Відкрити головне меню

Дорошенко Сергій Іванович

Дорошенко Сергій Іванович (7 березня 1924, с. Обухівка, тепер Кореневського району Курської області, Росія — 29 вересня 2018) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1982, професор з 1984, заслужений діяч науки і техніки України з 1992.

Сергій Іванович Дорошенко
Дорошенко С. І..png
Народився 7 березня 1924(1924-03-07)
с. Обухівка, тепер Кореневського району Курської області, Росія)
Помер 29 вересня 2018(2018-09-29) (94 роки)
Місце проживання м. Харків
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність мовознавець
Alma mater Харківський державний педагогічний інститут імені Г. С. Сковороди  
Сфера інтересів мовознавство
Заклад Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Нагороди Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, орден «За мужність», дві медалі «За відвагу», медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». Заслужений діяч науки і техніки України (1992)

ЖиттєписРедагувати

В 1928 році його батько разом з братами поїхали на далеку Зміївщину будувати 3-й Український будинок відпочинку (тепер тубсанаторій «Занки»). Сюди в 1931 році переїхала і вся сім'я[1].

Після закінчення Геніївської семирічки Дорошенко навчався у Зміївській середній школі № 1. Бажання вчитися було велике, а тому кожен день доводилося із Занок пішки ходити до школи і повертатися додому. В 1940 році після закінчення школи юнак вступає до Харківського педагогічного інституту (нині — ХНПУ ім. Г. С. Сковороди) на філологічний факультет. Але навчання перервала війна. Сергій Іванович Дорошенко, як й інші юнаки того покоління, став на захист Вітчизни. Війна закінчилася для нього в Австрії у 1945 році. З двома медалями «За відвагу», якими С. І. Дорошенко був нагороджений за мужність та героїзм, він повернувся на Зміївщину. В цьому ж році він поновлюється студентом педагогічного інституту, закінчив який 1948 року[1].

Після закінчення вузу в 1948 році Дорошенко йде працювати вчителем української мови Мереф'янської середної школи № 1[1].

Протягом 19491967 працював у Сумському педагогічному інституті: асистент кафедри української мови, старший викладач; з 1960 — проректор з навчальної і наукової роботи; з 1965 — завідувач кафедри української мови.

Викладацька діяльністьРедагувати

Від 1967 — у Харківському педагогічному інституті (тепер — Харківський національний педагогічний університет ім. Г. Сковороди): проректор з навчальної роботи; з 1973 — старший науковий співробітник, з 1977 — доцент кафедри української мови, в 19791990 — завідувач кафедри методики викладання філологічних дисциплін у початкових класах, з 1990 — професор кафедри української мови.

Має численні нагороди за бойові заслуги: Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня, орден «За мужність», дві медалі «За відвагу», медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Наукова діяльністьРедагувати

Автор праць із синтаксису сучасної української мови («Складні безсполучникові конструкції в сучасній українській мові», 1980, та ін.), посібників для педагогічних вузів («Практикум з курсу стилістики української мови», 1967; «Вступ до мовознавства», 1974, у співавторстві; «Методика викладання української мови», 1989, 1992, у співавт.; «Основи культури і техніки усного мовлення», 1997, 2002; «Основи наукових досліджень з лінгвістики», 2001; «Культура усного мовлення державного управлінця», 2001) і середньої школи («Граматична стилістика української мови», 1985).

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Полях Є. В. Дорошенко Сергій Іванович // Музейний комплекс Зміївського ліцею № 1 ім. З. К. Слюсаренка.

ДжерелаРедагувати

  • Вихованець. І. Р. Дорошенко Сергій Іванович // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. С. 149—150.
  • Дорошенко Сергій Іванович // Українська граматика в іменах: енциклопедичний словник-довідник / упорядники Загнітко А., Балко М. — Донецьк: ДонНУ, 2013. С. 120—122.
  • Лисиченко Л. А. На сторожі рідного слова // Дивослово. 2004. № 9.
  • Кузнєцов Ю. Б. Учений-мовознавець і педагог // Освіта України. 2009. № 18-19.
  • Новиков А. О. Слово пошани ювілярові / А. О. Новиков // Початкова школа. 2009. № 3.– С.56 — 57.
  • Новиков А. Золоті літа ювіляра / Анатолій Новиков // Вивчаємо Українську мову та літературу. — 2009. — № 6. — С.38 — 39.