Дьячков Олексій Федорович

Олексій Федорович Дьячков
рос. Алексей Фёдорович Дьячков
Народження	9 березня 1918; Малі Алабухи (тепер Воронезька область)
Смерть	16 жовтня 1986 (68 років); Київ
Поховання	Лук'янівське військове кладовище
Країна	СРСР
Рід військ	артилерія
Роки служби	1938—1946; 1947—1960
Партія	КПРС
Звання	Майор
Війни / битви	Радянсько-фінська війна; Німецько-радянська війна; • Битва за Дніпро

Олексій Федорович Дьячков (рос. Алексей Фёдорович Дьячков; 9 березня 1918, Малі Алабухи — 16 жовтня 1986, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни начальник розвідки дивізіону 384-го артилерійського полку 193-ї стрілецької дивізії 65-ї армії Центрального фронту, старший лейтенант.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дьячков.

Біографія ред.

Народився 9 березня 1918 року в селі Малі Алабухи (тепер Грибановського району Воронезької області Росії) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1950 року. Закінчив середню школу.

У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. Брав участь в радянсько-фінській війні 1939—1940 років. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Центральному фронті.

15 жовтня 1943 року старший лейтенант О. Ф. Дьячков на чолі групи розвідників у складі штурмового загону дивізії першим переправився через Дніпро біля села Кам'янки Ріпкинського району Чернігівської області. З передового спостережного пункту керував вогнем дивізіону, сприяючи захопленню та утриманню плацдарму на правому березі Дніпра. У боях на плацдармі розвідники захопили мінометну батарею противника і відбили дві контратаки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму старшому лейтенанту Олексію Федоровичу Дьячкову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1533).

Могила Олексія Дьячкова

Після війни закінчив Київське училище самохідної артилерії. У 1946 році звільнився у запас. Вдруге призваний в 1947 році. Служив у Міністерстві внутрішніх справ УРСР. З 1960 року майор О. Ф. Дьячков — в запасі. Жив у Києві. Помер 16 жовтня 1986 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди ред.

Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, медалями.

Література ред.

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
Гринько А. И., Улаев Г. Ф. Богатыри земли Воронежской. Воронеж, 1965
Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и испр. Минск, 1984