Голкова декомпресія грудної клітки
Голкова декомпресія грудної клітки (син.декомпресійна голкова торакостомія, голковий декомпресійний торакоцентез) — медична невідкладна процедура зменшення тиску накопленого повітря в порожнині грудної клітки шляхом проколу плеврального простору голкою з вирівнюванням тиску між плевральною порожниною та атмосферним тиском. Процедура проводиться у випадку, коли неможливо швидко провести повноцінний торакоцентез або дренування плевральної порожнини.[1] В англомовній літературі позначається як абревіатура NDT (похідне від англ. Needle Decompression Thoracostomy). Процедура зазвичай виконується медиками екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі надання допомоги[2] та бойовими медиками (або навченими військовослужбовцями) згідно протоколів тактичної медицини.[3]
Покази
ред.Показом для проведення процедури голкової декомпресії грудної клітки є напружений пневмоторакс.[4][5][2]
Патофізіологія напруженого пневмоторакса
Ця форма пневмотораксу виникає, коли в результаті травми повітря може потрапляти в плевральну порожнину, але не може з неї вийти. Такі випадки зазвичай виникають в результаті травми легеневої тканини. Наслідком цього є поступове підвищення тиску в плевральній порожнині, западання легені, зміщення середостіння на здоровий бік, утруднення наповнення правої половини серця.[5]
Симптоми напруженого пневмоторакса
- біль в грудній клітці[4]
- відчуття задишки та ознаки дихальної недостатністі[5] — тахіпное[4]
- порушення свідомості[5]
- зміщення трахеї на здоровий бік (виникає рідко)[1][4]
- наповнені яремні вени[4][5]
- асиметрична рухливість грудної клітки[5]
- підшкірна емфізема[5]
- відсутність або ослаблення дихальних шумів на стороні травми[5]
- перкуторно тимпаніт на стороні пошкодження[5]
- симптоми шоку, викликаного правошлуночковою недостатністю[4][5]
- ціаноз (на пізніх етапах)[4]
- знижена сатурація кисню, яка визначається пульсоксиметром[4]
Протипокази
ред.Протипоказань немає, оскільки ця процедура проводиться при стані, що безпосередньо загрожує життю пацієнта, тому іншими обставинами можна знехтувати.[1]
Техніка проведення
ред.Напружений пневмоторакс вимагає негайної декомпресії плевральної порожнини, наприклад за допомогою введення венозного катетеру великого калібру з голкою[4].У разі переднього доступу рекомендують використовувати катетери з голкою великого розміру (діаметр — 8Fr або G14) та довжиною 6–9 см (2,5 дюйма). В ідеалі це має бути катетер із голкою, спеціально розробленою для декомпресії, щоб знизити ризик згинання або зміщення.[2]
Кращим місцем введення голки є 2-ге міжребер'я по середньоключичній лінії на боці ураженої половини грудної клітки. Однак, введення голки практично в будь-якому місці на стороні ураженої половини грудної клітки сприяє декомпресії напруженого пневмотораксу.[1]
Техніка виконання декомпресії грудної клітки з переднього доступу
- Оцінити стан пацієнта і переконатися, що має місце напружений пневмоторакс[2]
- За можливістю забезпечити пацієнтові високий потік кисню та допоміжну вентиляцію (потребує додатково обладнання)[2]
- Оголити грудну клітку на боці пошкодження (з напруженим пневмотораксом) і визначити на передній грудній стінці друге або третє міжребер'я по середньоключичній лінії. Місце введення голки має бути трохи латеральніше від середньоключичної лінії (по лінії сосків) для запобігання розвитку ускладнень — пошкодження серця і великих судин середостіння.[2]
- Обробка ділянки проколу антисептиком та місцеву анестезію, враховуючи невідкладність стану, можна не виконувати[1]
- Зняти пластиковий ковпачок із катетера та ввести голку у другому міжребер'ї під кутом 90° до верхнього краю третього ребра, щоб не зачепити судинно-нервовий пучок. Напрямок зрізу голки не має значення для успішності маніпуляції. У момент потрапляння голки в плевральний простір можемо відчути «провал» і відразу витік повітря (свист). Забрати голку і залишити тільки катетер. Для запобігання зміщенню катетера зафіксувати втулку катетера до грудної стінки за допомогою лейкопластиру.[2]
