Відкрити головне меню

Динаміада СРСР з футболу

Кришталевий приз переможця Динаміади СРСР з футболу 1986 та 1987 років

Динаміада СРСР з футболу — змагання, котре несистемно розігрувалось у 1920-х — 1980-х роках. Учасниками були провідні команди Всесоюзного пролетарського спортивного товариства «Динамо».

Історична довідкаРедагувати

Турніри «міліцейського» ПСТ були найпершими всесоюзними для клубних команд. Стартові чотири (1927—1929, 1933 років) стали орієнтиром для заснування чемпіонату й Кубка колишнього СРСР. Опісля Другої світової війни потреба в існуванні Динаміад фактично відпала, тому вони розігрувалися чимдалі рідше. Окрім загальнодержавних змагань, доволі значною популярністю користувалися дві республіканські Динаміади: російська (проводилась у 1924—1926, 1984—1986 роках) та українська (1929, 1931—1935).

Зведена таблицяРедагувати

Рік Кількість учасників Переможець Фіналіст
Першість Всесоюзного пролетарського спортивного товариства «Динамо»
1927 3 «Динамо» Х. «Динамо» Л.
1928 3 «Динамо» Л. «Динамо» Х.
Всесоюзне свято «Динамо»
1929 8 «Динамо» М. «Динамо» УСРР
Всесоюзна Спартакіада «Динамо»
1933 6 «Динамо» М. «Динамо» УСРР
Кубок Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»
1948 8 «Динамо» М. «Динамо» Тб.
Зимовий турнір Всесоюзного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»
1982 8 «Динамо» Мн. «Динамо» М.
1983 11 «Динамо» М. «Динамо» Мн.
Зимовий турнір динамівських команд вищої ліги журналу «На боевом посту»
1986 4 «Динамо» Мн. «Динамо» Тб.
1987 4 «Динамо» К. «Динамо» Мн.

ТурніриРедагувати

1927 рікРедагувати

1/2 фіналу
10.09. «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Ленінград) — 3:4
Фінал
14.09. «Динамо» (Ленінград) — «Динамо» (Харків) — 1:2
Склад «Динамо» (Харків) у фіналі: Норов, Фомін К., Кладько, Фомін М., Фомін Вол., Привалов, Володимирський, Паровишников, Шпаковський, Міщенко, Старусєв, Губарєв; представник Романенко

1928 рікРедагувати

1/2 фіналу
06.07. /Ленінград/ «Динамо» (Харків) — «Динамо» (Москва) — 3:0
Фінал
08.07. «Динамо» (Ленінград) — «Динамо» (Харків) — 1:0
Склад «Динамо» (Ленінград) у фіналі: Соколов[ru], Єжов[ru], Корнилов, Васильєв, Батирєв[ru], Надуваєв, Богданов, Родіонов С., Кудрявцев, Нікітін, Родіонов Д.

1929 рікРедагувати

1/4 фіналу
02.08. «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Нижній Новгород) — 6:3
02.08. /Москва/ «Динамо» (Північний Кавказ) — «Динамо» (Середня Азія) — 7:0
03.08. /Москва/ «Динамо» (УСРР) — «Динамо» (Урал) — 10:1
03.08. /Москва/ «Динамо» (Ленінград) — «Динамо» (Центрально-Чорноземна обл.) — 5:0
1/2 фіналу
04.08. «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Північний Кавказ) — 4:3
04-06.08. /Москва/ «Динамо» (УСРР) — «Динамо» (Ленінград) — 0:0, 4:2
Фінал
08.08. «Динамо» (Москва) — «Динамо» (УСРР) — 4:3
Склад «Динамо» (Москва) у фіналі: Чулков, Фомін К., Карпенко, Ленчиков, Столяров, Селін, Жидков, Титов, Савостьянов, Іванов, Павлов, Макаров, Прокоф'єв

1933 рікРедагувати

1/4 фіналу
20.07. «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Ленінград) — 7:2
20.07. /Москва/ «Динамо» (УСРР) — «Динамо» /Трудкомуна № 1/ (Болшево) — 8:2
1/2 фіналу
22.07. «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Північний Кавказ) — 7:4
22.07. /Москва/ «Динамо» (УСРР) — «Динамо» (Івановська обл.) — 8:2
Фінал
24.07. «Динамо» (Москва) — «Динамо» (УСРР) — 2:1
Склад «Динамо» (Москва) у фіналі: Квасников, Тетерін, Корчебоков, Дубинін, Селін, Столяров, Савостьянов, Смирнов, Іванов, Павлов, Ільїн С.

