Вікіпедія

Драґаш

Драґаш або Шарр (алб. Dragashi або Sharri, слов. Драгаш/Dragaš, Шар/Šar), місто та муніципалітет, розташований у Призренському окрузі Косово. За даними перепису населення 2011 року в містечку Драґаш проживає 1 098 жителів, тоді як у муніципалітеті 34 347 жителів.[1] Албанська назва Шаррі утворена від назви гір Шар (албанською Шарр), тоді як сербська назва Драґаш походить від середньовічного лорда Сербії Костянтина Драгаша.

Драґаш
—  місто and муніципалітет  —
Пташиний вид Драгаша (2013)
Пташиний вид Драгаша (2013)
Пташиний вид Драгаша (2013)
Official logo of Драґаш
Герб
Країна Косово
Округ Призренський округ
Уряд
 - Мер Шабан Шабані
Висота над р.м. 1050 м 
Населення (2011[джерело?])
 - Місто 1098
 - Муніципалітет 34 827
Часовий пояс CET (UTC+1)
Поштовий код 22000
Телефонний код(и) +381
Вебсайт: kk.rks-gov.net/dragash
Розташування Драґаш
Розташування муніципалітету Драґаш у Косово
Розташування муніципалітету Драґаш у Косово
Мапа

Географія ред.

Територія муніципалітету Драґаш лежить від 41 52 '30 «до 42 09' 03» північної широти і від 20 35 '39 «до 20 48' 26» східної довготи. Вся територія оточена горами Шар, потім горою Корітник, горою Гяліц та Цюлен у напрямку на Призрен. Лише одна частина території в Призренському напрямку є горбистою з відносно невисокими схилами, через яку ця територія пов'язана з Призренським басейном і через нього зі іншим світом.

Історія ред.

 
Карта Албанії 1630 року

Драґаш був названий на честь сербського середньовічного дворянського роду.

З 1877 по 1913 рік Драґаш (тур. Dragaş) був частиною косовського Вілаєта Османської імперії.

З 1929 по 1941 рік Драґаш входив до складу Вардарської Бановини Королівства Югославія.

З 1941 по 1999 р. Драґаш входив до автономної провінції Косово в складі республіки Сербія у складі СФРЮ.

Муніципалітет Гора та область Опоя (що була у складі громади Призрен) залишалися відокремленими в період правління Милошевича.[2][3] Під час війни в Косові (1999) албанські біженці з Опої втікали до сусідньої Албанії на машинах, вантажівках та тракторах, а також пішки. Після конфлікту вони повернулися додому.[4] Після війни муніципалітет Гора з горанською більшістю був об'єднаний з населеним албанцями регіоном Опоя Місією ООН (UNMIK). Нова адміністративна одиниця має албанську більшість.[5]

Містечко Драґаш є регіональним та муніципальним центром для регіонів Гора та Опоя, об'єднаних у муніципалітет Драґаш.[2] Після 1999 року Драґаш має змішане населення. Горанці проживають в нижньому районі, а албанці — у верхньому районі та становлять міську більшість.

Незважаючи на мультиетнічність містечка Драґаш, горанці Косова продовжують жити в селах Гори, головним чином населених їх громадою, їх відносини з албанцями залишаються напруженими.[2] Албанці переважно живуть в регіоні Опоя.[4] Змішані шлюб між двома громадами не відбуваються за винятком кількох горанських родин, які переселилися в Призрен.

Муніципалітет ред.

Окрім містечка Драґаш, муніципалітет має такі населені пункти:

  • Бачка
  • Беллобрад, Белоброд
  • Бляч
  • Брезна
  • Брод
  • Бродосане, Бродосавце
  • Брут
  • Буча
  • Бузез, Бузец
  • Діканца, Діканце
  • Ґлобочіца
  • Капра
  • Керстек, Доні (Нижній) Кртац
  • Косава, Косовце
  • Крушева, Крушево
  • Кук, Куковце
  • Кук'ян, Кукуляне
  • Куклібеґ
  • Лештан, Лештане
  • Любовішта, Любовіште
  • Мліка, Мліке
  • Орчуша
  • Плява, Плава
  • Плайнік
  • Радеша
  • Рапча, Ґорня (Верхня) Рапча
  • Рапча, Доня (Нижня) Рапча
  • Рестеліца
  • Ренц, Ренче
  • Шайна, Шаїновац
  • Вранішта, Враніште
  • Дзердзе, Зрзе
  • Заплужа, Заплуж'є
  • Згатар
  • Зліпоток, Злі Поток
  • Зюм, З'юм Опольскі

Демографія ред.

