Миша хатня

вид ссавців
(Перенаправлено з Домашня миша)
Домашня миша

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Надродина: Мишовиді (Muroidea)
Родина: Мишові (Muridae)
Підродина: Murinae
Рід: Миша (Mus)
Вид: миша хатня
Mus musculus
Linnaeus, 1758

Посилання
Вікісховище: Mus musculus
Віківиди: Mus musculus
EOL: 328450
ITIS: 180366
МСОП: 13972
NCBI: 10090
Fossilworks: 104205

Ми́ша ха́тня (також домова або звичайна; Mus musculus) — найпоширеніший і типовий вид роду мишей (Mus).

Цей невеликий гризун є ймовірно другим за численністю видом ссавців на Землі (після людини). Первинний ареал Mus musculus охоплював регіон від Середземномор'я до Китаю, але зараз поширений у всьому світі людьми і живе як супутник людини. Відноситься до космополітичних хребетних. Лабораторні (білі) миші є лініями саме цього виду і є найпопулярнішим модельним організмом у біології і медицині та найвідомішим лабораторним ссавцем.

Особливості морфології

ред.

Гризун має тіло завдовжки до початку хвоста — 7,5-10 см, хвіст завдовжки 5-10 см. Завважує в середньому 40-45 г. У дикому існуванні ці гризуни мають різний відтінок забарвлення, від сірого та світло-коричневого до чорного. Проте одомашнених і лабораторних мишей виводять у багатьох кольорах, від білого до чорного. Мають коротке волосся, а деякі підвиди — світлий живіт[1]. Вуха і хвіст мають мало волосся. Задні ноги короткі, завдовжки лише 15–19 мм. Звичайна хода — це біг із кроком близько 4,5 см, хоча вони можуть стрибнути вертикально до 45 см[2].

Особливості біології

ред.

Миші виживають при температурі від 5 до 40° С. Тривалість життя миші до 4-ох років. У сприятливих умовах і можливості повноцінного живлення доросла самиця протягом року може вивести до 10 виводків мишенят. За один виводок самиця народжує 3-14 мишенят, в середньому 6-8. Народившись, мишенята живляться молоком матері. Згодом, самиця короткий час приносить мишам їжу, поки вони не стануть самостійними.

Живлення

ред.

У природі живляться дрібними комахами, червами, насіннями рослин та зерновими культурами. Хатня миша живиться картоплею, буряками, морквою, капустою, зерном, хлібними виробами. У літній період миші можуть вживати й рослинну їжу.

Тверда їжа стирає й притупляє зуби, особливо різці. Через те у ссавців, які споживають тверду рослинну їжу, зуби мають особливу будову. Такі тварини вигризають їжу різцями й старанно перетирають кутніми зубами. Іклів у них немає, різці великі й гострі. Спереду вони вкриті товстим шаром емалі, через те не тупляться навіть від дуже твердої їжі. Під час гризіння різці верхньої та нижньої щелеп дотикаються і сточуються — більше з того боку, де немає емалі (або де вона тонша). Різці, хоч би як сильно сточувалися, завжди однакового розміру, бо ростуть протягом усього життя тварини.

Життя серед людей

ред.

У сільських і часом у міських помешканнях оселяються миші, і створюють людям шкоду: з'їдають значну кількість харчових запасів, прогризають одяг, книжки, псують меблі.

Декоративна миша

ред.

Мишей часто тримають в обмеженій кількості як домашніх тварин. Їхнє часто яскраво-руде забарвлення та тихий тоненький голос, що деколи може співати трелями, подобається людям. Для того, щоб миша не переносила інфекційні захворювання, їй роблять вакцинацію при народженні.

Дослідження миші хатньої

ред.

Звичайно дослідження проводять на лінійних мишах — чистокровних породах, виведених у лабораторних умовах упродовж не менше 20 поколінь шляхом штучного добору та близькородинного схрещування (інбридингу).

Експерименти з мишами

ред.

Миші — одні з небагатьох тварин, з якими проводять експерименти. Найбільше експериментів проводять з домашньою мишею, тому що її найлегше приручити. Один експеримент подано нижче.

