Динамо (Брянськ)

футбольний клуб

«Динамо» (Брянськ) (рос. НП «Футбольный клуб «Динамо-Брянск») — російський футбольний клуб з міста Брянськ. Виступає у першості ФНЛ, домашній стадіон — «Динамо» (після реконструкції вміщує 10100 глядачів).

«Динамо» (Брянськ)
Повна назва НП Футбольний клуб
«Динамо» (Брянськ)[1]
Прізвисько «Синьо-білі», «Брянські вовки»,
«Партизани»
Засновано 1931
Населений пункт Брянськ, Росія Росія
Стадіон «Динамо», Брянськ
Вміщує 10 100[2]
Президент Росія Сергій Тимошенко
Головний тренер Росія Олександр Горбачов
Ліга ФНЛ
2019/2020 1-е у ПФЛ зона "Цент"
Домашня
Виїзна
Запасна

Історія ред.

1931—1959 ред.

Ідея про створення в Брянську динамівської команди належить співробітникам Об'єднаного державного політичного управління Григорію Пімашкіну й Андрію Адамовичу. Датою заснування клубу вважається 9 липня 1931 року. Цю дату пов'язують з днем ​​проведення першого тренування команди.

Брянське «Динамо» виступало в Лізі Західних Областей. У ті роки принциповим суперником було смоленське «Динамо». У 1932 році колектив здійснював турне по Баку, де мала відбутися серія з трьох матчів з провідними командами міста. У першому матчі брянці здобули перемогу з мінімальним рахунком, у другому - бойова нічия 3:3, а третій матч був скасований через погані погодні умови. До 1936 року «Динамо» було серед лідерів своєї зони, особливо яскравим видався 1933 рік коли динамівці камінь на камені не залишали від своїх суперників зі Смоленська, Мінська, Києва, Одеси, Дніпропетровська, Ленінграда. У тому бойовитому складі входили такі гравці як Пімашкін, Миколаєвський, Шаріков, Логінов, Баранов, Сомвілов, Журавський, Козелков, Борисевич, Москаленко й Андрєєв. Успішні виступи тривали до тих пір, поки Брянськ не було включене в Орловську область, тоді клуб і втратив лідируючі позиції аж до початку Німецько-радянської війна, коли клуб був розформований.

Після 1945 року «Динамо» було відроджене, й стало лідером у новоствореній Брянській області. У першому післявоєнному сезоні 1946 року клуб зайняв третє місце в змаганні футбольних колективів Брянської області. У 1947 році був завойований кубок області. У сезоні 1948 року брянське «Динамо» брало участь в чемпіонаті РРФСР, в своїй зоні брянська команда посіла друге місце, поступившись чемпіонством одноклубникам з сусіднього Смоленська. А через рік динамівці змогли набрати всього 8 очок в турнірній таблиці серед 11 клубів, і зайнявши тим самим останнє місце, здобувши лише одну перемогу. Погані результати можна пояснити тим, що в клубі відбувалася зміна поколінь. Поступово, замість досвідчених вікових гравців приходили молоді гравці, яким не під силу було впоратися з футбольними командами рівня національної першості.

Чотири сезони поспіль, з 1955 по 1958 роки, брянські динамівці стають срібними призерами, а чемпіонським був сезон 1959 року, коли клуб виграв Чемпіонат Брянській області.

1960—1991 ред.

 
Склад «Динамо» 1960 рік (зліва направо): тренер І. Мочаніс, Е. Мордасов, В. Бородицький, Ю. Свирідов, ст. тренер І. Бізюков, В. Кузін, Ю. Кисельов, А. Басін, Г. Карпас, адміністратор Г. Орлов; знизу: В. Бабаков, Б. Нікіфоров, Б. Мишакін, А. Іванін, С. Кухарєв, В. Жуков; воротарі: А Сафронов, А. Якубов

