Духов Борис Інокентійович

Борис Інокентійович Духов (9 листопада 1937, Красноярськ, РРФСР — 28 липня 2011, Москва, Російська Федерація) — командувач військ ППО Сухопутних військ Збройних Сил Російської Федерації (1991—2000), генерал-полковник (жовтень 1988). Народний депутат України 1-го скликання (1990—1991).

Духов Борис Інокентійович
Народження	9 листопада 1937(1937-11-09) Красноярськ, РРФСР
Смерть	28 липня 2011(2011-07-28) (73 роки) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	Росія
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	Протиповітряна оборона
Роки служби	1956–2000
Член	Верховна Рада України I скликання
Звання	генерал-полковник — 1988
Командування	Військами ППО Сухопутних військ РФ (1991—2000) Військова академія ППО Сухопутних військ (1986—1991)
Нагороди	Орден «За військові заслуги»

Біографія

У 1959 році закінчив Київське вище інженерно-артилерійське училище, а в 1977 році — Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР. Був членом КПРС.

У 1960—1961 роках — начальник групи радіотехнічної батареї в Київському військовому окрузі. У 1961—1963 роках — начальник першого відділення — старший офіцер наведення радіотехнічної батареї окремого зенітного ракетного полку. У 1963—1966 роках — командир радіотехнічної батареї — заступник командира зенітного ракетного дивізіону з інженерно-ракетної служби окремого зенітного ракетного полку (С-75).

У 1966—1968 роках — командир зенітного ракетного дивізіону окремого зенітного ракетного полку (С-75) 1-ї гвардійської танкової армії Групи Радянських військ у Німеччині.

У 1968—1970 роках — заступник командира, а у 1970—1974 роках — командир зенітного ракетного полку «Куб» 4-ї гвардійської танкової дивізії Московського військового округу.

У 1974—1977 роках — заступник начальника військ ППО Московського військового округу.

У 1977—1980 роках — начальник військ ППО Північно-Кавказького військового округу.

У 1980—1984 роках — командувач ППО Туркестанського військового округу.

У 1984—1986 роках — командувач ППО Південно-Західного напрямку.

У 1986—1991 роках — начальник Військової академії протиповітряної оборони Сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу Василевського О. М. (Київ, Повітрофлотський проспект,28).

18 березня 1990 року обраний Народним депутатом України, 2-й тур 50,61 % голосів, 22 претенденти. Член Комісії ВР України з питань оборони і державної безпеки.

13 грудня 1991 року склав свій депутатський мандат, у зв'язку з призначенням його на посаду начальника військ ППО Сухопутних військ Міністерства оборони СРСР (РФ) та одночасним виїздом за межі України.

У 1991—2000 роках — командувач військ ППО Сухопутних військ Збройних Сил Російської Федерації.

З 2000 року — у відставці.

28 липня 2011 року помер на 74 році життя. Похований на Троєкуровському кладовищі.

Звання

• генерал-полковник (1988)

Нагороди

Нагороджений орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня, «За військові заслуги», багатьма медалями.

Член-кореспондент Російської академії ракетних і артилерійських наук, заслужений військовий фахівець РФ.

Джерела

• Николай Фролов. Генералу Духову — 70 лет [Архівовано 14 липня 2018 у Wayback Machine.]
• Некролог. «Красная звезда» — 2011. — 2 августа [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• 10 лет Военной академии противовоздушной обороны Сухопутных войск Российской Федерации (1992—2002). Исторический очерк. Под редакцией генерал-полковник В. К. Черткова. Смоленск: «Смядынь», 376 с.: ил. — 2002.