Думка (річка)

річка в Україні

Ду́мка (Ровець) — річка в Україні, в межах Деражнянського району Хмельницької області та Барського і Жмеринського районів Вінницької області. Ліва притока Рову (басейн Південного Бугу).

Думка
49°10′37″ пн. ш. 27°43′33″ сх. д. / 49.17700000002777472° пн. ш. 27.72600000002777776° сх. д. / 49.17700000002777472; 27.72600000002777776
Витік східна частина с. Радівці
• координати 49°10′37″ пн. ш. 27°43′33″ сх. д. / 49.17700000002777472° пн. ш. 27.72600000002777776° сх. д. / 49.17700000002777472; 27.72600000002777776
Гирло р. Рів
• координати 49°04′44″ пн. ш. 28°00′36″ сх. д. / 49.07900000002777574° пн. ш. 28.01000000002778023° сх. д. / 49.07900000002777574; 28.01000000002778023
Країни: Україна Україна
Хмельницька область
Деражнянський район
Вінницька область
Барський район
Жмеринський район
Регіон Вінницька область
Хмельницька область
Довжина 25 км
Площа басейну: 157 км²

ОписРедагувати

Довжина 25 км. Площа водозбірного басейну 157 км². Похил річки 2,6 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 1,5 км, завглибшки до 30 м. Річище звивисте, завширшки до 5 м. Є ставки. Використовується на технічне водопостачання.

РозташуванняРедагувати

Бере початок біля східної частини села Радівці. Тече на південний схід, впадає до Рову на північ від села Межирів.

Населені пунктиРедагувати

Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Радівці, Васютинці, Лука-Барська, Рожепи, Слобода-Межирівська, Межирів, Мартинівка.

Природа і стан річкиРедагувати

В басейні Думки немає жодного виробничого підприємства. Вода прозора і чиста, відстояна в семи ставах, найбільший із яких — Лопатинський.

Його гребля сягає двісті метрів, довжина ставу 3 км. Водоскид збудовано так, що при спуску ставу вся риба потрапляє у рибозбірник, з якого її відловлюють і відправляють на реалізацію. У рибозбірнику жива риба може утримуватись тривалий час до повної її реалізації. Унікальність екологічного водного середовища сприяла збереженню такої риби, як лин, від чорно-бурого до жовтого-оранжевого та мідно-золотистого в залежності від довколишнього середовища ставу. Лини полюбляють мулисте дно, що переходить у береговий очерет в заплаві. Гуртуючись в невеликі табуни, вони нерестяться і добре виживають серед інших видів риб, приміром, сріблясто-білих карасів. А жовто-червоні карасі були знищені ними — через поїдання їхньої ікри. Серед білих риб у ставу є верховодки, червонопері плітки, лящі і підлящики, з дрібних — парасочки. Дрібно-сріблясті рибки великими не ростуть, на них полюють хижі риби: окуні, йоршики, судаки, щуки. З донних риб трапляються ковблі, слизи, в'юни. З ракових і рачкових — циклопи і дафнії (ними живляться всі види риб), є раки, жабурниці. На ставі гніздяться птахи — сірий крижень, чирки, бекаси, сірі чаплі, лиски, пірники, водяні бугаї, очеретянки, деркачі, курочки. Із звірів водяться ондатри, водяні миші, чорні водяні щури, видри, в прибережній зоні — зайці, лисиці, борсуки. Все лівобережжя в районі дач висаджено березами, окремі ділянки — дубом, місцевість добре просвічується і прогрівається сонцем. Верхній листяний настіл сприяє росту грибів, а ранньою весною жителі дач збирають лікувально-цілющий березовий сік. Тут завжди чисте повітря, настояне на різнотрав'ї, насичене запахом лісу. Неповторна краса долини річки, ставу цілорічно приваблює людей у цей самобутній куточок Поділля з «Мар'їним утесом», «пробковим деревом», холодною джерельною водою, суничним запахом лісу. В цей край зручно добиратися: курсують електрички і шосейна Барська траса з'єднує його з містами Вінниця, Жмеринка, Бар.

ДжерелаРедагувати

  1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  2. Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.