Успіх 1959 року дозволив команді в 1960 році взяти участь в Чемпіонаті Класу «Б». До дебютного сезону клубу у великому футболі потрібно було вкомплектувати склад, який би дозволив ФСТ «Динамо» закріпитися в другому футбольному ешелоні країни. На перегляд були запрошені найкращі футболісти провідних команд області. 2 травня 1960 року «Динамо» проводило свій перший матч в гостях у тамбовського «Спартака», який також вперше виступав у Класі «Б». У цій зустрічі сильнішою виявилися гості. Голи на рахунку Валентина Бабакова й Сергія Кухарєва, а свої ворота брянська команда зберегла «сухими». До наступної гри команда з двома очками в активі вирушила до Воронежа на зустріч з досить сильним суперником, «Трудом». І в цьому матчі брянці уникли поразки поразки - 1:1. А 21 травня глядачі на стадіоні «Динамо» в Брянську побачили перший домашній матч команди в професійному футболі з командою «Ракета» із Горького, яка займала третє місце після двох турів. Але, на жаль, перша домашня гра сезону була програна підмосковній команді, 0:2. Після домашньої поразки, «Динамо» поступилося 0:3 новгородському клубу «Ільмень» й «Шахтарю» з Сталіногорська. Потім, у Калузі завдяки голам Кузеріна й Іванова був обіграний місцевий «Супутник». У тому сезоні підопічні Іллі Бизюкова зайняли передостаннє 15-те місце. Останній матч кола біло-блакитні проводили вдома проти середняка ліги, калінінградської «Балтики», глядачі побачили п'ять сухих голів у ворота рідної команди. Підсумком першого кола стало 13-те місце в турнірній таблиці. Друге коло складалося ще гірше, хоча початок у синьо-білих знову видався вдалим. З мінімальним рахунком переграли тамбовський «Спартак» і дві нічиї з воронезьким «Трудом» й липецьким клубом «Трудові резерви» з однаковим рахунком 1:1. Але наступні виїзні матчі з «Ракетою», тульським «Трудом» й ленінградським «Спартаком» погіршили й без того складне становище клубу. Таким чином, дебют «Динамо» в Класі «Б» закінчився для брянців на передостанньому 15-му місці.

Перша міжнародна зустріч в товариському матчі 30 липня 1960 року проходила на Брянському стадіоні, суперником був клуб СОНП з чехословацького міста Кладно. Незважаючи на те, що місцева команда грала на своєму домашньому стадіоні, динамівський клуб був розгромлений з непристойно великим рахунком 1:6. Єдиний гол за синьо-білих забив Віктор Толкачов.

У цьому році на домашній товариській грі були обіграні одноклубники зі столиці, у впертій боротьбі Брянці здобули перемогу з рахунком 4:3, по голу відзначилися Бабаков, Іванін, Кухарєв і Свірідов.

У сезоні 1961 року біля керма динамівців став Іван Соловйов, який також очолював протягом довгого часу клуб «Дзержинець» з Бєжиці. Під його керівництвом брянський колектив зайняв в цьому сезоні 9-те місце з 13-ти. Третій сезон для синьо-білих в класі «Б» завершився 13-им місцем, а з наступного сезону ця ліга внаслідок реформ була дивізіоном третього рівня. У 1967 році команда зайняла перше місце в класі «Б», а в кваліфікаційному раунді «Динамо» зайняло п'яте місце. Повернення в другий елітний дивізіон Радянського Союзу відбулося в сезоні 1968 року, коли брянське «Динамо» вийшло до другої групи класу «А», ставши чемпіоном своєї зони і виступивши вдало в фінальних групових стадіях. Однак, через постійни зміни в сфері футбольної системи ліг СРСР, клас «А», в якому брянський клуб «Динамо» завершив виступати на шостій з низу, 14-ій сходинці, з сезону 1970 року вже вважалася ешелоном рангом нижче. У 1971-1991 роках клуб представляв Брянськ у Другій радянській лізі, в якому виступала з перемінним успіхом. Найвищим досягненням за ці 20 років можна відзначити перемогу, датовану 1985 роком в першій зоні, але у фінальному груповому турнірі команда зайняла останнє 4-те місце. Але невдач за 2 десятки сезонів було все ж більше, ніж успіхів. Два сезони поспіль 1976 і 1977 років Брянці замикали турнірну таблицю на 21-му місці, а через 2 сезони, вже у 1980 році клуб знову опинився останнім, але вже в складі ліги з 18-ти футбольних колективів.

1992—2003 ред.

