Долинське (Мелітопольський район)

Доли́нське (до 1945 — Йоганесру, Йоганесруе) — село в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області. Населення становить 784 осіб. Орган місцевого самоврядування — Фруктівська сільська рада.

село Долинське
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Мелітопольський район
Рада Фруктівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1830
Перша згадка 1830 (194 роки)[1]
Населення 784
Площа 1,92 км²
Густота населення 408,33 осіб/км²
Поштовий індекс 72381
Телефонний код +380 6192
Географічні дані
Географічні координати 46°47′12″ пн. ш. 35°12′21″ сх. д. / 46.78667° пн. ш. 35.20583° сх. д. / 46.78667; 35.20583Координати: 46°47′12″ пн. ш. 35°12′21″ сх. д. / 46.78667° пн. ш. 35.20583° сх. д. / 46.78667; 35.20583
Середня висота
над рівнем моря
22 м
Водойми річка Балка Добра
Місцева влада
Адреса ради 72383, с-ще Фруктове, вул.Стара, 1
Карта
Долинське. Карта розташування: Україна
Долинське
Долинське
Долинське. Карта розташування: Запорізька область
Долинське
Долинське
Мапа
Мапа

CMNS: Долинське у Вікісховищі

Географія ред.

Село Долинське розташоване за 2 км від правого берега річки Тащенак, на відстані 2,5 км від сіл Кирпичне та Ромашки. Поруч проходить автомобільна дорога М14 (E58) і залізниця, станція Тащенак за 3,5 км.

У селі бере початок річка Балка Добра.

Історія ред.

Стародавня історія ред.

У кургані на околиці Долинського було розкопано 8 поховань епохи бронзи (III—II тисячоліття до н. е.) та 2 сарматських поховання (II ст. до н. е. — II ст. н. е.).[2]

Російська доба ред.

Гуттерійська колонія ред.

Село було засноване німецькими колоністами - гуттерами, лютеранами та менонітами в 1852 році[3] (за іншими даними, у 1830 році) і названо на честь менонітського землевласника і громадського діяча Йоганна Йоганович Корніса (1789—1848). Засновниками села були 17 сімей з гуттерської колонії Гуттерталь, з чим пов'язана інша назва Йоганнесруе — Новий Гуттерталь, або Ней-Гуттерталь. Ной-Гуттерталь засновано 1856 року.

В Україні гуттерити мали відносний добробут. Коли вони жили серед німецькомовних менонітів у Молочній, вони прийняли дуже ефективну форму менонітського землеробства, яку запровадив Йоганн Корні.[4]

Випробування щодо створення спільного проживання в Йоганнісруе після 1864 році не увінчалися успіхом. У 1864 році законопроєкт про початкові школи зробив російську мовою навчання в школах. Також у 1871 році законом було введено обов'язкову військову службу. Це спонукало менонітів та гуттеріїв складати плани еміграції.[5]Так тривало до 1877 року, після того, як гуттерити переїхали до Південної Дакоти, перш ніж кілька родин з Йоганнісруга, очолювані проповідником Якобом Віпфом, створили третю групу з спільним життям - Легрерльойт.[6]

Меннонітська колонія ред.

Незабаром після заснування села, жителі Йоганнесруе відмовилися від зрівняльного гуттерського способу життя. У 1876—1877 роках гуттери виїхали до Південної Дакоти і село купили меннонітські колоністи — вихідці з пришибських колоній.

Станом на 1886 рік у колонії німців Йоганесру, центрі Йоганесруської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, мешкало 349 осіб, налічувалося 46 дворів, існувала школа[7].

До Жовтневого перевороту в селі працювала цегельня, діяла школа.

Радянська доба ред.

У 1926 році Йоганнесруе було центром сільради.

Під час Голодомору 1932-33 років 12 жителів села померли від голоду[3].

25 вересня 1941 року, коли окупація Мелітопольського району німецькими військами стала неминуча, районні органи НКВД почали операцію з депортації етнічних німців і менонітів, що проживають у селах району, а вже на початку жовтня село було зайняте німецькими військами[8].

24 жовтня 1943 року Іоганнесруе було звільнено від німецької окупації[9].

У 1945 році село було перейменоване в Долинське.

У 1965 році в Долинському відкрилася школа, розрахована на 150 учнів[10].

Економіка ред.

  • «Долинське», кооператив.

Об'єкти соціальної сфери ред.

Постаті ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ВРУ. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018. 
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. [Архівовано 16 березня 2012 у Wayback Machine.] / Ін.-т історії АН УРСР-К.: Глав.ред. Украінской Сов. Енціклопедіі, 1981 р. 728 с.
  3. а б Німці Російської імперії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
  4. John A. Hostetler: Hutterite Society, Baltimore 1974, pages 105-106.
  5. John A. Hostetler: Hutterite Society, Baltimore 1974, page 112.
  6. Dariusleut [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] at Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online.
  7. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  8. melitopol.ru. Історія регіону. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 6 листопада 2015. 
  9. Зведення Радінформбюро за вересень-жовтень 1943 року.. www.soldat.ru. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 26 лютого 2017. 
  10. Візитка Долинської школи [Архівовано 4 листопада 2019 у Wayback Machine.] на сайті ciit.zp.ua
  11. Мелітопольське районне благочиння [Архівовано 2 травня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Запорізької і Мелітопольської єпархії Української православної церкви.

Посилання ред.