Угандійська залізниця
Угандійська залізниця (англ. Uganda Railway) — залізниця в Британській Східній Африці, що зв'язувала внутрішні райони Кенії та Уганди з Індійським океаном. Дорога одноколійна, ширина колії 1000 мм.
| Угандійська залізниця | |
 | |
| Країна |
 Кенія і  Уганда |
|---|---|
| Дата офіційного відкриття | 1903 |
| Ширина колії | метрова колія |
| Довжина або відстань | 1340,5 км |
 | |
 Угандійська залізниця у Вікісховищі | |
Координати: 1°17′53″ пд. ш. 36°52′13″ сх. д. / 1.298300000028° пд. ш. 36.87040000002777163° сх. д.
Історія ред.
Угандійська залізниця була побудована під час «бійки за Африку». За твердженням журналіста та історика транспорту Крістіана Волмара, «це був по-справжньому імперський проект, створений Британією з метою не меншою, ніж зміцнити свою колоніальну міць» (a truly imperial project, built by the British government with little purpose other than to cement its colonial power)[1].
Незважаючи на назву, спочатку залізниця повністю пролягала територією сучасної Кенії. Будівництво розпочалося в Момбасі в 1896 році і завершилося в Кісуму, на східному березі озера Вікторія, в 1901 році. Для будівництва були найняті 32000 робітників з Індії. Більшість з них повернулося на батьківщину після закінчення будівництва, але близько 6000 людей залишилися.
Під час будівництва відбулося кілька трагічних випадків. У 1895 році масаї напали на караван з п'ятисот робітників. Ця подія стала відомою як бійня в Кедонзі. На рубежі століть будівництво викликало повстання племені Нанді під проводом Койталеля Арапа Самоеї. Воно було придушене тільки в 1905 році.
У 1898 році через напади двох левів-людожерів було призупинено будівництво моста через річку Цаво. Леви були застрелені керівником будівництва Джоном Генрі Паттерсоном. Про будівництво моста і полювання на людожерів Паттерсон розповів в книзі «Людожери з Цаво», яка стала основою для сюжетів трьох кінофільмів.
У 1929—1948 роках залізниця була частиною Кенійської та Угандійської залізничної та судноплавної компаній. Тепер вона розділена між двома компаніями: Кенійською залізничною корпорацією та Угандійською залізничною корпорацією.
Ілюстрації ред.
-
Будівництво залізниці -
Міст -
Рекламний плакат -
Теодор Рузвельт зі супутниками під час поїздки до Африки (1909)
Примітки ред.
- ↑ Wolmar, 2009. P. 182
Література ред.
- Churchill, Winston Spencer (1909) [1908]. My African Journey. Toronto: William Briggs. Retrieved 19 March 2012.
- Clayton, Anthony; Savage, Donald C. (1975). Government and Labour in Kenya, 1895—1963. London: Routledge.
- Hardy, Ronald (1965). The Iron Snake. New York, NY: GP Putnam's Sons.
- Miller, Charles (2001) [1971]. The Lunatic Express: An Entertainment in Imperialism. London: Penguin. ISBN 978-0-14-139136-6 .
- Ogonda, RT (1992). «Transport and Communications in the Colonial Economy». In Ochieng ', WR; Maxon, RM. An Economic History of Kenya. Nairobi: East African Educational Publishers. pp. 129—146. ISBN 978-9966-46-963-2 .
- Ogonda, Richard T .; Onyango, George M. (2002). «Development of Transport and Communication». In Ochieng ', William Robert. Historical Studies and Social Change in Western Kenya. Nairobi: East African Educational Publishers. pp. 219—231. ISBN 978-9966-25-152-7 .
- Wolmar, Christian (2009). Blood, Iron & Gold: How the Railways Transformed the World. London: Atlantic Books.