Добровольський Леонід Павлович

Леонід Павлович Добровольський (нар. 26 липня (7 серпня) 1867(18670807) р.[1], Кичинці — пом. 17 вересня 1928 р., Київ) — історик, києвознавець, педагог. Член Історичного товариства Нестора-літописця, Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва, Київського відділення Імператорського воєнно-історичного товариства, Українського наукового товариства в Києві[2], Київського товариства старожитностей і мистецтв. Учень Володимира Антоновича.

Леонід Павлович Добровольський
Народився26 липня (7 серпня) 1867
Кичинці
Помер17 вересня 1928(1928-09-17)
Київ
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльністьісторик
Alma materКиївський університет
Галузьісторія Києва
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Вчене званняпрофесор
Науковий керівникАнтонович В. Б.

Життєпис

ред.

Народився 21 серпня 1867 року в селі Кичинці Київської губернії (нині село Корсунь-Шевченківського району Черкаської області).

Після закінчення Київського університету вчителював у київських середніх навчальних закладах та на Київських вищих жіночих курсах[2]. Входив до Ради голів Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.

У 1920-х роках — професор Київського інституту народної освіти, науковий співробітник ВУАН: член Постійної комісії для складання історично-географічного словника українських земель, Комісії старого Києва і Правобережжя.

Від 1927 р. — член Всеукраїнського археологічного комітету.

Власну бібліотеку разом із майном заповів бібліотеці ВУАН.

Помер 17 вересня 1928 року у Києві, похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 12, рід 9, місце 59)[2].

Праці

ред.

Автор численних праць з історії Києва, зокрема:

Записував та друкував народні пісні; збирав відомості про декабристів.

Примітки

ред.
  1. Леонід Павлович Добровольський: матеріали до біографії / Підготував до друку Г. Д. Казьмирчук, вступна стаття та бібліографія Ю. В. Латиша // стор. 166—169 in Декабристи в Україні: дослідження й матеріали. Том IV. Київ – 2005.
  2. а б в Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.