1948 рікРедагувати

1/4 фіналу
28.10. «Динамо» (Тбілісі) — «Динамо» (Ростов-на-Дону) — 3:1
29.10. /Тбілісі/ «Динамо» (Кутаїсі) — «Динамо» (Хабаровськ) — 2:1
30.10. /Тбілісі/ «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Мінськ) — 6:0
02.11. /Тбілісі/ «Динамо» (Ленінград) — «Динамо» (Київ) — 5:1
1/2 фіналу
04.11. «Динамо» (Тбілісі) — «Динамо» (Ленінград) — 2:0
04.11. /Тбілісі/ «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Кутаїсі) — 3:1
Фінал
08.11. «Динамо» (Тбілісі) — «Динамо» (Москва) — 0:2
Склад «Динамо» (Москва) у фіналі: Хомич, Петров, Семичастний, Радикорський, Малявкін, Соловйов Л., Трофимов, Терешков, Бєсков, Ільїн В., Савдунін; тренер Якушин
 
«Динамо» (Москва) — чемпіон Динаміади СРСР 1948 року. Справа наліво: Якушин, Семичастний, Хомич, Радикорський, Соловйов Л., Петров, Савдунін, Терешков, Бєсков, Ільїн В., Трофимов

1982 рікРедагувати

Група «А»: 1. «Динамо» (Москва), 2. «Динамо» (Вологда), 3. «Динамо» (Брянськ), 4. «Динамо» (Барнаул)
Група «Б»: 1. «Динамо» (Мінськ), 2. «Динамо» (Кіров), 3. «Динамо» (Ставрополь), 4. «Динамо» (Махачкала)
Фінал
30.01. «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Мінськ) — 1:1, по пен. 3:4
Склад «Динамо» (Мінськ) у фіналі: Вергеєнко, Бєлов, Курненін, Янушевський, Румбутіс, Шишкін, Прокопенко, Трухан, Алейников, Зигмантович, Мельников, Гуринович, Сокол, Кобренков; тренер Малофеєв

1983 рікРедагувати

Група «А»: 1. «Динамо» (Москва), 2. «Динамо» (Самарканд), 3. «Динамо» (Барнаул), 4. «Динамо» (Махачкала), 5. «Динамо» (Кіров)
Група «Б»: 1. «Динамо» (Мінськ), 2. «Динамо» (Ставрополь), 3. «Динамо» (Кашира), 4. «Динамо» (Брянськ), 5. «Динамо» (Вологда)
Фінал
30.01. «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Мінськ) — 0:0, по пен. 4:1
Склад «Динамо» (Москва) у фіналі: Прудников, Силкін, Теренін, Маховиков, Головня, Новиков, Джавадов, Капустін, Молодцов, Латиш, Бородюк, Хапсаліс, Аджоєв; тренер Соловйов В.

1986 рікРедагувати

1/2 фіналу
30.01. «Динамо» (Москва) — «Динамо» (Тбілісі) — 1:1, по пен. 3:5
30.01. /Москва/ «Динамо» (Мінськ) — «Динамо» (Київ) — 3:0
Фінал
31.01. /Москва/ «Динамо» (Мінськ) — «Динамо» (Тбілісі) — 2:1
Склад «Динамо» (Мінськ) у фіналі: Жекю, Боровський, Курненін, Янушевський, Румбутіс, Трухан, Зигмантович, Лесун, Гоцманов, Сокол, Кистень, Дозморов, Гуринович, Кондратьєв; тренер Арзамасцев

1987 рікРедагувати

1/2 фіналу
14.02. /Леселідзе/ «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Тбілісі) — 3:1
14.02. /Алахадзе/ «Динамо» (Мінськ) — «Динамо» (Москва) — 3:2
Фінал
16.02. /Леселідзе/ «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Мінськ) — 1:0
Склад «Динамо» (Київ) у фіналі: Ковтун, Євсеєв, Каратаєв, Горілий, Заєць, Колоколов, Деревинський, Жабченко, Зуб, Погодін, Процюк, Михайличенко, Морозов, Гущин; тренер Лобановський

