Дроворуб
«Дроворуб» (рос. Дровосек) — картина російського та українського художника-авангардиста Казимира Малевича, датована 1912—1913 рр. Виставлена в Музеї Стедлейка в Амстердамі. Вона представляє механізованого персонажа, підняті руки, готові до удару, в напруженій нерухомості. Складені за ним колоди, здається, об'єднані рядом падінь, що становлять механічні колеса машини. Таким чином, утворена гра в кола і циліндри призводить до потужного механічного ефекту, посиленого металевими кольорами, які утворюють контрастну мозаїку. Дерево — є суттю російської селянської культури. Це предмет, який рясніє в Росії і використовується як для палаців, так і для ізб. Крім того, найдовші стовбури картини готові використовувати для будівництва ізби. Тим не менше, глядач відчуває себе поза часом і простором, у всесвіті, відмінному від природи. Мальовничий простір схожий на «машинізований», простір і ми вже знаходимо тут зародки російського конструктивізму 1920-х років.
| англ. The Woodcutter (recto) / Peasant Women in Church (verso)[1] нід. De houthakker (recto) / Boerenvrouwen in kerk (verso)[1] | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Малевич Казимир Северинович |
| Час створення: | 1912[2] |
| Висота: | 94 см |
| Ширина: | 71,5 см |
| Матеріал: | олійна фарба і полотно |
| Зберігається: | Міський музей (Амстердам)[2] |
| Музей: | Міський музей (Амстердам)[2] |
Малевич, виходячи з іконографічної структури популярних образів, лубок, створює створює «новий російський стиль», як він називає себе своїми примітивістськими картинами.
Але він додає принципів геометричного сезанізму та футуристичної металізації кольорів. Заповіти Сезанна в його листі від 15 квітня 1904 року до Еміля Бернара були: ("Обробляйте природу циліндром, сферою, конусом, все в перспективі)
Traitez la nature par le cylindre, la sphère, le cône, le tout mis en perspective…
Малевич дає цілком оригінальне тлумачення цих принципів порівняно з французькими живописцями, Пабло Пікассо, Жоржем Брака, Фернаном Леже — навіть якщо Малевич тут дуже близький до останнього своїми трубчастими фігурами, своїм циліндризмом.
Асортимент кольорів у Малевича також відрізняється від тих французьких художників, які у 1910-х роках скоріше звели свій вибір на охри, коричневі, сірі, чорношкірі.
Геометричний сезанізм додає внесок італійського футуризму: живопис — це композиція, побудована і покрита металевою фарбою. Саме з цієї геометрії та футуризму Малевич зміг підробити термін кубофутуризм.
Посилання ред.
Бібліографія ред.
- Камілла Грей, Російський авангард у сучасному мистецтві, Темза та Хадсон, зб. «Всесвіт мистецтва», англійський переклад Василя Домінова, 2003, 324 р. ISBN 2-87811-218-0 (ISBN <span class="nowrap">2-87811-218-0</span>) .
- Жан-Клод Маркаде, Малевич, Кастерман, 1990, 320 р. ISBN 2-70790025-7 (ISBN <span class="nowrap">2-70790025-7</span>) .
- Жан-Клод Маркаде, Російський авангард, 1907—1927, Фламаріон, 2007, 479 р. ISBN 978-2081207868 (ISBN <span class="nowrap">978-2081207868</span>) .