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1971 26 850 —
1981 35 054 +30.6%
1991 39 435 +12.5%
2011 34 827 −11.7%

Відповідно до останнього офіційного перепису, проведеного у 2011 році, у муніципалітеті Драґаш проживає 34 827 жителів. Згідно з підрахунками населення Косовським агентством статистики у 2016 році муніципалітет мав 34 349 жителів. Населення громади переважно проживає в сільській місцевості (97 %).

Етнічні групи ред.

Муніципалітет розділений на регіони Опоя та Гора. Більшість горанців живуть у Горі, тоді як більшість албанців проживає в Опої і є більшістю населення всього муніципалітету.[2][4]

Через геополітичні обставини деякі місцеві горанці у різні періоди історії ідентифікували себе як албанців, македонців, боснійців, болгар-мусульман, сербів, турків та мусульман (національність).[6][7]

Етнічний склад муніципалітету:

  • 1971 — 13 867 (51,6 %) албанців; 11076 (41,3 %) горанців — всього 26850  
  • 1981 — 18 623 (53 %) албанців; 15 942 (45,5 %) горанців — загалом 35 054  
  • 1991 — 22 785 (57,8 %) албанців; 16 129 (40,9 %) горанців — всього 39 445  

Оцінки ОБСЄ говорять про наступне:[1]

  • Січень 1999 — 27 633 (61,3 %) албанців; 17 470 (38,7 %) горанців — всього 45,103
  • Березень 2000 — 24 856 (78 %) албанців; 9 706 (28,1 %) горанців — всього 34 562
  • Січень 2006 — 22 800 (55,9 %) албанців; 17 975 (44,1 %) горанців — всього 40 775

За даними перепису населення у 2011 році значна кількість людей в муніципалітеті (4 100) ідентифікували себе як босняки, що є наслідком постюгославської кризи ідентичності у слов'ян-мусульман регіону.

Економіка ред.

Основними роботодавцями в цьому районі є муніципалітет, поліція UNMIK, приватні компанії та колишні державні підприємства.[1]

Усі основні місцеві компанії раніше перебували під управлінням держави, і, як і в інших районах Косово, зараз за них несе відповідальність КТА. Оригінальна стратегія UNMIK щодо цих державних підприємств полягала у проведенні процесу «комерціалізації». Цей процес вважався найкращим способом відродження підприємств, хоча жоден іноземний інвестор не вирішив інвестувати.[1]

Інфраструктура ред.

Муніципалітет знаходиться в горах, тому має деякі проблеми з інфраструктурою (наприклад, є проблеми з доступом до деяких сіл узимку). До війни інфраструктура була в гіршому стані через нехтування регіоном державою. Дороги, зокрема, (Жур-Драґаш; Драґаш-Брод; Драґаш-Рестеліца) потребують термінового поліпшення для соціально-економічного розвитку району. Автобусні сполучення між містом Драґаш та областю Опоя продовжують поліпшуватися, а перевезення до Гори організовуються двома автобусами, подарованими муніципалітету ОБСЄ. Існують безкоштовні шкільні автобуси, що возять до області Гора.

Мобільне покриття також покращується. Водопостачання є у всіх селах.[1]

Символи ред.

Герб Драґаша зображує собаку породи Шарпланінац.

Інший символ Драґаша — Шарський сир.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д OSCE municipal profile of Dragaš (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 лютого 2007. Процитовано 27 квітня 2020., June 2006. Retrieved on 21 February 2008.
  2. ↑ а б в г Schmidinger, Thomas (2013). Gora: Slawischsprachige Muslime zwischen Kosovo, Albanien, Mazedonien und Diaspora. Wiener Verlag. с. 65. ISBN 9783944690049. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.
  3. ↑ Weller, Marc (1999). The crisis in Kosovo 1989-1999. Documents and Analysis Publishing. с. 117. ISBN 9781903033005. «Consequently, the region extending north of Dragas city to Prizren, known as Opoje, which comprises 24,000 Albanians in 19 villages are grafted on to the Municipality of Prizren»
  4. ↑ а б в Krasniqi, Elife (2016). Social Change in Relation to Patriarchy after 1999 war in Opoja, Kosovo. У Roth, Klaus; Kartari, Asker (ред.). Culture of Crisis in Southeast Europe, Part I: Crises Related to Migration, Transformation, Politics, Religion, and Labour. LIT Verlag. с. 191. ISBN 9783643907639.
  5. ↑ (Bardhoshi, 2016)
  6. ↑ Albania's Gora Minority Takes Bulgarian Route to EU: Balkan Insight. www.balkaninsight.com. 18 квітня 2016. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  7. ↑ Bardhoshi, Nebi (2016). Small Numbers, Big issues: The Border areas as Social Arena of Legal Systems. У Schüler, Sonja (ред.). Exchange, Dialogue, New Divisions?: Ethnic Groups and Political Cultures in Eastern Europe. LIT Verlag. с. 85. ISBN 9783643802095.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Драґаш&oldid=34867322