Дімітрі Аракішвілі
Дімі́трі (Дмитро́) Гна́тович Аракішві́лі (Аракчієв; 23 лютого 1873, Владикавказ — 13 серпня 1953, Тбілісі) — грузинський радянський композитор, музичний педагог, музично-громадський діяч, музикознавець-етнограф; доктор мистецтвознавчих наук з 1943 року, академік Академії наук Грузинської РСР з 1950 року[4].
| Дімітрі Аракішвілі | |
|---|---|
| груз. დიმიტრი ეგნატეს ძე არაყიშვილი | |
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 11 (23) лютого 1873 |
| Місце народження | Владикавказ, Російська імперія[1] |
| Дата смерті | 13 серпня 1953[1][2][3] (80 років) |
| Місце смерті | Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1] |
| Поховання | Дідубійський пантеон |
| Громадянство |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Професії | музикознавець, композитор, музичний педагог, музичний етнограф, кінокомпозитор |
| Освіта | Музично-драматичне училище Московського філармонійного товариства (1901) і Московський археологічний інститутd (1917) |
| Вчителі | Ільїнський Олександр Олександровичd, Віллем Кес, Кругліков Семен Миколайовичd і Гречанінов Олександр Тихонович |
| Заклад | Тбіліська консерваторія |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Народився 11 [23] лютого 1873 року в місті Владикавказі (нині Північна Осетія, Росія) у селянській сім'ї[5]. У дитинстві познайомився з нотною грамотою, виступаючи в церковному хорі. Азами теорії музики опанував самостійно. У 1893 році, проживаючи в Катеринодарі, опублікував свій перший твір для фортепіано — «Грузинський танець». У 1894 році переїхав до Москви, де вступив до Музично-драматичного училища Московського філармонічного товариства, яке закінчив 1901 року. Навчався композиції в Олександра Ільїнського, диригуванню — у Віллема Кеса, теоретичні предмети вивчав у Семена Круглікова[6].
З 1902 по 1918 жив в Москві, працював викладачем співу в школах. Водночас у 1906—1907 роках викладав теорію музики в організованій за його участю Народній консерваторії, у 1908—1911 роках — в безплатних музичних класах, створених ним в Арбатському районі Москви. 1908 року заснував журнал «Музика і життя»[4] і був його редактором до 1912 року[6]. Упродовж 1910—1911 років удосконавлювався в композиції у Олександра Гречанінова[5]. Займався в Московському археологічному інституті, який закінчив у 1917 році[4] із золотою медаллю.
З 1918 року жив і працював у Тифлісі, де протягом 1918—1921 років обіймав посаду директора Філармонічного суспільства, викладав у музичному училищі. Також з 1918 року — професор Тифліської консерваторії (викладав предмети: історія музики, теоретичні предмети, грузинська народна творчість). У 1921 році організував другу консерваторію (після 1923 об'єдналася з Тифліською консерваторією). У 1926—1929 роках — директор консерваторії і декан композиторського факультету. Протягом 1932—1934 років очолював Спілку композиторів Грузії, був її першим головою[7].
Помер в Тбілісі 13 серпня 1953 року, де і похований на Дідубійському пантеоні.
Творчість, наукова і громадська діяльність
ред.З 1897 року виступав у російській і грузинській пресі з питань музики[6]. 1901 року став членом Музично-етнографічної комісії[ru] при Московському університеті, у Працях якої у 1914 році помістив 14 обробок грузинських народних пісень (всього опублікував понад 500 зразків грузинських вокальних та інструментальних народних мелодій)[6].
У 1901 році здійснив поїздку по Грузії для вивчення і запису народної музичної творчості (в 1902, 1904 і 1908 повторно брав участь в музично-етнографічних експедиціях по Західній і Східній Грузії). З 1907 року — член московського Грузинського товариства літератури і мистецтва[6]. У 1910 році на 3-му Всеросійському з'їзді хорових діячів виступив з доповіддю про організацію «Вільних консерваторій»[6].