Після розпаду СРСР брянське «Динамо» виступало у Другій лізі. У 1992 і 1993 роках команда займала 14 і 15-те місця відповідно, останній результат означав, що клуб в наступному сезоні буде виступати у Третій лізі. У четвертому дивізіоні країни брянская команда провела 4 сезони поспіль. У сезонах 1995 і 1996 років брянці завершували чемпіонат на 5-ій позиції, а в 1997 році, завершивши першість на 13 місці, внаслідок переформатування Другої ліги, «Динамо» знову потрапило в Другий дивізіон. Свій дебютний сезон, після чотирирічної паузи, команда провела невдало й закріпилася внизу турнірної таблиці. Наступні 5 сезонів колектив з Брянська провів вдало. У 1999 році в клубі відбулися серйозні зміни. У цьому сезоні в стан синьо-білих прийшло безліч гравців з брянського «Спартака» (який в цьому ж році припинив своє існування), в тому числі й В'ячеслав Новиков та інші його лідери. Цей сезон команда закінчила в лідерах, на 5-му місці. Він багато в чому став переломним для команди, а в наступному році Брянці стають срібними призерами, поступившись першим місцем «Хімкам» лише 2-ма очками. В наступних двох роках «Динамо» трохи зменшило темп, але все ж залишилося в лідерах, посівши 3-тє місце в 2001 році й 4-те — у 2002. У 2003 році брянське «Динамо» розпочало сезон із завданням вперше в історії вийти в Перший дивізіон Російського першості. Протягом всього сезону за путівку на підвищення боролися три клуби: брянське «Динамо», бєлгородська «Салют-Енергія» й «Орел». Цей сезон «Динамо» завершило на вершині турнірної таблиці зони «Центр», набравши однакову кількість очок з командою «Орел». Незважаючи на перевагу в кількості перемог в першості над «Орлом» і в особистих зустрічах, де брянці в 14-му турі переграли сусідів вдома з рахунком 2:0, і в Орлі в дербі з таким же рахунком, переможець був визначений в «Золотому матчі» в Тулі, де синьо-білі програли з рахунком 1:2. Після перемоги в цьому міжкомандному змаганні «Орел» вийшов у Перший дивізіон, проте після виключення з числа членів ПФЛ петербурзького «Динамо», брянське «Динамо», як команда, яка зайняла друге місце, також вийшла до Першого дивізіону, зайнявши місце петербуржців.

2004—2012 ред.

Цього року динамівський клуб дебютував у Першому дивізіоні російського футболу. У брянської команди, на той момент, подібний досвід виступу в другій за силою лізі був вперше з сезону 1969 року. Перед клубом було поставлене завдання увійти в десятку найкращих команд Першої ліги, але сезон завершили на 15-му місці. Цей результат зберіг команді прописку в дивізіоні. Наступні три сезони синьо-білі тільки покращували власні результати. У 2005 році «Динамо», як і рік тому, закріпилося в середині турнірної таблиці, просунувшись вперед лише на 2 рядки. А в 2006-2007 роках клуб фінішував на 9-му й 8-му місцях відповідно. У сезоні 2007 року брянская команда також досягла успіху і в національному кубку. Клуб в 1/4 фіналу обіграв «Ростов» і вийшов у півфінал, де поступився столичному клубу «Москва» (1:1 вдома 1 0:1 на виїзді). Клуб «Динамо» (Брянськ) став першою за 40 років командою не з Вищої ліги, яка дійшла до 1/2 фіналу кубка країни. Незабаром, після кубкового успіху, президент РФС Віталій Мутко особисто вручив посвідчення майстрів спорту 14 гравцям[3].

Наступний рік для брянського колективу завершився повним провалом, закінчивши сезон 2008 року на передостанньому, 21-му місці в Першому дивізіону, клуб перейшов в зону «Центр» Другого дивізіону.

У сезоні 2009 року «Динамо» посіло друге місце з найкращими показниками серед других місць усіх п'яти зон, але на пропозицію повернутися в Першу лігу замість вибулого «Витязя» керівництво динамівців відповіло відмовою. У міжсезоння головним тренером команди знову став Софербій Ешугов. Склад учасників першого дивізіону в 2010 році був затверджений з урахуванням відмови виступати в першому дивізіоні подольського клубу і перешовшої до Прем'єр-ліги владикавказької «Аланії», яких замінили відповідно до регламенту «Ротор» з Волгограда й «Динамо». Таким чином, команда в 2010 році виступала в Першому дивізіоні ПФЛ.

За результатами першої половини чемпіонату «Динамо» займало останнє, 20-те місце, в травні Ешугов був звільнений, новим головним тренером команди став Сергій Овчинников. У міжсезоння Овчинников кардинально змінив склад команди: 10 футболістів покинули команду, 12 гравців були дозаявлені, в їх числі опинилися воротар Веньямін Мандрикін, півзахисники Бранислав Крунич, Максим Ромащенко, а також ряд гравців «Локомотива» й «Спартака», які не проходили до основного складу. Керівництвом клубу озвучена завдання протягом трьох років вийти з Першого дивізіону в Прем'єр-Лігу. 16 вересня 2010 року Сергій Овчинников подав у відставку, його місце зайняв Олександр Смірнов, який зберіг команду в лізі.

