісховищі

Хоча екстрені медичні техніки зазвичай працюють на автомобілях екстреної медичної допомоги, їх не слід плутати з «водіями швидкої допомоги» чи «санітарами швидкої допомоги» — персоналом, якого в минулому не навчали екстреній медичній допомозі чи керуванню транспортом[8].

Екстрені медичні техніки завантажують пораненого лижника у автомобіль швидкої допомоги.

У світі ЕМТ можуть працювати в ЕМС, пожежних відділках (можна побачити при гасінні пожеж), у відділках поліції (можна побачити у патрульних машинах). Проте EMT мають обмежені медичні навчання та навички[9][10].

Рівні підготовки

ред.

У ширшому офіційному значенні багатьох країн «екстрені медичні техніки» — це певний клас медичних професій переважно догоспітального етапу екстреної медичної допомоги. Залежно від країни він може включати кілька окремих професій, серед яких ЕМТ-В (ЕМТ-базовий), ЕМТ-розширений та парамедик (офіційно ЕМТ-Р або ЕМТ-парамедик)[1].

У різних країнах або регіонах однієї країни існують відмінності у назвах та підготовці, терміну навчання різних типів екстрених медичних техніків[1]. Відповідно можуть розрізняти наступні типи ЕМТ:

  • ЕМТ базового рівня або ЕМТ-В (власне ЕМТ) — найнижчий рівень ЕМТ, єдиний для деяких країн;
  • ЕМТ-I (англ. ЕМТ-Intermediate, ЕМТ проміжного рівня) або ЕМТ-А (англ. ЕМТ-Advanced, ЕМТ розширеного рівня);
  • ЕМТ-Р (англ. ЕМТ-Paramedic) або власне парамедик[2];
  • Парамедик інтенсивної терапії або інший спеціалізований парамедик, який додатково володіє іншими навичками[1].

Окремо, відокремлюють, не включаючи до екстрених медичних техніків, екстреного медичного реагувальника (англ. EMR) — працівника системи ЕМС з мінімальними клінічними знаннями та навичками[2].

Приблизне порівняння персоналу екстрених служб [11][12]
Екстрений
медичний
реагувальник 		Екстрений
медичний
технік 		Парамедик
Тривалість навчання кілька тижнів близько місяця 3-4 роки
Місце роботи ДСНС, Національна поліція, тощо бригади екстреної медичної допомоги бригади екстреної медичної допомоги, відділення екстреної допомоги
Компетенції
Зупинка кровотечі
Прямий тиск  Так  Так  Так
Тиснуча пов'язка  Так  Так  Так
Накладання джгута  Так  Так  Так
Дихальні шляхи
Прийом Геймліха  Так  Так  Так
Закидання голови — виведення підборіддя  Так  Так  Так
Перевірка прохідності дихальних шляхів  Так  Так  Так
Маневр Селіка  Так  Так  Так
Ручне очищення верхніх дихальних шляхів  Так  Так  Так
Постановка назофарингеального повітроводу  Так  Так  Так
Постановка орофаригеальгого повітроводу  Так  Так  Так
Очищення дихальних шляхів за допомогою відсмоктувача  Так  Так
Постановка ларингеальної маски / ларингеальної трубки Асистування  Так
Інтубація трахеї Асистування  Так
Хірургічне відновлення прохідності дихальних шляхів Асистування  Так
Видалення стороннього тіла методом ларингоскопії з використанням щипців Маггіла Асистування  Так
Дихання
Використання кисневої маски та назальної канюлі  Так  Так  Так
Штучна вентиляція легень за допомогою плівки-клапана чи кишенькової маски  Так  Так  Так
Використання мішка типу Амбу/ручна вентиляція  Так  Так  Так
Апаратна штучна вентиляція легень з ручним тригером Моніторинг / асистування  Так
Апаратна штучна вентиляція легень в автоматичному режимі Моніторинг / асистування  Так
Капнографія  Так
Голкова декомпресія напруженого пневмотораксу  Так
Торакальний дренаж Моніторинг
Кровообіг
Вимірювання пульсу  Так  Так  Так
Мануальна серцево-легенева реанімація, у тому числі дитяча  Так  Так  Так
Непрямий масаж серця із використанням допоміжних пристроїв Асистування  Так
Дефібриляція в автоматичному режимі  Так  Так  Так
Дефібриляція в ручному режимі Асистування  Так
Кардіоверсія Асистування  Так
Постановка черезшкірного водія ритму Асистування  Так
Масаж каротидного синусу  Так
Забезпечення периферичного внутрішньовенного доступу Асистування  Так
Забезпечення внутрішньокісткового доступу Асистування  Так
Апаратні дослідження
Ручне вимірювання артеріального тиску  Так  Так  Так
Апаратне вимірювання артеріального тиску  Так  Так  Так
Пульсоксиметрія  Так  Так
Вимірювання рівня глюкози глюкометром  Так  Так
Підключення електродів 3-х, 4-х та 12-ти контактного електрокардіографа або кардіомонітора Асистування  Так
Часткова інтерпретація даних електрокардіограми  Так
Забір крові на аналіз  Так
Застосування лікарських засобів
Фіксована доза в автоінжекторі  Так  Так  Так
Допомога пацієнту прийняти медикаменти  Так  Так  Так
Введення ліків
— інгаляційно Допомога пацієнту Допомога пацієнту  Так
— перорально Допомога пацієнту Допомога пацієнту  Так
— назально Допомога пацієнту Допомога пацієнту  Так
— ректально Асистування  Так
— внутрішньовенно Моніторинг  Так
— внутрішньокістково Моніторинг  Так
Контроль центрального венозного доступу Моніторинг
Інше
Екстрена евакуація пацієнтів  Так  Так  Так
Переміщення пацієнтів  Так  Так  Так
Мануальна стабілізація шийного відділу хребта  Так  Так  Так
Використання шийного комірця  Так  Так  Так
Мануальна стабілізація кінцівок  Так  Так  Так
Тракція кінцівок Асистування  Так
Допомога при пологах  Так  Так  Так
Допомога при ускладнених пологах Асистування  Так