Як музичний вчений-фольклорист відкрив специфічні риси стилістики грузинської народної пісні. В історію радянської музичної культури увійшов як один з основоположників професійної грузинської музики, як автор перших національних симфонічних творів великої форми, творець класичної грузинської романсної лірики. Серед творів:
- симфонічна картина «Гімн Ормузду, або Серед сазандрів» (1911)[7];
- опера «Сказання про Шота Руставелі» (1919; перша грузинська опера, поставлена на професійній сцені), опера «Життя — радість» («Динара», 1927; обидві поставлені в Грузинському театрі опери та балету), перша дія опери «Нестан» (1936);
- три симфонії (1 — 1932; II — з хором, 1942; III — «Батьківщина і перемога», з хором, 1951);
- поеми «Гімн Ормузду» (1911) і «Гімн нового Сходу» (1933);
- музика до кінофільму «Щит Джургая»;
- анданте для квартету (1948);
- п'єси для фортепіано, в тому числі 7 кавказьких танців;
- понад 80 романсів, в тому числі на тексти Олександра Пушкіна («На пагорбах Грузії», «Не співай, красуне, при мені»), Афанасія Фета («Тиха зіркова ніч», «У руці з тамбурином»), Хафіза («Стрепенуйся, змахни крилами»), Кучішвілі («Північ глуха», «Завечоріє», «Про аробну» — про образи старого грузинського села)[7] та інших авторів («Я чекаю на тебе», «У царство троянди та вина», «З Гафіза», «У село», «Зустріч», «Прилети, моя касатка»);
- пісні, присвячені темі соціалістичної праці: «Нова аробна», «Радію», «Полудень на заводі», «Трудова пісня» та інші[7];
- хори, в тому числі грузинські пісні (видано 1940 року).
Автор книг, статей, нарисів тощо, зокрема:
- «Короткий нарис розвитку грузинської, карталино-кахетинської народної пісні», Москва (1905);
- «Народна пісня Західної Грузії (Імеретії)», Москва (1908);
- «Грузинська народна пісенна творчість», Москва (1916);
- «Короткий історичний огляд, грузинської музики» (1940);
- «Огляд народної пісні Східної Грузії» (1948).
Відзнаки
ред.- Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1937), трьома Трудового Червоного Прапора (1946, 1947, 1953), медалями СРСР;
- Золота та срібна медалі Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті (за праці зі збирання і вивчення музичного фольклору Грузії — записав понад 400 пісень);
- Народний артист Грузинської РСР (1929);
- Сталінська премія І ступеня (1950; за музику до кінофільму «Щит Джургая»)[4].
Вшанування
ред.У Тбілісі у 1953 році на честь композитора названо вулицю[5].
Примітки
ред.- ↑ а б в Аракишвили Димитрий Игнатьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ а б в г Театральная энциклопедия, 1961.
- ↑ а б в Велика українська енциклопедія, 2018.
- ↑ а б в г д е Музыкальная энциклопеди, 1973, с. 192.
- ↑ а б в г Музыкальная энциклопедия, 1973, с. 193.
Джерела
ред.- Н. Э.. Аракишвили (Аракчиев) Димитрий Игнатьевич // Театральная энциклопедия / Главный редактор: С. С. Мокульський. — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1961. — Т. I А—Глобус. — Ствп. 255. (рос.);
- Аракішвілі Дмитро Гнатович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 76.;
- Аракишвили (Аракчиев) Димитрий Игнатьевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- А. Г. Бегиджанов. Аракишвили (Аракчиев) Димитрий Игнатьевич // А — Гонг : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973. — Ствп. 192—193. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 1). (рос.);
- Аракішвілі Дмитро Гнатович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.;
- Аракишвили (Аракчиев) Димитрий Игн. // Советский энциклопедический словарь / А. М. Прохоров. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — С. 71. (рос.);
- Аракішвілі, Дмитро Гнатович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2..