Цікаві фактиРедагувати

  • загалом відбулося дев'ять Динаміад за участі найсильніших команд ПСТ;
  • переможцями ставали п'ять динамівських клубів: Харкова (1 титул), Ленінграда (1), Москви (4), Мінська (2) та Києва (1);
  • в історії турніру були чотири призи переможця: перший (кришталевий) вручався у 1927—1929, 1933 роках, другий (срібний) — 1948-го, третій (кришталевий) — у 1982—1983 роках, четвертий (кришталевий) — у 1986—1987 роках;
  • у фінальному етапі розіграшу 1933 року збірна «Динамо» України у чвертьфіналі та півфіналі здобула однакові перемоги з рахунком 8:2, і в обох матчах нападник Костянтин Шегоцький відзначався пента-триком — забивав п'ять м'ячів.

ПостісторіяРедагувати

Восени 1991 року мав відбутися черговий розіграш радянської Динаміади, однак був зіграний лиш один матч: 9 жовтня київське «Динамо» перемогло самаркандське — 1:0. Фінальний етап за участі чотирьох провідних команд перенесли на наступний рік, однак розпад СРСР скоригував плани. В підсумку турнір у деформованому вигляді та під іншою назвою — Кубок річниці Незалежності України — все ж відбувся у серпні 1992-го.

1992 рікРедагувати

1/2 фіналу
24.08. «Динамо» (Москва, Росія) — «Динамо» (Мінськ, Білорусь) — не відбувся
24.08. /Москва/ «Динамо» (Київ, Україна) — «Динамо» (Тбілісі, Грузія) — не відбувся
Фінал
25.08. «Динамо» (Москва, Росія) — «Динамо» (Київ, Україна) — 0:1
Склад «Динамо» (Київ) у фіналі: Кутєпов, Лужний, Алексаненков, Панкратьєв, Волотьок, Дем’яненко, Шкапенко, Зуєнко, Ковалець, Яковенко, Беца, Заєць, Шаран, Мороз В., Грицина, Мінтенко, Мороз Ю.; тренер Пузач
 
Кришталевий приз, який мали врученити переможцям Динаміад СРСР і СНД

Документальне підтвердженняРедагувати

« … У Москві завершився «Кубок річниці незалежності України» — турнір за участі найсильніших динамівських колективів колишнього СРСР: Києва, Москви, Тбілісі, Мінська (щоправда, два останні не змогли приїхати до столиці РФ). Це змагання є прямим продовженням всесоюзних першостей ФСТ «Динамо». Нагадаємо, що «Динаміада» була найпершим всесоюзним турніром для клубів. Вона збирала провідні команди свого товариства (часто це були також провідні команди всього Союзу) дев’ять разів у 1927–29, 1933, 1948, 1982–83, 1986–87 роках. Таким чином щойно закінчилася перша «Динаміада» СНД. Хтозна, чи відбудуться такі змагання в майбутньому. А допоки посольство України в РФ за допомоги ФФУ та РФС вирішило символічно увіковічити нашу спільну історію: переможцям «Динаміад» СРСР і СНД будуть вручені десять кришталевих призів (див. фото). Сподіваємося, вже скоро буде виготовлений приз №11! … »

— «Київщина у спорті» за 28.08.1992, №29, с. 3

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Костянтин Шегоцький. У грі та поза грою. — К.: «Здоров'я», 1991. — с. 52
  • Российский футбол за 100 лет. Энциклопедический справочник. — М.: «Грэгори-Пэйдж», 1997. — с. 83, 275
  • Анатолий Коломиец. Киевский футбол на рубежах времен. — К.: «А-ДЕПТ», 2007, том I. — с. 205, 241, 417
  • Анатолий Коломиец. Киевский футбол на рубежах времен. — К.: «А-ДЕПТ», 2010, том II. — с. 498, 523
  • Володимир Баняс. «Шинель». Про дебютний усесоюзний турнір для клубів // журнал Marathon. — 2017. — № 4-5, 12 жовтня. — С. 9-10
  • На зеленій мураві. Ретроспективний альманах газети «Український футбол» / упоряд. Володимир Баняс. — К.: [самвидав], 2017. — с. 122—124

ПосиланняРедагувати