Жорданія Андрій Дмитрович

радянський футболіст

Андрій (Андро) Дмитрович Жорданія (груз. ანდრო ჟორდანია, рос. Андрей Дмитриевич Жордания, 4 листопада 1904, Тифліс, Російська імперія — 25 квітня 1974, Тбілісі, СРСР) — радянський футболіст, Заслужений майстер спорту (1944), Заслужений тренер СРСР (1960).

Ф
Андро Жорданія
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Дмитрович
Жорданія
Народження 4 листопада 1904(1904-11-04)
  Тифліс, Російська імперія
Смерть 25 квітня 1974(1974-04-25) (69 років)
  Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
1922—1924 СРСР ТГУ (Тифліс)
1925—1928 СРСР «Динамо» (Тифліс)
1929 СРСР «Динамо» (Дніпропетровськ)
1932—1935 СРСР «Динамо» (Іваново)
1936—1940 СРСР «Основа» (Іваново) 11 (4)
Звання, нагороди
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер СРСР
Заслужений тренер СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра ред.

Як футболіст грав за команди Тбілісі, Дніпропетровська та Іванова. Призер чемпіонатів СРСР. Виступав за збірні Тбілісі, Грузії, Закавказзя, України, Дніпропетровська та Іваново-Вознесенська. У 1931 входив до складу збірної СРСР.

Тренерську кар'єру розпочав в Іванові. Жорданія був граючим тренером «Основи», з якою він виграв кубок РРФСР у 1940 році.У фінальному матчі івановці обіграли саме московське «Торпедо».

Був учасником радянсько-німецької війни і кавалерами бойових орденів.

Після війни Жорданія очолював тбіліське «Динамо», яке під його керівництвом займало в чемпіонаті СРСР призові місця і в 1946 році грало в фіналі Кубка. Але через свій важкий характер і невміння, за словами сучасників, ладнати зі спортивним начальством він надовго був відправлений у другій футбольний ешелон, де також досяг успіху.

Організована в 1948 році молодіжна команда «Спартак» під його керівництвом стала чемпіоном Грузії, а в наступному році, здобувши в групі 20 перемог поспіль і перемігши у важкому відбірковому турнірі в Ростові, перейшла в клас «А». Тут «Спартак» виступав протягом двох років (1950—1951) і за цей час зумів здобути цілу серію сенсаційних перемог над сильними командами Радянського Союзу. У 1951 році з незрозумілих причин «Спартак» був розформований місцевим спортивним керівництвом.

Потім Жорданія знову повертається в Іваново і протягом 3 років керує «Червоним прапором». У 1953 році івановці займають перше місце в 2-й підгрупі класу «Б» (серед 10 команд), а в фінальному турнірі — 4-е місце серед 6 команд. Третє місце давало путівку в клас найсильніших команд Радянського Союзу — це є найвищим досягненням цієї команди за всю її історію.

Потім Жорданія повернувся в тбіліське «Динамо». З командою йому вдалося завоювати бронзові медалі чемпіонату СРСР і вивести її в фінал кубка СРСР. З «Динамо» Жорданія пішов в 1961 році, а в 1964 році очолив в класі «А» кутаїське «Торпедо», що опинилось в катастрофічному становищі, будучи головним кандидатом на виліт з класу «А». Очоливши команду, Андро Жорданія зумів утримати команду в еліті, перемігши в кінці чемпіонату в гостях московське «Динамо», а потім в матчі перегравання «Волгу» з Горького — 4:2. Однак навесні 1965 року Жорданія був змушений покинути команду.

Останньою його командою була «Мешахте» (Ткібулі). З аутсайдера чемпіонату Грузії йому вдалося зробити команду, що гідно виступала в класі «Б» всесоюзного чемпіонату.

Досягнення ред.

Гравця ред.

  • Срібний призер чемпіонату СРСР: 1931
  • Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1924

Тренера ред.

  • Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1946, 1947, 1959
  • Володар кубка УРСР з футболу: 1940

Пам'ять ред.

  • З 1975 року сільські команди Грузії розігрують Кубок його пам'яті.
  • З 1994 року кращий тренер Грузії удостоюється премії імені Жорданії.
  • У Грузії популярною газетою «Сахалхо газеті» він був названий найкращим тренером Грузії XX століття, поряд з Нодаром Ахалкаці та Анатолієм Норакідзе.
  • Автор книги «Думки про грузинський футбол».

Посилання ред.