- Уважно стежити за появою ознак повторного пневмотораксу. За появи цих ознак — повторити процедуру декомпресії іншою декомпресійною голкою, латеральніше первинного доступу.[2]
Техніка виконання декомпресії грудної клітки з бічного доступу
- 1-2 пункти аналогічні як і при проведенні декомпресії грудної клітки з переднього доступу[2]
- Оголити грудну клітку на боці пошкодження (з напруженим пневмотораксом) і визначити місце перетину лінії, що проходить через сосок (4 ребро), і передньої пахвової лінії на боці пневмотораксу.[2]
- Обробка ділянки проколу антисептиком та місцеву анестезію, враховуючи невідкладність стану, можна не виконувати[1]
- Зняти пластиковий ковпачок з катетера і ввести голку в міжреберний проміжок під кутом 90° до верхнього краю п'ятого ребра, щоб не зачепити нервово-м'язовий пучок.[2] Останні докази свідчать про перевагу постановки венозних катетерів великого діаметра у 5-й міжреберний простір, дещо попереду від середньої пахвової лінії. Проте навіть з достатньо великими катетером цей маневр не завжди буває успішним.[4]
- Залишити пластиковий катетер і зафіксувати його положення[2] Голкова декомпресія може бути не успішною через різну товщину грудної стінки, перегин катетера та через інші технічні чи анатомічні особливості. У цьому випадку, пальцева торакотомія є альтернативним підходом[4].
Товщина грудної клітки впливає на успіх голкової декомпресії. Докази стверджують що 5-ти сантиметровий венозний катетер може досягнути плевральної порожнини у >50 % випадків, тоді як 8-ми сантиметровий досягає плевральної порожнини у 90 % випадків. Дослідження також показали що постановка венозного катетера у передній частині грудної клітки парамедиками виявився занадто медіальним у 44 % пацієнтів. Успішна голкова декомпресія перетворює напружений пневмоторакс у простий. Однак, існує можливість утворення пневмотораксу як наслідок цієї процедури, тому пацієнт потребує постійного нагляду та переоцінки його стану.[4]
Дренування плевральної порожнини є обов'язковою процедури після голкової чи пальцевої декомпресії грудної клітки.[4]
Ускладнення
ред.Основні ускладнення при проведені голкової декомпресійної грудної клітки, пов'язані з порушенням техніки проведення процедури[1]:
- Розрив легені або діафрагми
- Міжреберна невралгія внаслідок пошкодження судинно-нервового пучка вздовж нижнього краю ребра
- Кровотеча
- Інфекція
- Пневмоторакс (якщо процедура була зроблена через помилкову підозру на пневмоторакс)
- Рідко перфорація інших анатомічних структур у грудному відділі або в животі
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж Методика проведення процедури голкової торакостомії - Методика проведення процедури голкової торакостомії. MSD Manual Professional Edition (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н І.с, Зозуля; А.о, Волосовець; А.і, Зозуля; О.г, Крамарева; І.в, Вербицький (26 червня 2024). Екстрена медична допомога у разі травми грудної клітки (лекція) | Український Медичний Часопис. Екстрена медична допомога у разі травми грудної клітки (лекція) | Український Медичний Часопис (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ 8.2 Голкова декомпресія грудної клітки. tccc.org.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Luzan, Andriy (27 березня 2022). ATLS Розділ 4: Травма грудної клітки ATLS – посібник по лікуванню травми. GMKA - Global Medical Knowledge Alliance (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к л Менеджмент травми грудної клітки у хворих дорослого віку. empendium.com (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.