Сезон 2011/2012 в ФНЛ почався для команди невдало і 20 травня 2011 року за обопільною згодою Олександр Смирнов розірвав контракт з клубом. 25 травня 2011 року тренером «Динамо» став уродженець Брянська, відомий футбольний фахівець Валерій Петраков, термін угоди був розрахований на 3 роки. Під його керівництвом «Динамо» продовжило невдало виступати в першості, завершивши перше коло внизу таблиці. На початку 2012 року «Динамо-Брянськ» першим з команд ФНЛ обзавівся офіційною сторінкою в твіттері[4]. Незважаючи на такий стан клубу після першої половини першої стадії, команда зуміла увійти у ТОП-8 команд ліги після двох кіл, а в боротьбі за вихід в Прем'єр-Лігу команда зайняла 5-те місце - найвищий результат за більш ніж 80-річну історію.

28 червня 2012 року, за 10 днів до початку ігор нового сезону чемпіонату ФНЛ, апеляційний комітет РФС відкликав ліцензію у ФК «Динамо-Брянськ», таким чином клуб покинув Футбольну національну лігу[5].

З 2012 року ред.

6 липня 2012 року команда заявилася для участь у Першості Росії по футболу Третього дивізіону зона «Чорнозем'я» під назвою «Динамо ДЮСШ»[6]. 27 грудня 2012 року було повідомлено про перейменування клубу, з назви була виключена приставка «ДЮСШ»[7]. 14 травня 2013 року в Москві пройшло засідання атестаційної комісії Професійної футбольної ліги. За його підсумками клуб «Динамо-Брянськ» отримав право на участь у чемпіонаті другого дивізіону російського футболу в сезоні 2013/2014. 8 червня 2013 року в 30-му турі, розгромивши на своєму полі дублерів курського «Авангарду» з рахунком 4:1, «Динамо» посіло перше місце в турнірній таблиці, ставши чемпіоном Третього дивізіону в зоні «Чорнозем'я» сезону 2012/13 років. Перемога гарантувала команді вихід у Другій дивізіон за спортивним принципом.

За підсумками сезону 2013/14 років в зоні «Центр» Другого дивізіону «Динамо» посіло 5-те місце.

Протягом сезону 2014/15 років команда демонструвала переважно цікавий, гостроатакувальний футбол, однак цього далеко не завжди вистачало для підсумкової перемоги в кожному конкретному матчі. В кінцевому підсумку в 30-ти турах були здобуті 9 перемог (з них 6 на виїзді, одна велика домашня й одна технічна). У 5-ти з 8-ми переможних матчів командою було забито 2 й більше м'ячі. 11 разів була зафіксована нічия і 10 разів команда програла. Однак поразка з різницею в 2 м'ячі був зафіксований лише один раз (у 2-му турі після домашньої зустрічі з майбутнім чемпіоном зони «Центр» воронезьким «Факелом», підсумковий рахунок - 1:3). В інших 9-ти програних матчах «Динамо» поступилося з різницею не більше ніж в один м'яч, причому шість матчів з дев'яти закінчилися з однаковим рахунком 0:1, в інших трьох матчах (усі на виїзді) команда забивала один або два м'ячі. Сезон 2014/15 років «Динамо» завершило на 10-му місці в турнірній таблиці зони «Центр» Другого дивізіону.

У сезоні 2015/16 років клуб виграв 8 матчів, 7 зіграв внічию і 11 зустрічей команда програла, завершивши сезон на 9-му місці зони «Центр» Другого дивізіону. У матчах «Динамо» забило 22, а пропустило 25 м'ячів, таким чином, різниця - -3 (мінус 3).

Досягнення ред.

Першість СРСР ред.

  • Чемпіонат Брянської області
    •   Чемпіон (1): 1959
    •   Срібний призер (4): 1955, 1956, 1957, 1958
    •   Бронзовий призер (1): 1946
  • Кубок Брянської області
    •   Володар (1): 1947
 

Першість Росії ред.

Клубна символіка й форма ред.

Форма «Динамо» в 2015 році ред.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
2015
Домашня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2015
Виїзна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2015
Резервна
 
 
 
 
 
 
 
2015
Воротарська
 
 
 
 
 
 
 
2015
Воротарська

Кольори ред.

Синій Білий

Гімн клубу ред.

