Вільям Доббі (англ. William Dobbie; нар. 12 липня 1879, Мадрас — пом. 3 жовтня 1964, Лондон) — британський воєначальник, генерал-лейтенант британської армії, учасник Другої англо-бурської, Першої та Другої світових воєн. Губернатор Мальти (1940—1942).

Вільям Доббі
William Dobbie
англ. William Dobbie
Народження 12 липня 1879(1879-07-12)
Мадрас
Смерть 3 жовтня 1964(1964-10-03) (85 років)
Велика Британія Кенсінгтон, Лондон
Поховання Charlton Cemeteryd
Країна Велика Британія Велика Британія
Приналежність Британська армія Британська армія
Рід військ королівські інженери
Освіта Школа Чартергаус
Королівська військова академія
Королівська школа військових інженерів
Штабний коледж у Камберлі
Роки служби 18991942
Звання генерал-лейтенант
Командування Королівська школа військових інженерів
Малайське командування
губернатор Мальти
Війни / битви Друга англо-бурська війна
Перша світова війна
Дарданельська операція
Друга світова війна
Середземномор'я
Битва за Мальту
Мальтійські конвої
Титул Сер
Діти Arthur William Granville Dobbied[1], Sybil Grave Shedden Dobbied[1] і Orde Charles Staple Dobbied[1]
Нагороди
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
ордена Лазні
Орден «За видатні заслуги» (Велика Британія)
Орден «За видатні заслуги» (Велика Британія)
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Лепольда I
Офіцер ордена Лепольда I
Відзначений у наказі

Біографія ред.

Сер Вільям Джордж Шедден Доббі народився 12 липня 1879 у місті Мадрас у Британській Індії в сім'ї старовинного англійського роду Шедден-Доббі, відомого з кінця XV століття. Його батько цивільний службовець проходив службу в гарнізоні міста. 9-місячного Вільяма родина привезла до Англії, де залишили під опікою родичів, щоб з часом дитина здобула відповідну до його соціального статусу освіту. У віці 13 років молодий юнак успішно здав іспити в одну з найбільших та найстаріших привілейованих шкіл Великої Британії — Чартергауську школу, і скоро став однім з найкращих студентів навчального закладу. Найулюбленішим предметом навчання Вільяма була антична військова історія. Після завершення школи поступив до Королівської воєнної академії у Вуліджі, звідкіля перейшов на навчання у Королівську академію військових інженерів в Чатемі. 6 серпня 1899 року Вільям Доббі здобув перше офіцерське звання другий лейтенант.

У лютому 1901 року невдовзі після смерті та похорон королеви Вікторії, молодий офіцер відбув до Південної Африки битись з бурами. 1 квітня 1902 року під час другої англо-бурської війни йому було присвоєне чергове звання лейтенант. У боях В.Доббі дістав поранення й після завершення бойових дій у липні 1902 повернувся до Великої Британії. У своїх післявоєнних розмовах з друзями неодноразово підкреслював, що збройне протистояння з бурами було нечесною війною, засуджуючи методи ведення воєнних дій британськими військовими. 6 серпня 1908 року підвищений у званні до капітана. З 1911 по 1912 роки навчався у штабному коледжі в Камберлі.

З початком Першої світової війни капітан Вільям Доббі на Західному фронті, бої в Бельгії. Пізніше проходив службу офіцером генерального штабу 3-го рангу. За заслуги у війні у листопаді 1914 року удостоєний французького ордену Почесного легіону, а 14 січня 1916 — британського ордену «За видатні заслуги». 1 квітня 1916 року отримав чергове військове звання майор, а 19 серпня 1916 — тимчасовий ранг підполковника, яким повноцінно став тільки 1 січня 1925 року. 21 серпня 1919 року відзначений бельгійським орденом Леопольда I ступеня офіцера.

18 січня 1926 року В. Доббі отримав військове звання полковника та 29 червня 1928 року став командиром Каїрської бригади з присвоєнням звання бригадир. У 1929 році він прибув з військами в мандатну Палестину і придушив арабські безлади, під час яких загинуло 67 євреїв. На початку бунту з Каїру було надіслано лише 50 прикордонників з автоматичною зброєю, які придушили безладдя в Єрусалимі.

Але через три тижні (і через два тижні після хевронської різанині) прибуло 5 000 чоловік під командуванням Доббі. Він розмістив загони не тільки у великих містах, але і в стратегічно важливих точках і на електричних станціях Електричної компанії (всупереч указам британської адміністрації Палестини). Перед від'їздом він отримав вдячність від єврейської громади Країни Ізраїлю Танах у срібній обкладинці[2].

У Новорічному вітальному листі 1930 року короля Георга V відмічений орденом Лазні. 18 лютого 1933 року його підвищили до рангу генерал-майор та призначили комендантом Королівської школи військових інженерів.

8 листопада 1935 року генерал-майор В.Доббі здобув посаду командувача Малайським командуванням, на чолі якого перебував до 1939 року. У другій половині 1930-х років він став відомий як критик так званої «Сингапурської стратегії» за неефективність і прогнозував падіння Сінгапуру в разі війни з Японією. Наприкінці терміну свого перебування в посаді, генерал В.Доббі був проінформований, що після Малаї його звільнятимуть у запас через вік.

З початком війни у вересні 1939 року, він намагався відновитись на дійсній службі в лавах збройних сил Об'єднаного Королівства, й це тривало до квітня 1940 року, доки він не поспілкувався з начальником Імперського Генерального штабу Е. Айронсайдом, який запропонував Доббі посаду губернатора Мальти та командувача усіма силами на острові. 27 квітня 1940 року В.Доббі отримав тимчасове звання генерал-лейтенанта та з 19 травня офіційно приступив до виконання обов'язків губернатора.

У травні 1942 року генерал Доббі був звільнений з посади губернатора Мальти та пішов у відставку.

Див. також ред.

Література ред.

  • Dobbie, Lt-Gen Sir William (1944) A Very Present Help. Zondervan, Grand Rapids, Michigan.
  • Dobbie, Sybil (1944) Grace Under Malta. London: Lindsay Drummond.
  • Dobbie, Sybil (1979) Faith & Fortitude. The Life & Works of General Sir William Dobbie: ISBN 0-7066-0810-0

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. Добби, Уильям. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 7 червня 2022. 
Командування військовими формуваннями (установами)
Великої Британії
Попередник:
генерал-майор
Ернест Левін
 
Командувач Малайського командування

1935 — 1939
Наступник:
генерал-майор
Лайонел Бонд
Керівництво цивільними установами
Великої Британії
Попередник:
генерал
Чарльз Бонем-Картер
 
Губернатор Мальти

1940 — 1942
Наступник:
генерал
Джон Верекер Горт