США

ред.

Історія

ред.

Концепція сучасної екстреної медичної служби США почалась розвиватись після публікації у 1966 звіту «Випадкова смерть та інвалідність: знехтуване захворювання сучасного суспільства», (або «Білої книги»)[13]. У цьому документі детально описані статистичні дані про дорожньо-транспортні пригоди, що призвели до травм і смерті в середині 1960-х років, а також про інші причини травми та смерті. У ньому також використовували статистику для підтвердження необхідності проведення реформ в США, особливо щодо освіти громадян та кількість навчань з СЛР та BLS / першої допомоги, які проходили поліцейські, пожежники та працівники служби екстреної медичної допомоги на той час.

Сертифікація

ред.

У США, EMT сертифікують відповідно до їх навчального рівня. Окремі штати встановлюють власні стандарти сертифікації (чи ліцензування, у деяких випадках)[14]. Крім того, усі ЕМТ мають відповідати мінімальним вимогам, встановленим Національною адміністрацією безпеки дорожнього руху[15]. Відповідно до рекомендацій Комітету з безпеки дорожнього руху Президента Ліндона Джонсона щодо формування національної агенції по екстрених медичних техніках для розробки та стандартизації вимог до їх навчання у 1970 було створено Національний реєстр екстрених медичних техніків (НРЕМТ)[16]. Це приватна організація[17], яка пропонує сертифікаційні іспити, засновані на освітніх настановах Національної адміністрації безпеки дорожнього руху[18][19] На даний момент іспити з НРЕМТ використовуються 46 штатами як єдина основа для сертифікації за одним або кількома рівнями сертифікації EMT[20] Екзамен НРЕМТ складається оцінки навичок та огляду пацієнта, а також письмової частини.

Національна адміністрація безпеки дорожнього руху відрізняє наступні рівня осіб без лікарської освіти, що надають екстрену медичну допомогу:

У США у екстреній допомозі діє сходинчаста освіта, так, що після певно навчання працівник може перейти з нижчого рівня кваліфакації на вищий[1].

Деякі штати відокремлюють окреме ліцензування в межах штату на рівень вище парамедика — Парамедик розширеної практики (англ. Advanced Practice Paramedic)[21] або Парамедик інтенсивної терапії(англ. Critical Care Paramedic)[22]. Ці парамедики інтенсивної терапії, як правило, виконують транспортування важких пацієнтів, що потребує вмінь, що не входять до сфери звичайного парамедика[23]. Додактово, EMT можуть отримати спеціальну сертифікацію як екстремального ЕМТ[en], екстремального парамедика, тактичного EMT, і авіаційного парамедика.

Україна

ред.

У 2017 році в Україні в ході реформи швидкої (екстреної) медичної допомоги введено нову спеціальність — екстрений медичний технік. За терміном навчання та навичками вона відповідає ЕМТ-В[5][7]. Мінімальними вимогами до екстреного медичного техніка в Україні є:

  • повна загальна середня освіта та підготовка за професією «Екстрений медичний технік»;
  • наявність сертифіката про проходження навчання за програмою підготовки за професією «Екстрений медичний технік»;
  • посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем[24].

Термін навчання ЕМТ складатиме 3-4 тижнів, до яких входитиме навчання в класах і практичне відпрацювання навичок[25][6].

ЕМТ відповідно до покладених обов'язків:

  • працює під керівництвом лікаря або парамедика;
  • надає допомогу у складі бригади екстерної медичної допомоги;
  • допомагає персоналу відділення екстреної медичної допомоги;
  • взаємодіє з іншими медичними службами;
  • оцінює зовнішнє середовище щодо можливих загроз для нього чи для інших людей;
  • бере участь у медичному сортуванні
  • оцінює стан пацієнта;
  • обстежує пацієнта щодо невідкладних станів;
  • проводить реанімаційні заходи;
  • надає допомогу при побічних реакціях на лікарські засоби;
  • допомагає при транспортуванні пацієнтів і перевозить пацієнтів до закладів охорони здоров'я;
  • надає медичний супровід під час масових заходів, спортивних подій, інших заходів;
  • керує автомобілем екстреної медичної допомоги, підтримує його у стані готовності, тощо[24]

На проходження тренування та сертифікацію водіїв екстреної медичної допомоги до рівня ЕМТ, фельдшерів ЕМД — до рівня парамедиків Міністерство охорони здоров'я визначило перехідний 5-річний період[4][6].

