Відкрити головне меню

Іван Віктор Долинський (1852, Львів — 5 квітня 1916, там само) — архітектор.

Іван Віктор Долинський
Народження 1852(1852)Львів
Смерть 5 квітня 1916(1916-04-05)там само
Поховання Янівський цвинтар[1]
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Діти ·Долинський Вітольд
Долинський Іван у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 1852 року у Львові. Протягом 18701875 років навчався у львівській Технічній академії. За державний кошт вивчав декоративний живопис у Віденському промисловому музеї.[2] Пізніше поглиблював знання в Італії та Франції.[3] Працював у приватних технічних конторах.[2] Від 1879 року член Політехнічного товариства у Львові[4]. Належав також до львівського Товариства будівничих.[5] Протягом певного часу — міський архітектор Стрия.[6]

Іван Долинський був онуком художника Луки Долинського[3]. На думку дослідника Ярослава Тараса, міг мати родинні зв'язки з етнографом і священиком Михайлом Зубрицьким[7]. Помер 5 квітня 1916 у Львові[3]. Дружина — Гелена зі Старків.[8]

Архітектура
  • На думку мистецтвознавця Юрія Бірюльова у 18871892 роках Долинський міг бути автором проекту відбудови костелу у Стрию після пожежі 1886 року.[6]
  • Проект гімназії у Бродах. Виконаний спільно з Броніславом Бауером. На конкурсі 1879 року серед одинадцяти проектів визнаний одним із двох найкращих (другий належав Адольфові Мінасевичу). На засіданні 28 лютого 1880 року міська рада Бродів остаточно обрала до реалізації проект Мінасевича.[9] Існує також версія про будівництво гімназії за проектом Долинського і Бауера.[10]
  • Неоренесансна школа імені Конарського на вулиці Бандери, 91 у Львові (1893, співавтор Броніслав Бауер).[3]
  • Низка будівель на Галицькій крайовій виставці 1894 року. Це, зокрема, два ресторани — один особисто реалізований Долинським за власним проектом, інший авторства Григорія Пежанського, будинок ощадних кас і Спілки заробкових товариства за власним проектом, концертна зала (проект Францішека Сковрона і Карела Боубліка), павільйон мисливства і лісництва (проект Міхала Лужецького).[11]
  • Костел блаженного Яна з Дуклі в Держеві у спрощених неоготичних формах. Проект від 1895 року реалізований роком пізніше.[12]
  • Три неоромантичні вілли на вулиці Лемика під номерами 24, 26, а також власна під номером 34 із застосуванням стилізованих елементів карпатського житлового будівництва (усі 1899).[3]
  • Перебудова костелу в Долині у неороманських формах (1899).[13]
  • Церква в Болехові (1905).[3]
  • Вілла на вулиці Понятовського, 25 у Перемишлі. Збудована 1906 року у стилі сецесії з використанням тинькованих площин та облицювальної цегли.[14]
  • Подвійна вілла «Під оленем» на вулиці Кубанській 15/17 у Львові (1908).[3]
Нереалізовані проекти
  • Санаторій у Криниці (1884). Конкурсний проект посів III місце.[15]
  • Конкурсний проект будинку Промислового музею у Львові (1890).[3]
  • Проект будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобув відзнак.[16]
  • Проект мурованої церкви та дзвіниці. Виконаний безкоштовно 1907 року для села Мшанець Львівської області. У плані мав форму хреста. Водночас просторове вирішення базувалось на давньоруських храмах: три нави зі збільшеною середньою і три апсиди. У фасаді мали поєднуватись давньоруські та романські риси. Присутні також елементи народної архітектури.[7]
Живопис

ПриміткиРедагувати

  1. Patlewicz B., Tomczyk R. Cmentarz Janowski we Lwowie. Polskie dziedzictwo narodoweЩецин: 2017. — Т. 2. — С. 110.
  2. а б Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów: nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 209.
  3. а б в г д е ж и Бірюльов Ю. О. Долинський Іван // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 115—116. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  4. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 87.
  5. Inseraty // Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 3.
  6. а б Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 67. — ISBN 978-966-7022-86-0.
  7. а б в г Тарас Я. Сторінки до історії церкви села Мшанець та отця Михайла Зубрицького // Українська культура: з нових досліджень. Зб. наук. статей на пошану С. П. Павлюка з нагоди його 60-ліття / Інститут народознавства НАНУ. — Львів, 2007. — С. 511—513, 577—580. — ISBN 978-966-02-4572-3.
  8. Biriulow J. Doliński Jan Wiktor // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.). Malarze, rzeźbiarze, graficy. — Warszawa, 2003. — T. 7 : Uzupełnienia i sprostowania. — S. 65—66. — ISBN 83-89101-09-2.
  9. Ogłoszenie // Gazeta Narodowa. — 4 marca 1880. — № 52. — S. 4.
  10. Тимофієнко В. І. Долинський Іван [Ян] // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — С. 130. — ISBN 966-7452-16-6.
  11. Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 164, 166.
  12. Walczak M. Kościół parafialny p. w. Bł. Jana z Dukli w Derżowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2001. — Т. 9. — S. 47—48, 50. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-84-X.
  13. Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najświętszej Panny Marii w Dolinie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Drukarnia Narodowa, 2002. — Т. 10. — S. 142. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0.
  14. Gutowski B. Architektura secesyjna ck miasta Przemyśla // Artifex. — 2002. — № 3. — ISSN 1644-3519.
  15. Dom zdrojowy w Krynicy // Czasopismo Techniczne. — 1884. — № 8. — S. 103—104.
  16. W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27.

ДжерелаРедагувати