Болеслав I (князь Чехії)

Болесла́в I (чеськ. Boleslav I, бл. 910/915 — бл. 972) — князь богемський (935972). Представник династії Пржемисловичів. Син богемського князя Вратислава I. Прізвисько — Жорсто́кий (чеськ. Ukrutný).

Болеслав I
Boleslav-I-Bohemian.jpg
Болеслав I
Князь Богемський
935 — 972
Попередник: Вацлав I
Наступник: Болеслав II
 
Народження: 915[1]
Богемія, Чехія
Смерть: 15 липня 967(0967-07-15)[2] або 15 липня 972
Чехія
Національність: чехи
Династія: Пржемисловичі
Батько: Вратислав I
Мати: Drahomírad
У шлюбі з: Бягота
Діти: 2 сина і 2 доньки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ІменаРедагувати

  • Болесла́в I (чеськ. Boleslav I) — у європейській історіографії з номером правителя.
  • Болесла́в I Боге́мський — у західній історіографії за латинською назвою князівства.
  • Болесла́в I Че́ський (чеськ. Boleslav I Český) — у чеській історіографії за чеською назвою князівства.
  • Болесла́в Жорсто́кий (чеськ. Boleslav Ukrutný) — за прізвиськом.

БіографіяРедагувати

Молоді рокиРедагувати

Походив з династії Пржемисловичів. Син Вратислава I, князя Богемії, та Добромири зі Стодору. Дитиною втратив батька. На відміну від старшого брата Вацлава, якого бабуся Людмила виховала в християнських традиціях, Болеслава ростила мати, яка походила з родини поган.

Тому Болеслав тяжів до традиційних язичницьких вірувань. Позиції язичництва при княжому дворі були ще дуже сильні. Багато наближені князя були незадоволені стрімкою християнізацією Чехії, тому вони згуртувалися навколо Болеслава і організували змову проти Вацлава. 28 вересня 935 року Вацлава I було вбито біля входу до церкви Болеславом і його підручними. За іншою версією це відбулося під час бенкету.

Згідно з легендою, в цей день у Болеслава народився син, який отримав ім'я Страхквас, тобто «Страшний бенкет». Гнитючись докорами сумління від скоєного, Болеслав хрестив сина і дав обітницю віддати його для служіння Богу.

КнязюванняРедагувати

 
Володіння Болеслава I

Посівши трон, Болеслав I виявив політичний та дипломатичний хист. З самого початку відмовився сплачувати данину імперії. У 936 році завдав поразки німецьким війська з Тюрингії та Мерзебурга. Проте війна тривала. 946 року зазнав поразки, вимушений був надати заручників імператорові. Втім незабаром знову почав боротьбу проти імперії.

Зрештою зазнав поразку у війні з імператором Оттоном I і визнав зверхність останнього у 950 році. Втім незабаром Болеслав I зберіг авторитет Чехії, відмовився від сплати данини. 954 року знову скорився імператору. Разом з Оттоном I князь Богемії брав участь у битві на річці Лех в 955 році, де угорські племена зазнали нищівної поразки. Потім брав участь у поході Оттона I проти полабським слов'ян. З 955 року Болеслав I почав карбувати власну монету — празький динарій.

Слідом за цим Болеслав I зміг приєднати Моравію, що раніше лежала в сфері впливу угорців, а згодом приєднав Сілезію, Малу Польщу, Червенську Русь, Західну Словаччину, тобто майже всі землі, колись входили до держави Святополка, князя Великоморавського.

Переймаючись залежністю від імперії, Болеслав I шукав дружби сусідніх слов'янських володарів. У 964 році було укладено союз з польським князем Мешко I, скріплений шлюбом, а також хрещенням польського князя. Союз цей проіснував до кінця 980-х років і був дієвим зброєю в боротьбі з імперськими феодалами.

Розпочав послідовну централізаторську політику. На своїх землях князь Богемії почав створювати систему княжих градів-замків — Жатець, Старий Пльзенець, Седлець, Біліну, Літомнєржіце, Младий Болеслав, Коуржім, Прахень, Доублеби — як центрів адміністративних територій, що не збігалися з колишніми племінними князівствами. також впровадив посаду каштеляна Празького замку. Зосереджуючи в своїх руках всю владу, обмежуючи свавілля воєвод, Болеслав I отримав прізвисько «Жорстокий».

Було впроваджено єдиний податок з громад і система державних повинностей. Багато сприяв розвитку торгівлі, контролюючи шляхи з Західної Європи до Київської Русі. Зміг зосередити контроль над рабами, рідкісними товарами, кіньми.

З часом Болеслав I також став переконаним християнином, будував монастирі, зміцнював церковну організацію, домагався створення Празького єпископства, але не встиг досягти цієї мети за свого життя.

У 967 році зробив сина Болеслава своїм співволодарем, ймовірно з цього часу відійшов від справ. Помер близько 972 року.

Сім'яРедагувати

Докладніше: Пжемисловичі

Дружина — Бягота.

Діти:

  • Болеслав (032-999), князь Богемії у 972-999 роках
  • Страхквас (935-996), Празький єпископ у під іменем Христіан
  • Дубравка (д/н-977), дружина Мешко I, князя Польщі
  • Млада (д/н-994), ігуменія монастиря Св.Георгія в Празькому граді

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Jiří Sláma: Český kníže Boleslav II., S. 9 und Anm. 4. In: Přemyslovský stát kolem roku 1000: na pamět knížete Boleslava II (7. února 999). Praha, Nakl. Lidové Noviny, 2000. ISBN 80-7106-272-3
  • WIHODA, Martin. Morava v době knížecí 906–1197. Praha : Nakladatelství Lidové noviny, 2010. 464 s. ISBN 978-80-7422-563-0.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Болеслав I (князь Чехії)