31 березня 2021 року на базі Бахмутського медичного фахового коледжу[26] відбувся перший в Україні випуск студентів, які пройшли пілотне навчання за фахом «Екстрений медичний технік». 20 водіїв карет швидкої допомоги завершили тримісячне навчання на базі коледжу[27] й надалі, у разі необхідності, зможуть як медичні техніки надавати екстрену медичну допомогу. Навчання та оснащення Центру екстрених медичних технік на базі Бахмутського коледжу усім необхідним – манекенами, витратними матеріалами, меблями, комп’ютерами та обладнанням для дистанційного навчання загальною вартістю 33 300 доларів США (921 878 гривень) – здійснено у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д Christopher Page; Keila Vazquez; Majd Sbat; Zeynep Deniz Yalcin (25.04.2013). Analysis of Emergency Medical Systems Across the World (PDF). Вустерський політехнічний інститут. Архів (PDF) оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  2. ↑ а б в Гліб Бітюков. Хто є хто у невідкладній допомозі США. Захист Патріотів. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  3. ↑ Emergency Medical Technicians and Paramedics. Міністерство праці США, Бюро статистики праці[en]. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 10 березня 2008.
  4. ↑ а б Реформа екстреної медичної допомоги не призведе до звільнення лікарів. Український медичний часопис. 01.02.2017. Архів оригіналу за 23 січня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  5. ↑ а б Реформа екстреної медичної допомоги: як доїхати за 8 хв до хворого на YouTube. 5 канал, 20.04.2017
  6. ↑ а б в Олександр Данилюк (01.12.2017). Парамедицині в Україні бути. Кого це стосується і як працюватиме?. 112 Україна. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 25.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  7. ↑ а б Як зміниться медицина в Україні? 5 фактів про перші реформи. Твоє місто. 03.08.2016. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  8. ↑ Emergency Medical Technician (EMT) (Speedy Study Guide). Speedy Publishing LLC. 2014. с. 1. ISBN 9781635011951.
  9. ↑ Handbook for EMS Medical Directors [Архівовано 10 квітня 2020 у Wayback Machine.], United States Department of Homeland Security Office of Health Affairs and U.S. Fire Administration[en].
  10. ↑ Олег Кремінь. Відкриваючи інший світ. Захист Патріотів. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 25.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  11. ↑ EMERGENCY MEDICAL SERVICES PRE-HOSPITAL STATEWIDE TREATMENT PROTOCOLS (PDF) (англ.). Massachusetts Department of Public Health. Office of Emergency Medical Services. 1 квітня 2018. с. 168—172. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ The National EMS Scope of Practice Mode (PDF) (англ.). Національна Адміністрація Безпеки Дорожнього Руху США. с. 29—31. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. ↑ Howard, John M. (October 2000). Special Contributions. Historical background to accidental death and disability: The neglected disease of modern society. Prehospital Emergency Care. 4 (4): 285—289. doi:10.1080/10903120090940958. Процитовано 3 листопада 2014.
  14. ↑ Гліб Бітюков. Вартість життя. Захист Патріотів. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  15. ↑ National Standard Curriculum. National Highway Transportation Safety Administration. Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 10 березня 2008.
  16. ↑ The History of the NREMT and EMS in the United States. НРЕМТ. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  17. ↑ Abram, T. Legal Opinion: Certification v. Licensure. National Registry of Emergency Medical Technicians. Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 10 березня 2008.
  18. ↑ About NREMT Examinations. National Registry of Emergency Medical Technicians. Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 10 березня 2008.
  19. ↑ A Brief History of Emergency Medical Services. wvde.state.wv.us. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 2 листопада 2016.
  20. ↑ State Office Information. National Registry of Emergency Medical Technicians. Архів оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 10 березня 2008.
  21. ↑ Advanced Practice Paramedic. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 18 вересня 2011.
  22. ↑ Tennessee Critical Care Paramedic (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2015. Процитовано 18 вересня 2011.
  23. ↑ Critical Care Emergency Medical Transport Program. Архів оригіналу за 21 June 2008. Процитовано 11 травня 2014.
  24. ↑ а б Наказ МОЗ від 09.08.2017 р. № 918. www.apteka.ua. 01.11.2017. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  25. ↑ Як українців лікуватимуть по-новому: реформування медичної галузі. Львівський портал. 21.11.2016. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 24.12.2017. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |trans title= (довідка)
  26. ↑ На Донеччині запустили новий напрям профпідготовки з екстреної медицини. UNDP (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  27. ↑ Перший в Україні випуск курсу «Екстрений медичний технік» (укр.), процитовано 7 травня 2021

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Екстрений_медичний_технік&oldid=43250155