Драгомира

	Драгомира ; чеськ. Drahomíra ze Stodor
	Драгомира ; чеськ. Drahomíra ze Stodor
	Княгиня Чехії
	Княгиня Чехії
906 — 921
Попередник:	Людмила Чеська
Народження:	877 чи 890
Смерть:	після 935
Рід:	Пржемисловичі
Шлюб:	Вратислав I
Діти:	Святий Вацлав, Болеслав I, Q97313018? і Pribyslavad
	Медіафайли у Вікісховищі

Драгомира (чеськ. Drahomíra ze Stodor; 877 або 890 — після 935) — чеська княгиня, дружина Вратислава I, мати святого Вацлава. З 921 року протягом кількох років була регенткою князівства Пржемисловичей в середній Чехії. Стала відомою організацією замаху на свою свекруху, зараховану пізніше до лику святих Людмилу Чеську.

Життєпис ред.

Йосеф Матхаусер. «Княжна Драгомира, князь Вацлав і Людмила»

Драгомира походила з полабського племені стодорян і була, ймовірно, сестрою стодорянського князя Тугумира. В 906 році вона одружилася з чеським князем Вратиславом I і народила йому шість або сім дітей, серед яких були Святий Вацлав і Болеслав I Грозний. Деякі легенди називають її сином також Спитігнєва, але це радше помилка, оскільки той був сином Людмили і братом Вратислава I. З чотирьох її дочок на ім'я відома лише Пржибіслава, що стала після смерті Вацлава черницею в Празі.

Після смерті Вратислава навесні 921 року племінний собор наділив її регентством при юному сині Вацлаві. Виховання спадкоємця престолу, а також молодшого сина Болеслава, було проте доручено Людмилі, їх бабці. Через деякий час між обома жінками спалахнув конфлікт. Драгомира, за поширеною легендою, викладеної вперше в Чеській хроніці, звинувачувала Людмилу в тому, що та разом з християнськими священниками «зіпсувала» Вацлава. Замість того, щоб виховати князя, Людмила зробила з нього майже ченця. Через це Драгомира послала двох воїнів зі своєї свити вбити Людмилу. 16 вересня 921 року вони потрапили до фортеці Тетін і задушили Людмилу. Після цього, Драгомира розпорядилася вигнати зі своїх володінь баварських місіонерів.

Мотиви вбивства шукають також в політичній площині. Можливо, стояло питання про визнання верховенства німецького короля і саксонського герцога Генріха I Птахолова над Чехією. Союзнаий з Чехією баварський герцог Арнульф в 921 році підкорився Генріху і не влаштовував більше як союзник проти саксонської експансії. Людмила, за деякими відомостями, вітала зближення з Саксонією, а Драгомира його відкидала. Важливу роль відіграв, безсумнівно, і релігійний фактор — конфлікт між християнством і язичництвом. Драгомира причетна до язичницьких повстань.

Рік по тому баварський герцог Арнульф напав на Чехію, але наслідки його походу літописи не передають. По досягненню Вацлавом повноліття Драгомира склала з себе регентство. Син спершу вигнав її з країни, проте незабаром з почестями знову повернув назад. Драгомира жила в Празі без будь-якої політичної влади. Після загибелі Вацлава (929 або 935 рік) вона втікла до білих хорватів.

Родина ред.

Чоловік — князь Вратислав I.

Діти:

Вацлав (935), князь Богемії у 921—935 роках
Болеслав (), князь Богемії у 935—972 роках
Спитігнєв
Пржібислава, дружина князя Славніка

Образ у культурі ред.

Історична п'єса Krvavé křtiny aneb Drahomíra a její synové Йосефа Каєтана Тила (1848).
Опера Drahomíra Франтішека Шкроупа (1848).
Опера Drahomíra Карла Шебора (1867).

Примітки ред.

Джерела ред.

Pavla Obrazová, Jan Vlk: Maior Gloria. Svatý kníže Václav, Prag-Paseka-Litomyšl 1994, ISBN 80-85192-94-2.
Dušan Třeštík: Počátky Přemyslovců. Vstup Čechů do dějin (530—935). Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 1997. 658 с. ISBN 80-7106-138-7.
Josef Žemlička: Přemyslovci. Jak žili, vládli, umírali Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2005. 497 с. ISBN 80-7106-759-8.