Автором гімну брянського «Динамо» є російський співак Олександр Барикін[8]. Вперше він виконав його 5 квітня 2006 року напередодні початку першого домашнього матчу в сезоні, в дербі з «Орлом», на заповненому брянському стадіоні. Примітно, що ця зустріч принципових суперників закінчилася перемогою брянського клубу, а також, цей матч став найвідвідуванішою домашньою зустріччю команди на стадіоні «Динамо» після реконструкції в 2004 році. Матч відвідало близько 10 000 уболівальників[9].

Текст гімну ред.

 

Вновь собрал нас вместе стадион,
Матч футбольный — праздник лучший самый.
Все кричат: «Динамо — Чемпион!»,
Наша гордость брянское Динамо.

Силу зрелой докажи игрой,
Чтобы каждый гол хранила память!
Атакуй, Динамо, мы с тобой!
Как и ты, всегда команда с нами.

Скорость, мужество, азарт борьбы,
Вдохновенье, благородство, воля.
Всё футбол, и равнодушным быть
Просто невозможно на футболе.

Силу классной докажи игрой,
Чтобы каждый гол хранила память!
Атакуй, Динамо, мы с тобой!
Как и ты, всегда команда с нами!

Даже если неудач гроза —
Вместе будем, кто их не изведал.
Только бы горел огонь в глазах,
Только бы была одна победа.

Силу страстной докажи игрой,
Чтобы каждый гол хранила память!
Атакуй, Динамо, мы с тобой!
Как и ты, всегда команда с нами!

Силу страстной докажи игрой,
Чтобы каждый гол хранила память!
Атакуй, Динамо, мы с тобой!
Как и ты, всегда команда с нами!

Атакуй, Динамо, мы с тобой!
Как и ты, всегда команда с нами!

 

Статистика виступів у національних чемпіонатах і кубках ред.

  • В офіційних змаганнях виступає з 1960 року.

Першість СРСР ред.

Кубок СРСР ред.

Кубок РРФСР ред.

Першість Росії ред.

Кубок Росії ред.

Легенда

       — Перша за рівнем ліга країни - У боротьбу за кубок вступають команди Першої за рівнем ліги країни

       — Друга за рівнем ліга країни - У боротьбу за кубок вступають команди Другої за рівнем ліги країни
       — Третя за рівнем ліга країни - У боротьбу за кубок вступають команди Третьої за рівнем ліги країни
       — Четверта за рівнем ліга країни - У боротьбу за кубок вступають команди Четвертої за рівнем ліги країни

Статистика виступів ред.

Змагання Період участі Кількість матчів Різниця м'ячів Найкращий результат Найбільша перемога Найбільша поразка Рекордсмени клубу
Чемпіонат СРСР 1960—1991 1158 (425 В, 256 Н, 477 П) 1394 — 1525 9 місце в класі «Б» (1961) 7:0 «Авангард» Коломна (1966) 0:10 «Металург» Тула (1970) Іван Марочкін, провів близько 450 матчів

Владимир Фроленков, забил свыше 140 мячей
В'ячеслав Новіков, забив 25 м'ячів у сезоні (1983)

Чемпіонат РРФСР 1985, 1988, 1989, 1991 18 (9 В, 6 Н, 3П) 40 — 18 1-ше місце (1989) 11:0 «Крила Рад» Куйюишев (1989) 1:4 «Уралмаш» Свердловськ (1988)

0:3 «АПК» Азов (1991)

Кубок СРСР 1961—1966, 1967, 1970, 1985—1986, 1990 24 (5 В, 2 Н, 11 П) 11 — 28 1/64 фіналу (1991) 2:0 «Гранітас» Клайпеда (1968) 0:6 «Даугава» Рига (1985)
Кубок РРФСР 1973—1977, 1980—1981, 1983—1989 27 (11 В, 5 Н, 11 П) 34 — 46 Фіналіст зони (1988) 3:0 «Москвич» Москва (1981) 3:0 «Північ» Мурманськ (1981) 0:6 «Червона Пресня» (1985)
Першість Росії з 1992[10] 870 (375 В, 205 Н, 290 П) 1115 — 922 5-те місце в Першому дивізіоні (2011/12) 10:1 «Зірка-М» Рязань (2012) 1:6 «Іргіз» Балаково (1992) Олександр Фомічов, провів 346 матчів

Руслан Усиков, забив 87 м'ячів
Михайло Тюфяков, 17 м'ячів у сезоні (2009)

Кубок Росії 1992, с 1994[11] 54 (23 В, 4 Н, 27 П) 48 — 64 1/2 фіналу (2006/07) 4:1 «Кристал» Дятьково (1996) 1:8 «Металург» Липецьк (1998) Руслан Усиков, забив 8 м'ячів

За період з 1960 по 2016 року в першостях СРСР і Росії проведено 2046 матчів, в яких здобуто 809 перемог, 467 ігор зведено внічию і в 770 випадках команда зазнавала поразки. Співвідношення забитих і пропущених м'ячів: 2549-2465. Рекордсмени клубу за кількістю проведених матчів у чемпіонатах СРСР і першостях Росії - Володимир Сичов (470), Віктор Лагутін (450)[12].