Біологи встановили, що зниження температури тіла на 0,3 — 0,5 градуса призводить до збільшення тривалості життя самців мишей на 12 %, а самок — на 20 %.

 
Годівля новонароджених мишенят

Ідея провести такий експеримент виникла в Скриппсівському інституті (США) через те, що на сьогодні найнадійнішим способом продовження життя в лабораторних тварин є напівголодна дієта.

Дослідники припустили, що довголіття тварин, які сидять на голодному пайку, пов'язане з тим, що через нестачу калорій температура їх тіла занижена.

Для того, щоб перевірити це, генні інженери створили породу мишей зі зниженою температурою тіла. У цих тварин у тому відділі мозку, що контролює температуру тіла (у гіпоталамусі), активували ген, якій відповідає за вироблення тепла. У результаті «центральний термометр» організму перегрівається, помилково приймає це за сигнал про перегрів усього організму, і посилає тканинам команду «охолонути».

Штучно створені холодні миші не відрізняються від контрольних апетитом і їдять стільки ж (їх не обмежували в їжі), але живуть при цьому значно довше. Це підтвердило гіпотезу про те, що позитивний ефект обмеженого харчування пов'язаний із загальним уповільненням обміну речовин і зниженням температури тіла.

Мишей, які мають деякі ознаки обсесивно-компульсивного розладу, вивели генетики з дослідницького колективу Гоупіна Фена (Guoping Feng), професора університету Дюка (англ. Duke University). Головне, що для формування цієї патології учені позбавили мишей усього одного гена.

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) у людей полягає в тому, що людина постійно знаходиться під дією неприємних власних думок (це називають обсесією), через які вона змушена періодично повторювати будь-які дії (компульсія). Характерний приклад такого розладу — виснажливе миття рук.

Проводячи експерименти з мишами, дослідники видалили у них ген, відомий як Sapap3. Виявили, що у таких тварин розвивалася невротична поведінка, характерна для ОКР. Ці тварини виявляли постійний неспокій про власну чистоту, безперервно чистили себе, що призводило навіть до пошкодження їх хутра і шкіри.

Учені повністю впевнилися в тому, що ця поведінка пов'язана саме зі згаданим розладом, а не, наприклад, із порушенням чутливості шкіри. Це підтвердило те, що ознаки невротичної поведінки у мишей зменшувалися після отримання лікарських препаратів, аналогічних тим, що призначають людям при ОКР.

У багатьох попередніх дослідженнях було виявлено, що основними речовинами, дисбаланс яких впливає на розвиток ДКР, є серотонін і дофамін. Проте роботи Фена і його співробітників з'ясували, що велику роль відіграє також глютамін. Сприйняття цієї речовини нервовою системою залежить від білка SAPAP3, який і виробляється під час експресії гена Sapap3.

Також з'ясували, що у мишей з проблемами Sapap3 відбуваються дефекти в стріатумі — частині мозку, що контролює низку вегетативних функцій і моторику. А це якимось чином і спричинює деякі порушення, подібні до ОКР у людини.

Ріст мишей

ред.

Класифікація (підвиди і аловиди)

ред.

Миші, як об'єкти творчості

ред.

У світі існує багато мультфільмів і фільмів про мишей або таких, де згадуються миші.

Усна народна творчість, у якій згадуються миші

ред.

Казки, де згадуються миші [Архівовано 22 травня 2013 у Wayback Machine.]

Приказки, пов'язані з мишею:

  • «Сірий, як миша» — тиха, непомітна людина.
  • «Бідний, мов церковна миша» — дуже убога людина.
  • «Попастися, як миша в пастку» — попасти у безпорадне становище.
  • «Сидіти, як миша» — дуже тихо.

Примітки

ред.
  1. Berry, R.J. (1970). «The natural history of the house mouse» (PDF). Field Studies. 3: 219–62. Retrieved 18 December 2013.
  2. Baker RO, Bodman GR, Timm RM (1994). «Rodent-Proof Construction and Exclusion Methods». / Hygnstrom SE, Timm RM, Larson GE (eds.). Prevention and Control of Wildlife Damage. University of Nebraska-Lincoln. (англ.)

Див. також

ред.

Посилання

ред.