Вікіпедія

Диявол Бвана

фільм 1952 року

«Диявол Бвана» (англ. Bwana Devil) — американський пригодницький фільм 1952 року режисера, сценариста та продюсера Арча Оболера з Робертом Стеком, Барбарою Бріттон і Найджелом Брюсом у головних ролях[2][3][4]. Фільм заснований на справжній історії левів-людожерів з Цаво та знятий за допомогою технології Natural Vision 3D. Він відомий тим, що це перший 3D-фільм у кінематографі, а також перший кольоровий повнометражний 3D-фільм і перший звуковий 3D-фільм англійською мовою.

Диявол Бвана
Bwana Devil
Жанр пригоди
Режисер Арч Оболер
Продюсер Арч Оболер
Сідней Пінк
Сценарист Арч Оболер
У головних
ролях		 Роберт Стек
Барбара Бріттон
Найджел Брюс
Оператор Джозеф Байрок
Вільям Снайдер
Композитор Гордон Дженкінс
Монтаж Джон Гоффман
Кінокомпанія Gulu Productions
Arch Oboler Productions
Дистриб'ютор United Artists
Тривалість 79 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1952
Дата виходу 30 листопада 1952 (США)
Кошторис $323 000[1]
Касові збори $ 5 млн[1]
IMDb ID 0044462

Рекламний теглайн: «Чудо століття!!! Лев у вас на колінах! КОХАНА у ваших обіймах!».

Сюжет ред.

Події фільму відбуваються в Британській Східній Африці на початку XX століття. Тисячі робітників будують залізницю Уганди — першу залізницю в Африці, але сильна спека і хвороби роблять це складним завданням. Будівництвом керують Боб Гейвард й Енгус Маклін. Пара левів-людожерів знаходиться на свободі та повністю зривають справу. Гейвард відчайдушно намагається подолати ситуацію, але кровопролиття триває.

Велика Британія відправляє трьох мисливців на велику дичину, щоб убити левів. З ними приїжджає дружина Боба. Після того як леви вбивають мисливців, Боб відправляється раз і назавжди позбутися небезпечних тварин. Похмура битва між Бобом і левами ставить під загрозу його життя та життя дружини. Боб вбиває левів і доводить, що він не слабкий.

У ролях ред.

Актор Роль
Роберт Стек Боб Гейвард Боб Гейвард
Барбара Бріттон Еліс Гейвард Еліс Гейвард
Найджел Брюс Ангус Мак-Лін Ангус Мак-Лін
Джон Додсворт сер Вілльям Драйтон сер Вілльям Драйтон
Пат О'Мур Боллінгер Боллінгер
Калу К. Сонкар Карпарім Карпарім
Майлз Кларк-мол. Мукосі Мукосі
Пат Агерн Латем Латем

Історична основа ред.

Сюжет заснований на відомій історичній події про левів-людожерів з Цаво, коли багато робітників, які будували залізницю в Уганді, були вбиті левами. Ці випадки стали підґрунтям для книги «Людоїди Цаво» (1907) — розповідь про події, написана підполковником. Дж. Г. Паттерсоном, британським інженером, який вбив тварин. Ця історія також стала основою для фільму «Примара та Темрява» (1996) з Майклом Дугласом і Велом Кілмером у головних ролях.

Natural Vision ред.

До 1951 року відвідуваність фільмів різко впала до 46 мільйонів з 90 мільйонів у 1948 році. Причиною вбачався розвиток телебачення, тому Голлівуд шукав способи повернути глядачів. Прем'єрний показ з системою «Сінерама» відбувся 30 вересня 1952 року в Бродвейському кінотеатрі Нью-Йорка. Подія мала успіх, але громіздкість, дорога система з трьома проєкторами та величезний вигнутий екран були непрактичними.

Колишній сценарист Мілтон Гунцберг та його брат Джуліан вважали, що мають рішення з їхньою технологією 3D Natural Vision. Вони продавали її Голлівуду. Компанія 20th Century Fox була зосереджена на впровадженні системи «Сінемаскоп», тому не зацікавилась пропозицією. Також відмовились Columbia та Paramount.