Ліги ред.

Першість СРСР ред.

Друга ліга СРСР з футболуДруга ліга СРСР з футболуПерша ліга СРСР з футболуДруга ліга СРСР з футболуПерша ліга СРСР з футболу

Першість Росії ред.

Другий дивізіон Росії з футболуПершість Росії серед аматорських футбольних клубівПершість Футбольної Національної ЛігиДругий дивізіон Росії з футболуПершість Футбольної Національної ЛігиДругий дивізіон Росії з футболуТретя ліга ПФЛДругий дивізіон Росії з футболу

Керівництво клубу ред.

Посада Ім'я
Президент   Олександр Михайлович Жигунов[13]
Виконавчий директор   Дмитро Мітт[14]
Технічний директор   Олександр Михайлович Місник[14]
Заст. вик. директора з безпеки   Геннадій Вікторович Бородулін[14]
Керівник молодіжного футболу   Віктор Васильович Зімін[13]
Адміністратор   Віктор Іванович Лагутін[15]
Прес-аташе   Ігор Михайлович Какошкін[14]
Відеооператор   В'ячеслав В'ячеславович Перепьолкін[15]

Тренерський та медичний штаб ред.

Посада Ім'я
Головний тренер   Юрій Олександрович Биков [15]
Тренер воротарів   вакантна
Начальник / пом. тренера   Олександр Іванович Фомічов[15]
Лікар   Володимир Іванович Синицький[16]
Масажист   Альберт Олександрович Попов[15]
Масажист   Іван Васильович Григор'єв[15]

Склад команди ред.

Основний склад ред.

Станом на 21 лютого 2017 року[16][17]:

Гравець Країна Дата народження Колишній клуб
Воротарі
1 Павло Лапик   20 червня 1996 (27 років)   «Динамо-2» (Брянськ)
14 Вадим Карпов   10 травня 1994 (29 років)   «Коломна» (Коломна)
Нов. Єгор Шамов   2 червня 1994 (29 років)   Біолог-Новокубанськ (Новокубанськ)
Захисники
21 Артур Єфременко   24 грудня 1993 (30 років)   «Динамо-2» (Брянськ)
35 Євген Синиця   25 червня 1990 (33 роки)   «Таганрог» (Таганрог)
29 Микита Бондаренко   1 травня 1996 (27 років)   «Динамо-2» (Брянськ)
Нов. Владислав Биков   17 березня 1994 (30 років)   Біолог-Новокубанськ (Новокубанськ)
Нов. Ілля Ваганов   17 грудня 1987 (36 років)   «Беркут» (Армянськ)
Нов. Данило Луппа   24 травня 1998 (25 років)   «Динамо»-мол. (Брянськ)
Півзахисники
7 Микита Бондарєв   6 січня 1992 (32 роки)   «Локомотив» (Лиски)
8 Аркадій Акопян   11 травня 1984 (39 років)   «Металург» (Липецьк)
61 Олександр Сичов   5 серпня 1994 (29 років)   «Шахтар-Волга-Олімпієць» (Пешелань)
Нов. Роман Кузовкін   19 жовтня 1994 (29 років)   «Славія-Мозир» (Мозир)
Нов. Павло Баранов   1 липня 1999 (24 роки)   «Динамо»-мол. (Брянськ)
Нов. Мірза Алборов   17 грудня 1987 (36 років)   «Беркут» (Армянськ)
Нов. Андрій Бежонов   6 квітня 1993 (31 рік)   «Трудові резерви» (Москва)
Нов. Ігор Менделєв   28 липня 1994 (29 років)   «Олімпієць» (Н.Новгород)
Нападник
5 Дмитро Пікатов   15 жовтня 1996 (27 років)   «Динамо-2» (Брянськ)
11 Володимир Сьомін   24 листопада 1990 (33 роки)   «Дніпро» (Смоленськ)
17 Денис Фролов   26 червня 1996 (27 років)   «Динамо-2» (Брянськ)
25 Сергій Синяєв   4 квітня 1987 (37 років)   «Астрахань» (Астрахань)
Нов. Олег Шелютов   16 серпня 1988 (35 років)   «НавчГосп» (Кокіне)
Нов. Артем Гайдуков   22 березня 1994 (30 років)   «Єлець» (Єлець)

Молодіжний склад ред.

