Відкрити головне меню

Едвард Невілл Сіфрет (англ. Edward Neville Syfret; нар. 20 червня 1889, Кейптаун — пом. 10 грудня 1972, Лондон) — британський воєначальник, адмірал Королівського військово-морського флоту Великої Британії, учасник Першої та Другої світових воєн.

Едвард Невілл Сіфрет
Edward Neville Syfret
Vice Admiral Syfret WWII IWM A 21413.jpg
Віце-адмірал Едвард Невілл Сіфрет у своєму офісі в Адміралтействі. Лондон
Народження 20 червня 1889(1889-06-20)
Південно-Африканський Союз Кейптаун
Смерть 10 грудня 1972(1972-12-10) (83 роки)
Велика Британія Хайгейт, Лондон
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Приналежність Naval Ensign of the United Kingdom.svg Королівські ВМС
Рід військ військово-морські сили
Освіта Diocesan College[d] і Stubbington House School[d]
Роки служби 19041948
Звання British Royal Navy OF-8.svg адмірал
Формування «Аурора»
«Кентаур»
«Кюрасао»
«Ворспайт»
Командування «Волонтир»
«Карадог»
«Дрейк»
«Родні»
«Раміліз»
Морський секретар
З'єднання Н
Домашній Флот
Війни / битви Перша світова війна
Друга світова війна
Битва за Атлантику
Середземномор'я
Мальтійські конвої
Нагороди
Орден Британської імперії (військовий)
ордена Лазні
Легіон Заслуг (Командор) (США)
Воєнний хрест 1914—1918

Зміст

БіографіяРедагувати

Едвард Невілл Сіфрет народився 20 червня 1889 року, в одному з районів Кейптауна, Ньюсленді, в британському домініоні Південно-Африканському Союзі. Освіту здобув у Єпископальному коледжі Південної Африки та Королівському британському військово-морському коледжі. У 1904 році поступив на військову службу до Королівського флоту Великої Британії, здобув освіту корабельного артилериста.

Сіфрет був офіцером-артилеристом корабельної артилерії на легких крейсерах «Аурора», «Кентаур» та «Кюрасао», де проходив службу за часів Першої світової війни. Ці бойові кораблі були флагманами майбутнього адмірала флоту Р. Тірвітта, що командував Силами Гарвіджа. 1927 став офіцером корабельної артилерії на Середземноморському флоті Британської імперії.

Напередодні Другої світової війни він командував лінійним кораблем «Родні» флоту Метрополії. Проте, офіцер був добре відомий на флоті завдяки своїм інтелектуальним та організаторським здібностям, тому вже у листопаді 1939 року його призначили морським секретарем Першого морського лорду Адміралтейства, яке очолював до травня 1940 року В.Черчилль, а потім А.Александер.

Незабаром Е.Сіфрета підвищили у контр-адмірали, наступною його посадою стало командування 18-ою крейсерською ескадрою Домашнього флоту імперії. Флагманом його формування був легкий крейсер «Единбург». Молодий адмірал відразу проявив себе талановитим керівником, організувавши підтримку З'єднання Н, яким командував віце-адмірал Дж. Сомервілль. Основним призначенням ескадри було забезпечення проведення конвоїв до обложеної Мальти.

У січні 1942 року контр-адмірал Едвард Сіфрет очолив це з'єднання та вже у травні проводив операцію «Айронклад» із захоплення контрольованої урядом Віші французької колонії Мадагаскар та недопущення розгортання на ньому військово-морських баз Імперського Японського ВМФ.

У серпні 1942 року він повернувся до Середземного моря, на чолі З'єднання Н проводив операцію «П'єдестал», а в листопаді керував висадкою союзних військ на півночі Африки.

У 1943 році Сіфрет повернувся до Лондона, де посів посаду заступника начальника штабу флоту й підключився до планування та підготовки операції з висадки англо-американських військ у Нормандії, а наприкінці війни брав участь у плануванні перекидання частини британського флоту на Тихоокеанський театр війни для допомоги американському флоту в битві проти японців.

Після війни віце-адмірал Е.Сіфрет три роки командував Флотом Метрополії, в один з найскладніших періодів в історії Королівських ВМС, коли у післявоєнний час, флот зазнав колосальних скорочень, багато заслужених військових кораблів виводили зі складу бойових сил та різали на метал, а бойові офіцери й матроси звільнялися за демобілізацією. 1946 отримав звання адмірала, 1948 році звільнився з лав збройних сил Великої Британії.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

Виноски
Джерела


Командування військовими формуваннями (установами)
Великої Британії
Попередник:
командер
Генрі Комбс
Командир
есмінця «Волонтир»

13 серпня 1928 — липень 1929
Наступник:
командер
Ерік Шеллі
Попередник:
командер
Віктор Данквертс
Командир
крейсера «Карадог»

19 липня 1932 — 31 серпня 1934
Наступник:
командер
Джон Мастерз
Попередник:
капітан
Рональд Олдгам
Командир
лінкора «Раміліз»

10 січня — 15 серпня 1938
Наступник:
капітан
Гарольд Бейлі-Грогмен
Попередник:
капітан
Рональд Галіфакс
Командир
лінкора «Родні»

15 серпня 1938 — 21 листопада 1939
Наступник:
капітан
Фредерік Далрімпл-Гамільтон
Попередник:
контр-адмірал
Стюарт Бонем Картер
Секретар
військово-морських сил

листопад 1939 — 1941
Наступник:
контр-адмірал
Артур Петерс
Попередник:
контр-адмірал
Фредерік Едвард-Коллінз
Командир 18-ої крейсерської ескадри
19 червня 1941 — 10 січня 1942
Наступник:
контр-адмірал
Стюарт Бонем Картер
Попередник:
віце-адмірал
Джеймс Сомервілль
Командувач
З'єднання Н

10 січня 1942 — 1 квітня 1943
Наступник:
'
Попередник:
віце-адмірал
Генрі Рутвен Мур
Заступник
начальника штабу ВМФ

8 червня 1943 — жовтень 1945
Наступник:
віце-адмірал
Родерік Макгрігор
Попередник:
адмірал
Генрі Рутвен Мур
Командувач
Флоту Метрополії

1945 — 1948
Наступник:
адмірал
Родерік Макгрігор