Тільки Джон Арнольд, який очолив відділ операторів Metro-Goldwyn-Mayer, був доволі вражений, тому переконав MGM, але вони все ж таки швидко відмовились. Мілтон Гунцберг звернув увагу на незалежних продюсерів і продемонстрував Natural Vision Арчу Оболеру, продюсеру та сценаристу популярного радіошоу. Оболер був вражений, тому вибрав його для наступного кінопроєкту.

Оболер сказав, що він підслухав розмову про 3D Джозефа Бірока зі знімальною групою під час зйомок «Твонкі», і Оболеру стало це цікаво[5].

Виробництво ред.

Оболер оголосив проєкт у березні 1952 року. Він сказав, що його назва «Лев з Гулу», і фільм буде містити кадри, зняті в Африці за кілька років до цього. Зйомки мали розпочатися у травні за технологією National Vision[6].

Першими акторами, які приєдналися, стали Говард Дафф і Гоуп Міллер[7]. Згодом вони відмовилися, їх замінили Роберт Стек і Барбара Бріттон. У червні 1952 року назва була змінена на «Диявол Бвана»[8]. (Оболер вже оголосив, що зніме другий фільм у цьому форматі «Спис в піску» з Лізою Говард[9]). Ллойд Нолан з'явився в пролозі фільму[10].

Фільм знімали у долині Сан-Фернандо[11].

Кіноранчо Парамаунт, нині розташоване у Національній зоні відпочинку в горах Санта-Моніки, знаходилось в африканській савані. Тепер у цьому районі є пішохідна стежка, названа «Стежка Бвана» щоб позначити місця, які використовували для зйомок фільму. Справжні африканські кадри, зняті Арчем Оболером у 1948 році (у 2D), були включені у фільм. Була використана кольорова плівка Ansco, замість більш дорогого і громіздкого процесу Technicolor.

Фільм отримав схвалення у двох вимірах, але не в трьох через сцену поцілунків[12]. Зрештою було дано схвалення[13].

Випуск ред.

Прем'єра фільму відбулася за сприяння Arch Oboler Productions 26 листопада 1952 року одночасно у кінотеатрах Paramount у Голлівуді та центрі Лос-Анджелеса[14].

Як і на всіх американських показах повнометражних 3D-фільмів в 1950-х роках застосовувався метод поляризованого світла, а глядачі носили 3D-окуляри із сірими поляроїдними фільтрами. Протягом цих років метод кольорового фільтра анагліфа застосовувався лише для кількох короткометражних фільмів. Двосмугова система проєкції Natural Vision вимагала внесення істотних змін до проєкторів і створення екрану з спеціальною недеполяризуючою поверхнею.

Фільм був негативно сприйнятий критиками, але мав успіх у пересічних глядачів. Його почали демонструвати у Сан-Франциско 13 грудня, у Філадельфії, Далласі, Г'юстоні та Сан-Антоніо 25 грудня та у Нью-Йорку 18 лютого 1953 року[15][16].

«М. Л. Гунцберг представляє 3D» — короткометражний фільм, створений Бобом Клампетт за участі «Бені та Сесіль», був показаний перед фільмом. Короткометражна стрічка приєдналася до показів «Диявола Бвана» в Єгипетському кінотеатрі в 2003 і 2006 роках.

Було оголошено, що буде створено ще 12 фільмів у технології Natural Vision[17].

United Artists ред.

United Artists викупила права на фільм у Arch Oboler Productions за $ 500 000 з часткою прибутку. Компанія розпочала широкий випуск у березні як фільм United Artists[18]. Після цього Едвард Л. Альперсон-молодший подав позов, в якому продюсер стверджував, що був співвласником фільму після покупки частки в ньому за $ 1 000. Рішення було прийняте на користь Оболера, оскільки позов був необґрунтованим і «незаконним».