Станом на 3 травня 2017 року[18]:

Поз. Нац. Гравець
  Баранов Олександр
ПЗ   Павло Баранов*
  Едуард Басула
ЗХ   Микита Бондаренко*
  Матвій Бурлаков
  Іван Ватраль
  Роман Гехтман
  Дмитро Гордєєв
  Сергій Єрохін
  Михайло Захаров
  Максим Іжутін
  Павло Коваленко
  Ілля Кожемяко
  Єгор Кузін
  Олексій Кузнєцов
ВР   Павло Лапик*
  Артем Лобанов
ЗХ   Даниїл Луппа*
Поз. Нац. Гравець
  Максим Лустов
  Владислав Мельниченко
  Микола Орєшков
  Ігор Орлов
  Артем Петраков
  Кирило Петров
НП   Дмитро Пікатов*
  Максим Пікатов
  Микита Руденков
  Андрій Смирнов
  Владислав Сумарін
  Микита Тетеревков
  Олександр Фомічов**
НП   Денис Фролов*
  Богдан Цупенков
  Денис Шарденков
  Роман Шпачков

Примітки: * Також знаходиться в основному складі. ** Граючий тренер

Молодіжна команда «АрсенаЛ-Динамо» (Брянськ) виступає в чемпіонаті Брянської області.

Трансфери 2016/17 ред.

Літо 2016 ред.

прийшли
Поз. Гравець Колишній клуб
ВР   Євген Шамов   Біолог-Новокубанськ
ЗХ   Владислав Биков   Біолог-Новокубанськ
ЗХ   Ілля Ваганов   Беркут (Армянськ)
ПЗ   Павло Баранов   Динамо-мол. (Брянськ)
ПЗ   Роман Кузовкін   Славія-Мозир (Мозир)
ПЗ   Роман Яковлєв   Домодєдово (Москва)
ПЗ   Гаджи Аджиєв   Аланія (Владикавказ)
ПЗ   Гогі Шонія   ФШМ (Москва)
ПЗ   Мірза Алборов   Беркут (Армянськ)
ПЗ   Андрій Бежонов   Трудові резерви (Москва)
НП   Павло Кондрахін   Уліссес (Єреван)
НП   Олег Шелютов   НавчГосп (Кокіно)
пішли
Поз. Гравець Новий клуб
ВР   Володимир Мухін «Торпедо» (М) або «Динамо» (СПб).
ЗХ   Павло Томілін завершив кар'єру
ЗХ   Костянтин Зайцев   «Металург» (Викса)
ЗХ   Сергій Гаврилов
ЗХ   Віктор Толстих
ПЗ   Олександр Фомічов   «Динамо» (Брянськ) (тренер)
ПЗ   Антон Романенко
НП   Андрій Риченков   ЦРФСО (Смоленськ)
НП   Андрій Сальніков
НП   Микита Імуллін   «Авангард» (Курськ)

Зима 2016/17 ред.

прийшли
Поз. Гравець Колишній клуб
ЗХ   Даниїл Луппа   «Динамо-мол.» (Брянськ)
ПЗ   Ігор Менделєв   «Олімпієць» (Н.Новгород)
НП   Артем Гайуков   «Єлець» (Єлець)
пішли
Поз. Гравець Новий клуб
ПЗ   Дмитро Авраменко   «Динамо» (Санкт-Петербург)
ПЗ   Гаджи Аджиєв
ПЗ   Роман Яковлєв
ПЗ   Гогі Шонія
НП   Павло Кондрахін

* В оренду.
** З оренди.
*** Вільний агент.

Відомі тренери ред.

