Відкрити головне меню

Джон Генрі Паттерсон (англ. John Henry Patterson 10 листопада 1867 — 18 червня 1947) — британський військовий, мисливець, письменник. Вбивця левів-людожерів з Цаво, командир «Єврейського легіону» під час Першої світової війни, автор чотирьох документальних книг.

Джон Генрі Паттерсон
англ. John Henry Patterson
John Henry Patterson.jpg
Народження 10 листопада 1867(1867-11-10)
Ірландія
Смерть 18 червня 1947(1947-06-18) (79 років)
Бел-Ейр, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Поховання цвинтар Ангелус-Роуздейл[d]
Громадянство Flag of Ireland.svg Ірландія
Звання Підполковник
Джон Генрі Паттерсон у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Паттерсон народився в 1867 році в Ірландії. Його батько був протестантом, а мати — католичкою. У сімнадцять років Джон вступив до лав Британської армії.

Життя в АфриціРедагувати

 
Леви-людожери з Цаво

У 1898 році Британська Східно-Африканська кампанія відправила Паттерсона на будівництво Угандійської залізниці. Він повинен був керувати будівництвом моста через річку Цаво (тепер територія Кенії). Він прибув туди в березні.

Одразу після початку будівельних робіт на працівників почали нападати два лева-людожера, які ночами проникали в табір, незважаючи на огорожі. Після багатомісячного переслідування Паттерсону вдалося вбити левів. Першого він убив 9 грудня, а другого — 29 грудня 1898 року. Обидва вбиті звіра відрізнялися від інших левів великими розмірами (довжиною близько трьох метрів) і відсутністю гриви. Будівництво моста було завершено 7 лютого 1899 року.

У 1907 році Джон Генрі Паттерсон опублікував свою першу книгу «Людожери з Цаво» (The Man-eaters of Tsavo, російський переклад окремих глав опублікований в альманасі «На суші й на морі», 1962 р.). Вона стала основою сюжетів для трьох фільмів: «Bwana Devil» (1953), «Killers of Kilimanjaro» (1959) і «Примара і Темрява» (1996). В останньому фільмі роль Паттерсона зіграв Вел Кілмер.

У 1907—1909 роках Паттерсон займав посаду головного єгеря в Східно-Африканському протектораті. Про цей період він написав другу книгу «In the Grip of Nyika» (1909).

У 1924 році Джон продав шкури і черепи левів-людожерів з Цаво Музею природної історії імені Філда у Чикаго.

Сіоністський рухРедагувати

Паттерсон брав участь в Англо-бурській і Першій світовій війні. Хоча він був протестантом, але став важливою фігурою в сіоністському русі, коли очолив «Єврейський легіон» під час Першої світової війни. Вийшов у відставку в 1920 році в рангу підполковника. Дві його останні книги присвячені військовим подіям: «With the Zionists at Gallipoli» (1916) і «With the Judaeans in Palestine» (1922).

Паттерсон був близьким другом багатьох лідерів сіонізму, в тому числі Володимира Жаботинського і Бенціона Нетаньяху. На його честь Бенціон Нетаньяху дав ім'я своєму старшому синові Йонатану — майбутньому ізраїльському військовому, герою операції Ентеббе.

Пізні рокиРедагувати

У 1940-тих роках Паттерсон і його дружина Френсіс Хелена жили в Ла-Хойя в штаті Каліфорнія. Джон Генрі помер у віці 79 років. Дружина пережила його на шість тижнів. Паттерсонів кремували і поховали в Лос-Анджелесі. У жовтні 2014 прах Джона і його дружини був доставлений в Ізраїль для перепоховання.[1]

ЛітератураРедагувати

  • Mad for Zion: A Biography of Colonel JH Patterson by Patrick Streeter (2004)
  • The Seven Lives of Colonel Patterson: how an Irish lion hunter led the Jewish Legion to victory by Denis Brian (2008)

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати