Дідковський Ігор Миколайович
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Дідковський Ігор Миколайович (народився 22 липня 1966, м. Судова Вишня Городоцького (Мостиського) району Львівської області) — філософ, меценат, бізнесмен. Голова Піклувальної ради Трипільської культури України, меценат книги братів Капранових «Мальована історія незалежності України», автор і ведучий телепередач «Життя триває», «НебоСхил»[1], голова Піклувальної ради Національного музею «Івана Гончара», засновник «РОДОВІДсіч» — табору для дітей-біженців з Криму та окупованого Сходу, голова наглядової ради Науково-дослідного інституту «NanoSapiens», куратор проєкту «Президентський університет майбутнього»[2], керівник національної програми превентивної медицини «Україна здорова»[3][4], голова Наглядової ради Державного університету «Одеська політехніка», почесний доктор філософії Національного університету «Острозька академія», Почесний доктор філософії Державного університету «Одеська політехніка».
| Дідковський Ігор Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народження: | 22 липня 1966 (57 років) |
| Судова Вишня | |
| Громадянство: |
 Україна |
Життєпис ред.
У 1983 році закінчив Броварську середню школу № 7;
З 1983 по 1984 р.р. працював токарем на Броварському заводі світлотехнічних виробів;
З 1984 по 1985 р.р. вчився в Українській сільськогосподарській академії;
З 1985 по 1987 роки служив у лавах радянської армії;
З 1987 по 1992 роки навчався на філософському факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (отримав диплом з відзнакою і ступінь магістра філософських наук);
У 1992 році — керівник Київського відділення міжнародного фонду сприяння іноземним інвестиціям;
1992—1993 р.р. — консультант відділу з питань соціальної сфери Адміністрації Президента України;
1994 рік — завершена робота «Теорія національного егоїзму, або Філософія світового порядку».
1993—1997 р.р. — генеральний директор ТОВ «Євро Пласт»;
1994—1996 р.р. — редактор журналу «UKRAINE REPORT» у Мюнхені;
1997—2002 р.р. — генеральний директор ТОВ «Віжн ХХІ медіа груп»;
2002—2007 р.р. — генеральний директор ТОВ «Продюсерський центр „РОДОВІД“» (завершення і продюсування фільму Юрія Іллєнко Молитва за гетьмана Мазепу з Богданом Ступкою)
2003—2011 р.р. — засновник і видавець журналу «Пенсія»[5][6]
З серпня 2007 — по червень 2009 р.р. — голова партії «Віче»[7][8]
Автор книги «План розвитку країни» (наклад 1 млн, 2005)
2007—2010 роки — директор КММК «Мистецький арсенал». За часів його керівництва було повністю створено той «Мистецький арсенал», котрий ми знаємо зараз. Були заново відлиті з бетону, зруйновані авіабомбою ще у 1943 році стрілчасті арки, підсилені всі колони і фундаменти, відреставровані усі фасади, а також створена унікальна конструкція даху, вкритого міддю, встановлені нові дерев'яні вікна.
Задовго до виконання функцій директора, ще у 1999 році ним була придумана назва «Мистецький арсенал» та ДП КММУ «Мистецький арсенал» при Міністерстві Культури України у 2001 році, а у 2005 року передано «Мистецький арсенал» в Державне управління справами.
Один з організаторів 1-го міжнародного архітектурного конкурсу на концепцію забудови території Мистецького арсеналу (9,8 гектарів). Організацію було доручено відомій німецькій компанії Фазер Айнц. У конкурсі взяли участь 126 архітектурних компаній з усього світу, в тому числі 21 українська. Переможцем було визнано концепцію культового архітектора з Японії — Арати Ісодзакі. У якості консультантів Ігорем Дідковським було залучено відомих музейників світового рівня, у тому числі Дітера Богнера[de], який побудував у Відні «Музейний квартал», площею 62 000 кв.м.
Постійно бере активну участь у відновленні і будівництві українських храмів і церков. Досить згадати реконструкцію побудованої в 1810 р. на Аскольдовій могилі (м. Київ) церкви-ротонди і православного храму на території с. Лісники Київської області, будівництво православного храму в с. Дятілевка Хмельницької області та римо-католицького костелу в м. Бориспіль.
У 2004 році став ініціатором духовної прощі «Хід примирення», розпочалася вона 19 серпня в місті Судова Вишня Львівської області. Тоді, з благословіння вищих ієрархів, в спільну дорогу вирушили 12 представників трьох українських православних конфесій, греко- та римо-католиків, а також юдеїв, мусульман та буддистів[9]. Учасники багатоденного походу по Україні і Криму відвідали духовні і культурні святині кожної конфесії, разом молилися в церквах, синагогах, кірхах, костелах, мечетях, протестантських домах молитви. Жили у родинах парафіян. Очікувалося, що «Хід примирення» започаткує конструктивний діалог між представниками різних конфесій задля духовного об'єднання нації.