Інші великі студії відреагували на це, випустивши свої власні 3D-фільми. Warner Bros. вибрали Natural Vision для «Будинку воскових фігур». Прем'єра стрічки відбулась 10 квітня 1953 року та була оголошена як «перший 3-D-реліз великої студії». Насправді, Columbia випередила їх на два дні, випустивши «Людину в темряві» 8 квітня 1953 року.

Комерційні досягнення ред.

У 1953 році фільм заробив 2,7 мільйона доларів в прокаті в Північній Америці[19]. Зрештою, втрати United Artists склали 200 000 доларів[18].

Сприйняття ред.

Критика ред.

Бослі Кроутер з «Нью-Йорк таймс» заявив, що це «незграбна спроба африканського пригодницького фільму, знята в дуже поганому кольорі, що здається це пагорби Каліфорнії»[20].

«Вараєті» підсумувало процес: «Ця новинка може похвалитися тим, що стала першим повнометражним фільмом за технологією Natural Vision 3D. Хоча додаються зворотні боки зазвичай пласким акторам та глибина пейзажам, 3D-технологія все ще потребує подальшого технічного прогресу»[21].

Голліс Альперт із «Сетаді рев'ю» написав 14 березня 1953 року: «Це найгірший фільм у моїй досить ненадійній пам'яті, і моє похмілля від нього було настільки болючим, що я негайно пішов дивитися двомірний фільм для полегшення. Частково головний біль, безсумнівно, був викликаний самим процесом. Щоб отримати всі дивовижні ефекти стереоскопічного кінофільму, потрібно надіти пару поляроїдних окулярів, зроблених, наскільки я міг визначити, з тонованого целофану і картону. Вони постійно зісковзують, звисають з одного вуха або сповзають вниз по носі, увесь час створюючи сторонні відчуття лоскотання. І як тільки ви налаштуєтесь і почнете дивитися фільм, ви виявите, що тонований целофан (або що б це не було) затемнює колір екрану, тому, здається, що все відбувається в кінці похмурого дня. Здається, у людей два обличчя, одне заступає за інше; екран стає незрозуміло маленьким, ніби хтось дивиться на сцену через вікно. Все виходило за межі пропорцій. Найджел Брюс або стане перед тобою, або буде виглядати як маріонетка. Іноді є глибина, а іноді її немає. Одне певне: все це було жахливо нереальним»[22].

Номінації та нагороди ред.

Нагороди та номінації фільму «Диявол Бвана»[23]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1952 Книга рекордів Гіннеса Перший кольоровий 3D-фільм «Диявол Бвана» Перемога

У популярній культурі ред.

