Домаморич
Дома́морич — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району, Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Домамороцької сільської ради. (до 2018 року). Розташоване на берегах річки Руда.
село Домаморич | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський |
Громада | Підгороднянська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040390040023458 |
Основні дані | |
Засноване | 1642 |
Населення | 640 осіб (2003) |
Площа | 1838 км² |
Густота населення | 376,500 осіб/км² |
Поштовий індекс | 46003 |
Телефонний код | +380 352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°33′01″ пн. ш. 25°25′24″ сх. д. / 49.55028° пн. ш. 25.42333° сх. д.Координати: 49°33′01″ пн. ш. 25°25′24″ сх. д. / 49.55028° пн. ш. 25.42333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
бл. 300 м |
Водойми | річка Руда |
Відстань до обласного центру |
12 км |
Відстань до районного центру |
12 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47721, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Підгородне, вул Зелена, буд 2 |
Карта | |
Мапа | |
|
Історія
ред.За переказами, село вже існувало у 13 ст.
Діяли товариства «Просвіта», «Січ», кооператива.
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 742 особи, з яких 327 чоловіків та 415 жінок[1].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 692 особи[2].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,71 % |
російська | 0,29 % |
Домамиря печера
ред.В Іпатіївському літописі написано, що в 1241 р. князь Ростислав Чернігівський, ідучи на Галич, «прийшов до печери Домамири». Печери з такою назвою зараз немає. Проте є село Домаморич біля Тернополя. Більшість істориків схиляються до думки, що це воно зв'язане з тією історичною згадкою. Місцеві люди в селі Домаморич не знають такої печери і не чули нічого про неї. Можливо, це була якась землянка чи льох і літописець назвав її печерою. Такі землянки були там і пізніше. Там переховували коней, що їх купці та конокради переводили з Поділля. Отже, можна припускати, що на території села поселення існують уже дуже давно.
Релігія
ред.- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1910; мурована).
Пам'ятники
ред.Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
Соціальна сфера
ред.Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, мечеть[4].
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- сотник УСС, член УВО, громадський діяч Дмитро Ладика,[5]
- живописець М. Лисак.
Примітки
ред.- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Арсенова хата · GCXM+9H3, Домаморич, Тернопільська область, Україна, 46003. Арсенова хата · GCXM+9H3, Домаморич, Тернопільська область, Україна, 46003 (uk-US) . Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ Ладика Р. Ладика Дмитро Теодорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 312. — ISBN 966-528-199-2.
Джерела
ред.- Уніят В.-Карпович Домаморич // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 371—372. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Табас Н., Уніят В. Домаморич // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 520. — ISBN 966-528-197-6.
- Domamorycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 111. (пол.)