Едітар Адхіамбо Очієнг
Едітар Адхіамбо Очієнг (англ. Editar Adhiambo Ochieng; нар.. у 1989 році[2]) — кенійська активістка, феміністка, захисниця прав жінок, яка допомагає тим, хто пережили сексуальне насильство.
| Едітар Адхіамбо Очієнг | |
|---|---|
| Народилася |
1989 Кібера, Найробі, Кенія |
| Країна |
 Кенія[1] |
| Діяльність | woman human rights defenders, активістка за права жінок |
Біографія ред.
Едітар Адхіамбо Очієнг народилася 1989 року і виросла в мікрорайоні Кібері — нетрях столиці Кенії Найробі[3][4]. У 6 років її зґвалтували вперше, а в 16-річному віці вона зазнала групового зґвалтування. Ґвалтівники після свого злочину хвалилися вчиненим. Вона указує цей факт як приклад сексуального насильства проти жінок, а також говорить, що це привело її до боротьби за права жінок[5].
У 2017 році Едітар Очієнг заснувала Центр феміністок за мир, права людини і справедливість в Кібері[3]. Вона інтерсекційна феміністка. Метою створення товариства, в якому забезпечується повноцінний розвиток та безпека, є доступ до рівних прав, справедливість і самореалізація молодих жінок. Її центр націлений на формування лідерських якостей серед молодих жінок, служачи платформою для організації та взаємодії кількох поколінь жінок[6].
Едітар Очієнг акож займається забезпеченням вразливих жінок предметами особистої гігієни відповідно до резолюції 1325 Ради Безпеки ООН. Вона розповідає жінкам про їх конституційні права.
Вона є організаторкою набору до Peace Brigades International, співпрацюючи з іншими правозахисницями Найробі[5].
7 липня 2020 року Едітар Адхіамбо Очієнг заарештували разом з іншими 56 учасниками маршу проти жорстокості поліції.
Під час пандемії COVID-19 вона координувала доставку «від дверей до дверей» продуктів харчування та багаторазових масок постраждалим від сексуального насильства і вразливим жінкам у суспільстві. Також активістка надавала місцевим жителькам інформацію про пандемію[3]. Брала участь в дискусії про права жінок у Раді з прав людини ООН, на тему COVID-19 і права жінок[7].
У 2019 році Едітар Очієнг брала участь у виборах від партії Уквелі до парламенту від виборчого округу Кібера, але в другому турі виборів 7 листопада 2019 року набрала лише 59 голосів з 41 984 виборців[8].
Нагороди ред.
У 2020 році Едітар Адхіамбо Очієнг виграла премію від фонду Вангарі Маатаї за громадську роботу в Кібері під час пандемії COVID-19, ставши першим володарем цієї нагороди[9].
Примітки ред.
- ↑ https://peacebrigades.org.uk/voices-field/human-rights-defenders-their-own-words/editar-adhiambo-ochieng-kenyan-woman-human
- ↑ Editar Adhiambo, founder Feminists for Peace, Rights and Justice Centre. People Daily (en-GB) . 1 вересня 2019. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ а б в tammyquarles2 (9 червня 2020). Kibra Activist Editar Ochieng’ Wins Wangari Maathai Award. Muhabarishaji News Agency (en-GB) . Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ 2006_03_27 A Trip Through Kenya’s Kibera Slum - International Medical Corps. web.archive.org. 6 жовтня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ а б Editar Adhiambo Ochieng, Kenyan Woman Human Rights Defender | PBI United Kingdom. peacebrigades.org.uk. Архів оригіналу за 2 січня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Faces of 4 brilliant, youthful Kenyan women doing greatness behind progressive politics arena. www.msn.com. Архів оригіналу за 13 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ HUMAN RIGHTS COUNCIL HOLDS SECOND PANEL OF ITS ANNUAL FULL-DAY DISCUSSION ON THE HUMAN RIGHTS OF WOMEN ON COVID-19 AND WOMEN’S RIGHTS, THEN HOLDS INTERACTIVE DIALOGUE WITH THE COMMISSION OF INQUIRY ON BURUNDI | UN GENEVA. www.ungeneva.org. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ John Paul Simiyu on 8 November 2019-7:52 am. IEBC Announces Kibra Final Tally [VIDEO]. Kenyans.co.ke (EN) . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Michael Musyoka on 9 June 2020-2:39 pm. Former Kibra Aspirant Editar Ochieng' Wins Wangari Maathai Award. Kenyans.co.ke (EN) . Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 10 березня 2021.
́