Дюмортьєрит
Дюмортьєри́т — мінерал, боросилікат алюмінію.
| Дюмортьєрит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1] |
| IMA-номер | IMA2013 s.p. |
| Абревіатура | Dum[2] |
| Хімічна формула | Al7(BO3)(SiO4)3O3 |
| Клас мінералу | силікати |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AJ.10 |
| Ідентифікація | |
| Колір | синій, фіолетовий, рожевий, зеленувато-синій |
| Сингонія | ромбічна |
| Спайність | досконала |
| Злам | нерівний, раковистий |
| Твердість | 7,0-8,5 |
| Блиск | скляний, матовий |
| Прозорість | прозорий до напівпрозорого |
| Колір риси | білий, світло-сірий |
| Густина | 3,26-3,41 |
| Розчинність | в кислотах нерозчинний, повільно розчиняється в HF |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Подвійне променезаломлення | δ = 0,027 |
| Плеохроїзм | сильний: X = темно-синій або фіолетовий |
| Кут/Дисперсія оптичних осей | відсутня |
| Інші характеристики | |
| Плавкість | не плавиться |
| Хімічні властивості | при нагріванні з Co(NO3)2 синіє |
| Названо на честь | Ежен Дюмортьєd[3] |
 Дюмортьєрит у Вікісховищі | |
Етимологія та історія
ред.Вперше думортьєрит був виявлений у кар'єрі «Дюкар» у Шапоно у французькому департаменті Рона і описаний у 1881 р. М. Ф. Гоннаром, який назвав мінерал на честь французького палеонтолога Ежена Дюмортьє (1801—1876).
Загальний опис
ред.Хімічна формула: Al7(BO3)(SiO4)3O3. Al може широко заміщатися на Fe3+ та Ti4+. Сингонія ромбічна. Волокнисті або радіально-променисті агрегати.
Твердість 7. Густина 3,26-3,36. Блиск скляний. Прозорий до напівпрозорого. Колір синій, фіолетовий, рожевий або зеленувато-синій.
Зустрічається у вигляді включень у польових шпатах в ґнейсах поблизу Ліону та Бьону (Франція), в пегматитових дайках на острові Мангеттен (шт. Нью-Йорк, Невада, Каліфорнія, США), а також у Бразилії і на Мадагаскарі.
Використовується при виробництві високих сортів електротехнічної порцеляни.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2021) — 2021.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Gonnard F. Note sur l´existance d´une espèce minérale nouvelle, la dumortiérite dans le gneiss de Beaunan, au-dessus des anciens aqueducs galloromains de la vallée de l´Izeron (Rhône) // Bulletin de la Société minéralogique de France — 1881. — Vol. 4. — P. 2–5. — ISSN 0150-9640; 2419-686X
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Дюмортьєрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Дюмортьєрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- Mindat w/ locations [Архівовано 16 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Mineral galleries
- Dumortierite - Webmineral [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Dumortierite as a commercial mineral [Архівовано 17 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Dumortierite from Nevada [Архівовано 17 травня 2011 у Wayback Machine.]