7 липня 2013 року — відкрив в Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогово реконструкцію язичницького капища «Дуб Перуна» з оригінальним Дубом Перуна IIX століття, якого знайшли в гирлі Дніпра у 1975 році [10] [11]
Ігор Дідковський — голова Піклувальної ради Трипільської культури України. Завдяки діяльності Піклувальної ради відбувається популяризація трипільської культури в Україні: відкриваються музеї, організовуються виставки, концерти, видаються книги, створюються осередки вивчення та практичного відтворення предметів побуту трипільців. Так от, 17 лютого 2021 року в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського Ігор Дідковський відкрив РОДОВІД музей — унікальне поєднання реконструкції гончарних виробів Трипільської доби та галереї сучасного українського мистецтва. 26 травня 2021 відкрито обеліск Борцям за волю і незалежність України з написом-ідіологемою «Україна — це я!» біля Київського обласного археологічного музею в селі Трипілля.
Ігор Дідковський переконаний, що в Україні завжди був матріархат. Поклоніння та служіння Берегиням вважає за свій обов'язок і саме тому в рамках реалізації Національної програми «Україна здорова» створює кабінети в котрих можна пройти обстеження усього організму та молочної залози, зокрема. Центри оснащуються приладами: електроімпедансним мамографом MAMOS[12] та неінвазивним аналізатором крові, які є унікальними розробками приватного українського Науково-дослідного інституту «Nano Sapiens». Наприклад, такий кабінет було відкрито в Національному університеті «Острозька академія»[13]
Визнання ред.
За заслуги перед Українською православною церквою нагороджений орденом Преподобного Нестора Літописця.
3 вересня 2004 року — указом Президента України Л. Кучми було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».
Творчість ред.
Ігор Дідковський пише філософську поезію, котру видає у видавництві Саміт-книга під псевдонімом.
Одна з його поезій:
Для Богів — я БогДля людей — людина
Для вовків — вовчара
Для блискавок — темна хмара
Для билинок — билинка
Для піщинок — піщинка
А насправді — я любов
Знов і знов…
Примітки ред.
- ↑ Небосхил - YouTube. www.youtube.com. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Кабмін схвалив концепцію «Президентського університету». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Фортифікація продуктів – соціально виправданий захід. www.harchovyk.com. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Запрошуємо на відкриття Науково-практичного центру в Острозькій академії разом з Ігорем Дідковським. Національний університет «Острозька академія» (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Журнал «Пенсія» нагородив лавреатів другої щорічної премії «Обличчям до людей». sostav.ua. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ УКРАЇНСЬКИЙ КРЕДИТНО-БАНКІВСЬКИЙ СОЮЗ. ukbs.org.ua. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Представник та уповноважені особи партії (блоку). www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Партія “Віче” не для слабохарактерних – Дідковський. portal.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Хід примирення (2004 рік). (uk-UA) , архів оригіналу за 16 липня 2021, процитовано 16 липня 2021
- ↑ В музее Пирогово на праздник Ивана Купала посетителей ждет 2000-летний дуб Перуна. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
- ↑ В музее в Пирогово откроют экспозицию “Дуб Перуна”. press.unian.net (рос.). Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
- ↑ MamosNEO (рос.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
- ↑ Відкриття Науково-практичного центру та перша урочиста лекція академічного року 2020-2021. Національний університет «Острозька академія» (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
Посилання ред.
- Патенти Ігоря Дідковського [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.]
- НебоСхил [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Ігор Дідковський: «Світ має знати, що новітня продукція зроблена в Україні» [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.]
- НаноХелпер [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Відкриття Науково-практичного центру в Острозькій академії разом з Ігорем Дідковським [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Відкриття Науково-практичного центру та перша урочиста лекція академічного року 2020—2021 в Національному університеті «Острозька академія» [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Голова наглядової ради НДІ «NanoSapiens» Ігор Дідковський запрошує до своєї команди в Державному університеті «Одеська політехніка» [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Канал ім. Т. Г. Шевченка [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Наказ Міністерства юстиції [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Інтелектуальний подарунок від Ігоря Дідковського Національному університету «Острозька академія» [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Трипілля. Піклувальники. Розробник філософської ідеї — Ігор Дідковський [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Юридичні особи, громадські організації у власності, чи частковій власності Ігора Дідковського [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Фіксування нового рекорду України з проведення комплексного дослідження стану здоров'я людини з використанням пристрою АМП неінвазійної (без забору крові) діагностики [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.]