Копейко Сергій Григорович
Сергій Григорович Копейко (нар. 7 жовтня 1907, Харків, Російська імперія — пом. 11 жовтня 2000, Шебекіно, Росія) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника та нападника.
Сергій Копейко | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Сергій Григорович Копейко | |||||||||||||||||||||||||
Народження | 7 жовтня 1907 | |||||||||||||||||||||||||
Харків, Російська імперія | ||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 11 жовтня 2000 (93 роки) | |||||||||||||||||||||||||
Шебекіно, Росія | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 170 см | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник, нападник | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||
1932—1933 | СРСР-2 | |||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||||||
195?—199? 1966 |
«Хімік» (Шебекіно) «Спартак» (Б) |
|||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Клубна кар'єра
ред.Народився 7 жовтня 1907 року в Харкові. Навчався в місцевій гімназії[1]. Футболом розаочав займатися в 1921 році (на той час Сергію виповнилося 14 років), ганяючи м'яча з хлопцями на одному з харківських пустирів[2]. Футболом займався разом зі своїм братом Павлом, а також з іншими однолітками: Юрієм Кондратенком, братами Н. і М. Княжевськими та Борисом Багаєвським. Кумирами для юних футболістів були відомі харківські гравці І. Привалов, М. Кротов, Я. Алфьоров та М. Капустін. На відміну від решти однолітків Сергія в першу чергу цікавила не зовнішня схожість зі своїми кумирами, а їх стиль гри[2].
У 1923 році талановитого футболіста помітили керівники новоствореного харківського «Будівельника». У команді швидко став провідним гравцем. У 1928 році прийняв запрошення харківського «Залдору». Проте вже незабаром перейшов до складу харківського «Динамо». У 1933 році потрапив до списку 33-х найкращих футболістів країни[2].
У 1936 році перейшов до харківського «Спартака». Наступного року повернувся до харківського «Динамо». З 1938 року захищав кольори іншого харківського колективу «Сільмаш». 12 червня 1938 року допоміг «Сільмашу» обіграти московське «Динамо» (1:0)[2].
Після початку Німецько-радянської війни С.Копейко разом із заводом «Серп і молот» евакуювався до Саратова, випускав боєприпаси[2].
Навесні 1945 року на честь свята Перемоги ВЦРПС оголосив всесоюзний турнір серед найкращих команд виробничих колективів, у якому взяв участь й «Металіст». Команда дійшла до 1/4 фіналу, але до Горького, на матч з місцевим «Торпедо», їй довелося добиратися три доби. Через це харків'яни поступилися торпедівцям[2].
У 1945 році повернувся до Харкова, де 38-річний Копейко виступав за «Дзержинець». Його партнерами по команді були на той час ще молоді Г. Борзенко, О. Бакуменко, А. Рабинович, О. Левченко, Г. Кацай[2].
Кар'єра в збірній
ред.Залучався до збірних ЦР «Динамо», міст Харкова та Москви, а також збірної УРСР та другої збірної СРСР[2][1].
Стиль гри
ред.Високотехнічний, комунікабельний, невгамовний, коли слід було «завести», підтримати жартом партнерів, кмітливий та веселий[2]. Майстер спокійної, розміреної гри, заснованої на відмінному виборі місця і добре поставлених ударах[1]. |
Кар'єра тренера
ред.По завершенні футбольної кар'єри розпочав тренерську діяльність. З 1950-х років очолив новостворену команду «Хімік» (Шебекіно) при місцевому хімічному заводі. Допоміг команді 6 разів завоювати чемпіонат Бєлгородської області, ще 4 рази вигравав з «хіміками» обласний кубок[1]. Працював також у місцевій ДЮСШ, серед його вихованців — Леонід Пивко, Борис Коваленко, Сергій Новоченко, Сергій Кристиненко, Юрій Кривченко, Віктор Прохоров та ін[1].
До червня 1966 року нетривалий період тренував також «Спартак» (Бєлгород).
Помер 11 жовтня 2000 року в Шебекіно, Бєлгородська область.
Досягнення
ред.- Чемпіонат УРСР
- Чемпіон (1): 1932
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Копейка Сергей Григорьевич [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к ЛЕГЕНДА ХАРЬКОВСКОГО «ДЗЕРЖИНЦА» 40-Х – СЕРГЕЙ ГЕОРГИЕВИЧ КОПЕЙКА. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.
Посилання
ред.- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця[недоступне посилання з листопадаа 2019] на сайті «Український футбол»
- Профіль [Архівовано 4 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті footbook.ru
- Копейко Сергій Григорович [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.] на сайті sport-strana.ru