Відкрити головне меню

Мето́дика виклада́ння украї́нської мо́ви — розділ педагогіки, який вивчає форми, методи і зміст навчання української мови у початкових, середніх та старших класах загальноосвітньої школи. Методика викладання тісно пов'язана з такими напрямками мовознавства, як соціолінгвістика, діалектологія, а також із загальною дидактикою та психологією.

Зазвичай розрізняють загальну методику мови, або лінгводидактику, і часткову (конкретну) методику мови. Термін лінгводидактика був запроваджений у 1970-ті роки російським мовознавцем М. Шанським. Лінгводидактика, за Шанським — це теоретична основа методики, яка охоплює загальні закономірності навчання мови з урахуванням мовної ситуації, конвергенції мов, явищ білінгвізму тощо. Так, під час навчання української мови як другої (нерідної) лінгводидактика досліджує проблеми міжмовної інтерференції та транспозиції й на цій основі формулює методичні рекомендації. Конкретна методика займається шляхами вивчення окремих розділів та аспектів шкільного курсу мови.

Зміст

Методи дослідженняРедагувати

Як розділ педагогіки методика викладання мови має свої методи дослідження. Зазвичай, виокремлюють такі основні методи:

  • Теоретичні:
    • критичний аналіз певної літератури;
    • теоретичне осмислення нововведень передових вчителів.
  • Практичні (емпіричні):
    • констатуючий зріз (аналіз наявної ситуації);
    • педагогічний експеримент (пошукового, навчального, контрольного характеру);
    • спостереження й аналіз перебігу уроків
    • бесіди з учителями та учнями;
    • анкетування вчителів та учнів;
    • аналіз навчальних планів та іншої шкільної документації;
    • аналіз стенограм уроків та учнівських робіт.

Розділи вивчення української мовиРедагувати

У методиці викладання української мови виділяють такі розділи:

Форми вивчення мовиРедагувати

Методика викладання української мови передбачає класно-урочну форму як основну форму вивчення мови. Окрім того, виділяють інші форми навчання:

  • Факультативне заняття
  • Позакласна робота
  • Екскурсія

Класифікація уроків мовиРедагувати

Згідно з сучасною методикою викладання української мови всі уроки мови поділяються на дві великі групи:

  • аспектні уроки (на яких вивчають окремі аспекти мови),
  • уроки розвитку мовлення (їхнє завдання полягає у формуванні комунікативних навичок).

Аспектні уроки класифікують здебільшого за дидактичною метою:

  • Уроки вивчення нового матеріалу;
  • Уроки засвоєння нових знань;
  • Уроки формування умінь та навичок;
  • Уроки перевірки й обліку якості знань, умінь та навичок;
  • Уроки, присвячені аналізу контрольних робіт;
  • Уроки з повторення окремих тем, розділів;

Уроки розвитку мовлення, як правило, присвячені самостійній роботі учнів й проводяться у формі навчальних й контрольних переказів, написання творів та їхнього аналізу.

Класифікація методів навчання мовиРедагувати

Мовознавець Біляєв Олександр Михайлович виділяє такі методи навчання української мови в школі:

  • усний виклад матеріалу вчителем;
  • бесіда вчителя з учнями (евристичного, повторювального або узагальнюючого характеру);
  • спостереження учнів над мовою;
  • метод вправ;
  • робота з підручником, посібником, іншим джерелом.

Рекомендується на уроці вдаватися до комбінації різних методів при одному домінуючому.

ДжерелоРедагувати

Стаття О. М. Біляєва «Методика викладання української мови» // Українська мова: енциклопедія. — Київ: Видавництво "Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана, 2000, с. 310—311.

ЛітератураРедагувати

  • Словник-довідник з методики викладання української мови / Н. М. Захлюпана, І. М. Кочан; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - Л., 2002. - 249 c. - Бібліогр.: 52 назв.
  • Горбачук Василь Тихонович Методика викладання української мови. Бібліографічний покажчик" (ч. 1-2, 1971-78),
  • Методика викладання української мови і літератури: Республіканський науково-методичний збірник. — К.: Рад. школа, 1990.
  • Ганна Коваль, Тетяна Суржук, Методика викладання української мови. Рекомендації до виконання науково-дослідної тематики: Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. -Тернопіль: Богдан, 368 с.

ISBN 978-966-10-0900-3 http://www.bohdan-books.com/catalog/book_137_2624/[недоступне посилання з липень 2019] Зміст

  • Біляєв О. М. Та ін. Методика вивчення української мови в школі. — Київ, 1987.
  • Дорошенко Сергій Іванович, Методика викладання української мови, 1989, 1992,
  • Олійник І. С. Та ін. Методика викладання української мови в середній школі. — Київ, 1989.
  • Кочан Ірина Миколаївна , Контрольні завдання з методики викладання української мови (для студентів філологічного факультету заочної форми навчання).- Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. — 59 с.
  • Кочан Ірина Миколаївна , Сторінки національної методики викладання української мови: Конспект лекцій (1993)
  • Кочан Ірина Миколаївна , Словник-довідник з методики викладання української мови. — Львів: Видав. центр Львівського ун-ту (вид. друге, доповнене і перероблене). — 2005. — 340 с. (у співавторстві).
  • Кочан Ірина Миколаївна , Курс методики викладання української мови в інтерпретації М. М. Шкільника // Методичні читання, присвячені пам'яті М. М. Шкільника. Львів, 1990.- С. 26-28.
  • Білоусенко Петро Іванович Виховна робота на уроках української мови", 1986, у співавт.;
  • Білоусенко Петро Іванович «Учіться висловлюватися», 1990;
  • Білоусенко Петро Іванович «Методика викладання української мови: Практичні та лабораторні заняття», 1991;
  • Білоусенко Петро Іванович «Проблемно-ситуативні завдання на уроках української мови», 1992
  • Вашуленко Микола Самійлович Методика викладання української мови. Навчальний посібник для педучилищ" (1989, у співавт.),
  • Вашуленко Микола Самійлович «Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1—4 класах» (1991).
  • Плющ Марія Яківна Методика лінгвістичного аналізу тексту" (1984, у співавт.)
  • Зарицький Микола Степанович : Методологічні проблеми освіти як соціалізації людської особистості: Лекція. - 6 с.