На прем'єрі фотограф журналу «Лайф» Дж. Р. Ейерман зробив серію фотографій глядачів з 3D-окулярами. Одна з фотографій була опублікована як ціла сторінка журналу і стала канонічною. Знімок також використовувався як обкладинка книги «Життя, друге десятиліття, 1946—1955», яка була видана спільно з виставкою фотографій з «Лайф» у Міжнародному центрі фотографії, Нью-Йорк[24]. Інша фотографія була використана як символ розриву з капіталізмом для американської обкладинки книги Гі Дебора «Суспільство спектаклю» (1973). Фотографія, використана для книги Дебора, показує глядачів «практично трансовому стані поглинання, їхні обличчя похмурі, їхні губи стиснуті». Однак на тій, яку вибрав «Лайф» «глядачі сміються, їхні вирази веселощів передають задоволення галасливого, активного глядацького спілкування»[25]. Версія Дебора перевернута зліва направо й обрізана[26].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Thompson, Howard (4 листопада 1961). NEW OBOLER FILM TO OPEN TUESDAY; '1 Plus 1' Is the Writer's First Movie in Nine Years. The New York Times. The New York Times Company. с. 14. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  2. ↑ Variety Film Reviews. Variety: 6. 3 грудня 1952.
  3. ↑ Harrison's Reports and Film Reviews. Harrison's Reports: 195. 6 грудня 1952.
  4. ↑ Sala, Ángel (October 2005). Apéndices. Tiburón ¡Vas a necesitar un barco más grande! El filme que cambió Hollywood (вид. 1st). Festival Internacional de Cinema de Catalunya. с. 114. ISBN 84-96129-72-1. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 25 грудня 2019.
  5. ↑ Polaroid Spectacles Required For Feature Picture in Color: Hollywood Letter By Richard Dyer MacCann. The Christian Science Monitor 5 Aug 1952: 5.
  6. ↑ NOTED ON THE LOCAL SCREEN SCENE By A. H. WELLER. New York Times (1923-Current file); New York, N.Y. [New York, N.Y]23 Mar 1952: X5.
  7. ↑ HEDDA HOPPER: Phyllis Thaxter Will Play Wife of Cooper Los Angeles Times 16 Apr 1952: B8.
  8. ↑ MOVIELAND BRIEFS Los Angeles Times 24 June 1952: A7.
  9. ↑ Drama: Coogan Changing Type in Mad Scientist Role; Debbie Star Part Looms Schallert, Edwin. Los Angeles Times (1923—1995); Los Angeles, Calif. [Los Angeles, Calif]04 July 1952: A7.
  10. ↑ Eleanor Parker to Be Star for Her Husband Hopper, Hedda. Los Angeles Times (1923—1995); Los Angeles, Calif. [Los Angeles, Calif]09 Sep 1952: A6.
  11. ↑ HOLLYWOOD SURVEY: Arch Oboler's Africa and Natural Vision — 'Ivanhoe' Source — Politics By THOMAS M. PRYORHOLLYWOOD. New York Times 6 July 1952: X3.
  12. ↑ Natural Vision Plan Aimed at Hayworth; Film Refused Code Approval Schallert, Edwin. Los Angeles Times 25 Nov 1952: 21.
  13. ↑ HUGHES IS NAMED TO BOARD AT R. K. O.: Former Major Stockholder and Two Other Ex-Officials to Serve as Directors By THOMAS M. PRIORSpecial to THE NEW YORK TIMES. New York Times 13 Dec 1952: 19.
  14. ↑ 'Bwana Devil' to Premiere Los Angeles Times 6 Nov 1952: A9.
  15. ↑ 'BWANA DEVIL' SETS RECORD Los Angeles Times 4 Dec 1952: B10.
  16. ↑ HOLLYWOOD SURVEY: R.K.O. Victory in Screen Credits Case Poser for Creative Artists — Addenda By THOMAS M. PRYORHOLLYWOOD. New York Times 07 Dec 1952: X9.
  17. ↑ 12 FILMS TO BE SHOT IN NATURAL VISION: Feature-Length Pictures Slated for Stereoscopic Process — 'Bwana Devil' Debut Set By THOMAS M. PRYORSpecial to THE NEW YORK TIMES. New York Times 25 Nov 1952: 35.
  18. ↑ а б Balio, Tino (1987). United Artists: The Company That Changed the Film Industry. University of Wisconsin Press. с. 51. ISBN 9780299114404.
  19. ↑ The Top Box Office Hits of 1953. Variety. 13 січня 1954.
  20. ↑ Dunlap, David W. (12 листопада 2015). Immersive Technology Debuts, in the Movie Ads. The New York Times. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
  21. ↑ Variety Staff (31 грудня 1951). Review: Bwana Devil. Variety. Penske Business Media, LLC. Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 15 квітня 2018.
  22. ↑ Alpert, Hollis (14 березня 1953). The Movies: The Big Switch. Saturday Review: 37. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  23. ↑ Нагороди та номінації фільму Диявол Бвана на сайті IMDb (англ.)
  24. ↑ Getty Images # 2905087 [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.] J. R. Eyerman's iconic photo of a bespectacled 3D audience at the Hollywood premiere of Bwana Devil.
  25. ↑ Thomas Y. Levin Dismantling the Spectacle: The cinema of Guy Debord [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  26. ↑ Eyerman original version[недоступне посилання] later used by Debord

Посилання ред.

  1. Bwana Devil на сайті IMDb (англ.)   (станом на 25.12.2019)
  2. Bwana Devil на сайті Rotten Tomatoes (англ.)     (станом на 25.12.2019)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Диявол_Бвана&oldid=41029713