Долинське (Мелітопольський район)
Доли́нське (до 1945 — Йоганесру, Йоганесруе) — село в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області. Входить до складу Новенської селищної громади. Населення становить 784 осіб. До 2019 року орган місцевого самоврядування — Фруктівська сільська рада.
| село Долинське | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Запорізька область |
| Район | Мелітопольський район |
| Тер. громада | Новенська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA23080110030025449 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1830 |
| Перша згадка | 1830 (195 років)[1] |
| Населення | 784 |
| Площа | 1,92 км² |
| Густота населення | 408,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 72381 |
| Телефонний код | +380 6192 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°47′12″ пн. ш. 35°12′21″ сх. д. / 46.78667° пн. ш. 35.20583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
22 м |
| Водойми | річка Балка Добра |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 72383, с-ще Фруктове, вул.Стара, 1 |
| Карта | |
  Долинське | |
 Долинське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
ред.Село Долинське розташоване за 2 км від правого берега річки Тащенак, на відстані 2,5 км від сіл Кирпичне та Ромашки. Поруч проходить автомобільна дорога М14 (E58) і залізниця, станція Тащенак за 3,5 км.
У селі бере початок річка Балка Добра.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 678 | 86.48% |
| українська | 89 | 11.35% |
| циганська | 7 | 0.89% |
| інші/не вказали | 10 | 1.28% |
| Усього | 784 | 100% |
Історія
ред.Стародавня історія
ред.У кургані на околиці Долинського було розкопано 8 поховань епохи бронзи (III—II тисячоліття до н. е.) та 2 сарматських поховання (II ст. до н. е. — II ст. н. е.).[3]
Російська доба
ред.Гуттерійська колонія
ред.Село було засноване німецькими колоністами - гуттерами, лютеранами та менонітами в 1852 році[4] (за іншими даними, у 1830 році) і названо на честь менонітського землевласника і громадського діяча Йоганна Йоганович Корніса (1789—1848). Засновниками села були 17 сімей з гуттерської колонії Гуттерталь, з чим пов'язана інша назва Йоганнесруе — Новий Гуттерталь, або Ней-Гуттерталь. Ной-Гуттерталь засновано 1856 року.
В Україні гуттерити мали відносний добробут. Коли вони жили серед німецькомовних менонітів у Молочній, вони прийняли дуже ефективну форму менонітського землеробства, яку запровадив Йоганн Корні.[5]
Випробування щодо створення спільного проживання в Йоганнісруе після 1864 році не увінчалися успіхом. У 1864 році законопроєкт про початкові школи зробив російську мовою навчання в школах. Також у 1871 році законом було введено обов'язкову військову службу. Це спонукало менонітів та гуттеріїв складати плани еміграції.[6]Так тривало до 1877 року, після того, як гуттерити переїхали до Південної Дакоти, перш ніж кілька родин з Йоганнісруга, очолювані проповідником Якобом Віпфом, створили третю групу з спільним життям - Легрерльойт.[7]
Меннонітська колонія
ред.Незабаром після заснування села, жителі Йоганнесруе відмовилися від зрівняльного гуттерського способу життя. У 1876—1877 роках гуттери виїхали до Південної Дакоти і село купили меннонітські колоністи — вихідці з пришибських колоній.
Станом на 1886 рік у колонії німців Йоганесру, центрі Йоганесруської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, мешкало 349 осіб, налічувалося 46 дворів, існувала школа[8].
До Жовтневого перевороту в селі працювала цегельня, діяла школа.
-
Вітряки колонії Йоганесруе, 1918 рік -
Вітряки колонії Йоганесруе, 1918 рік
Радянська доба
ред.У 1926 році Йоганнесруе було центром сільради.
Під час Голодомору 1932-33 років 12 жителів села померли від голоду[4].
25 вересня 1941 року, коли окупація Мелітопольського району німецькими військами стала неминуча, районні органи НКВД почали операцію з депортації етнічних німців і менонітів, що проживають у селах району, а вже на початку жовтня село було зайняте німецькими військами[9].
24 жовтня 1943 року Іоганнесруе було звільнено від німецької окупації[10].
У 1945 році село було перейменоване в Долинське.
У 1965 році в Долинському відкрилася школа, розрахована на 150 учнів[11].
Економіка
ред.- «Долинське», кооператив.
Об'єкти соціальної сфери
ред.- Школа I—II ст. [1] [Архівовано 4 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Свято-Микільський храм. Підпорядкований Запорізькій єпархії УПЦ Української православної церкви Московського патріархату[12].
Постаті
ред.- Євдокімов Роман Віталійович (1990—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
ред.Примітки
ред.
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. [Архівовано 16 березня 2012 у Wayback Machine.] / Ін.-т історії АН УРСР-К.: Глав.ред. Украінской Сов. Енціклопедіі, 1981 р. 728 с.
- ↑ а б Німці Російської імперії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
- ↑ John A. Hostetler: Hutterite Society, Baltimore 1974, pages 105-106.
- ↑ John A. Hostetler: Hutterite Society, Baltimore 1974, page 112.
- ↑ Dariusleut [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] at Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ melitopol.ru. Історія регіону. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
- ↑ Зведення Радінформбюро за вересень-жовтень 1943 року. www.soldat.ru. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 26 лютого 2017.
- ↑ Візитка Долинської школи [Архівовано 4 листопада 2019 у Wayback Machine.] на сайті ciit.zp.ua
- ↑ Мелітопольське районне благочиння [Архівовано 2 травня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Запорізької і Мелітопольської єпархії Української православної церкви.
Посилання
ред.- Погода в селі Долинське [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]