Тренер Період
  Григорій Пімашкін (гр. тр.) 1931—1941
  Йосип Мочаніс 1945—1960
  Ілля Бізюков
1960
  Іван Соловйов
1961
  Володимир Ільїн 1962—1964
  Юрій Людницький 1965—1966
  Володимир Вєдєрніков 1967—1970
  Вадим Кублицький 1971—1972
  Юрій Марушкін (гр. тр.)
1973
  Віктор Терентьєв
1974
  Володимир Болотов 1975—1976
  Юрій Марушкін 1977—1978
  Лев Дроздов
1979
Тренер Період
  Євген Сергєєв 1979—1980
  Віктор Зімін
1980
  Юрій Марушкін 1981—1990
  В'ячеслав Перфільов
1991
  Микола Сергєєв 1992—1993
  Віктор Зімін 1994—1997
  Олександр Сексельов 1997—1998
  Ігор Белонович 1999—2000
  Валерій Корнєєв 2000—2001
  Віктор Зімін 2001—2002
  Ігор Белонович
2003
  Корній Шперлінг
2004
  Віктор Зімін
2004
Тренер Період
  Ігор Белонович 2004—2005
  Софербій Єшугов 2005—2007
  Володимир Сичов (в. о.)
2007
  Андрій Чернишов 2007—2008
  Сергій Булатов 2009—2010
  Сергій Овчинников
2010
  Олександр Смірнов 2010—2011
  Валерій Петраков 2011—2012
  Дмитро Ларін 2012—2015
  Олег Гарін 2015—2016
  Юрій Биков 2016—н.ч.

Відомі гравці ред.

  •   Сергій Нарубін
  •   Віталій Нідбайкін
  •   Віллер Соужа Олівейра
  •   Вільям Артур ді Олівейра
  •   Жуніор Сантуш
  •     Валерій Петраков
  •     Максим Ромащенко
  •   Олексій Савельєв
  •   Валерій Сидоренко
  •   В'ячеслав Соловйов
  •   Сергій Філіппенков
  •   Валерій Чижов
  •   Володимир Штапов

Примітки ред.

  1. 1 листопада розпочало працювати НП «ФК «Динамо-Брянськ». Офіційний сайт ФК «Динамо-Брянськ» (рос.). FC-DB.RU. 2 листопада 2012. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 17 травня 2017.
  2. Стадіон «Динамо». Офіційний сайт ФК «Динамо-Брянськ» (рос.). FC-DB.RU. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 17 травня 2017.
  3. Віталій Мутко вручив динамівцям посвідчення майстрів спорту. Новини Брянська (рос.). Янск.ру. Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 20 травня 2017.
  4. Володимир Мітрофанов (9 січня 2012). Брянське «Динамо» обзавелося офіційною сторінкою в твіттері. Інформаційний футбольний портал Onedivision.ru (рос.). OneDivision.RU. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 20 травня 2017.
  5. Володимир Мітрофанов (28 червня 2012). Брянське «Динамо» залишає дивізіон. Інформаційний футбольний портал Onedivision.ru (рос.). OneDivision.RU. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 20 травня 2017.
  6. Почнемо з початку. Офіційний сайт ФК «Динамо-Брянськ» (рос.). FC-DB.RU. 7 червня 2012. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 22 травня 2017.
  7. МОА «Чорнозем'я» затвердив перейменування брянського клубу. Офіційний сайт ФК «Динамо-Брянськ» (рос.). FC-DB.RU. 201212-27. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 22 травня 2017.
  8. Чемпіонат Росії почався з гімну у виконанні Барикіна. Офіційний сайт ФК «Динамо-Брянськ» (рос.). FC-DB.RU. 4 червня 2011. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 22 травня 2017.
  9. Динамо Бр - Орел 1: 0 онлайн трансляція матчу — Чемпионат.com. Інформаційний спортивний портал Чемпионат.com (рос.). Чемпионат.com. 5 квітня 2006. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 22 травня 2017.
  10. станом на 30 травня 2016 року
  11. станом на 7 серпня 2016 року
  12. З ювілеєм, Вікторе Івановичу!. Офіційний сайт ФК «Динамо-Брянськ» (рос.). FC-DB.RU. 11 вересня 2011. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 25 травня 2017.
  13. а б Дякую Іване Павловичу!. Офіційний сайт ФК «Динамо-Брянськ» (рос.). FC-DB.RU. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 26 травня 2017.
  14. а б в г Керівництво. Офіційний сайт ФК «Динамо-Брянськ» (рос.). FC-DB.RU. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 26 травня 2017.
  15. а б в г д е Тренерський і адміністративний склади. Офіційний сайт ФК «Динамо-Брянськ» (рос.). FC-DB.RU. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 26 травня 2017.
  16. а б Заявка Динамо Брянськ. Офіційний сайт ПФЛ РФС (рос.). Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 26 травня 2017.
  17. Гравці. Офіційний сайт ФК «Динамо-Брянськ» (рос.). FC-DB.RU. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  18. Заявка команди АрсенаЛ-Динамо Брянськ. boff32.nagradion.ru (рос.). Офіційний сайт БОФФ. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 26 травня 2017.

Посилання ред.