Динамо (Рига, 1946–1995)

колишній латвійський клуб

Хокейний клуб «Динамо» Рига (латис. «Dinamo» Rīga) — колишній латвійський клуб з хокею з шайбою з Риги (Латвія). Клуб заснований в 1946 році. У 1995 році розформовано.

Динамо
Дата створення / заснування 1946
Вид спорту хокей із шайбою
Країна Flag of Latvia.svg Латвія
Адміністративна одиниця Рига
Розташування штаб-квартири Рига
Дата й час 1995
Категорія для членів команди d

Історія хокею з шайбою в РизіРедагувати

Хокейні традиції в Латвії починаються на початку XX століття. Саме в Ризі в 1908 році відбувся перший матч з «канадського хокею» на території Російської імперії між місцевими командами «Уніон» та Стрілецького парку[1]. У сезоні 1930/1931 року було проведено перший чемпіонат Латвії з хокею з шайбою, в якому взяли участь п'ять клубів, у тому числі ризькі «Юніон», «Вандерер» і «Юніверсітатес Спорт». Дев'ять разів ризькі клуби ставали найсильнішими в країні.

Історія клубуРедагувати

У 1946 році для участі в першому чемпіонаті СРСР з хокею з шайбою була утворена команда майстрів «Динамо» (Рига). У першому чемпіонаті СРСР рижани посіли четверте місце. В наступному сезоні «Динамо» знову зупинився за крок від призової трійки. У наступних дев'яти чемпіонатах ризький клуб змінив свою назву на «Даугава», займав місця в середині турнірної таблиці. За підсумками сезону 1958 року рижани посіли останнє місце і сезон 1958/1959 провели у другій групі класу «А». Наступні три сезони «Даугава» знаходилася в нижній частині таблиці найсильнішої радянської хокейної ліги, поки за підсумками сезону 1962/1963 не покинули її. З 1963 по 1973 роки ризький клуб грав у другому за значущістю дивізіоні СРСР (у сезоні 1969/70 — в третьому). У 1960-ті роки в клубі за 10 років змінилося 10 тренерів, в тому числі в сезоні 1967/1968 років команду очолював чеський тренер Станіслав Мотл[2].

У 1968 році «Динамо» очолив початківець тренер Віктор Тихонов. Він став головним тренером ризького клубу після того, як сім років працював асистентом головного тренера в московському «Динамо». Під керівництвом В. Тихонова «Динамо» в 1973 році повернувся до класу найсильніших, а в сезоні 1976/1977 досяг четвертого місця в чемпіонаті СРСР. Після чого Тихонов отримав пропозицію очолити московський ЦСКА.

У сезоні 1987/1988 років ризький клуб під керівництвом Володимира Юрзінова домігся найвищого досягнення у своїй історії, ставши срібними призерами чемпіонату СРСР, поступившись лише безумовному лідеру радянського хокею ЦСКА у фінальній серії плей-офф.

Після розпаду СРСР ризький клуб під назвою «Рига» взяв участь у чемпіонаті СНД. Під назвою «Пардаугава» брав участь у трьох розіграшах Міжнаціональної хокейної ліги, причому в 1993 і 1994 роках виходив до плей-офф.

Ризький хокейний клуб припинив своє існування в 1995 році.

Назва клубуРедагувати

Клуб неодноразово змінював назви, проте найдовше носив назву «Динамо», під якою домігся найбільших успіхів у своїй історії. У 1946—1949 роках клуб носив назву «Динамо».

У 1949—1958 і з 1960—1963 роках команда виступала під назвою «Даугава», в 1958—1960 був відомий як «РВЗ» і «Вагонобудівник», в 1963—1991 — знову «Динамо».

В період з 1991 по 1995 роки клуб носив кілька назв — ХК «Рига», «Рига Старс» і «Пардаугава».

ДосягненняРедагувати

  • Срібний призер чемпіонату СРСР (1988).
  • Четверте місце у чемпіонатах СРСР (1947, 1948, 1977 і 1990).
  • Півфіналіст Кубка СРСР (1977, 1979).

Відомі гравціРедагувати

Найсильнішими гравцями команди у 40-ві і на початку 50-х років були:

Харійс Меллупс брав участь у матчах з ЛТЦ у 1948. У складі збірної СРСР на чемпіонатах світу і зимових Олімпійських іграх грали воротарі Артур Ірбе і Віталій Самойлов, нападник Хельмут Балдеріс (найрезультативніший у команді у чемпіонатах СРСР). Віктор Хатулєв — перший з хокеїстів СРСР, який був обраний на драфті Національної хокейної ліги.

В списках найкращих хокеїстів країни були:

Найбільше ігор у вищій лізі СРСР провели:

  1. Володимир Дурдін — 590
  2. Андрій Матицин — 438
  3. Володимир Лубкін — 414
  4. Сергій Скосирєв — 411
  5. В'ячеслав Назаров[lv] — 401
  6. Михайло Шостак — 399
  7. Євген Семеряк — 389
  8. Олексій Фроликов — 370
  9. Михайло Васильонок[en] — 350
  10. Михайло Абалмасов — 355
  11. Гельмут Балдеріс — 343
  12. Костянтин Григор'єв — 342
  13. Олександр Белявський[en] — 339
  14. Олег Знарок — 339
  15. Леонід Береснєв[en] — 329
  16. Харальд Васильєв[en] — 322
  17. Дмитро Зинов'єв — 304

Головні тренериРедагувати

СуперсеріїРедагувати

Матчі проти клубів НХЛ:[3]

Дата Місце Господарі Рахунок Гості Голи
1 27.12.1988 Калгарі «Калгарі Флеймс» 2-2 «Динамо» (Рига) Березан, Лооб — Керч[en], Белявський[en]
2 28.12.1988 Едмонтон «Едмонтон Ойлерз» 2-1 «Динамо» (Рига) Куррі, Мессьє — Вітоліньш
3 30.12.1988 Ванкувер «Ванкувер Канакс» 6-1 «Динамо» (Рига) Стерн, Бредлі (2), Танті, Сандлак, Педерсон — Знарок
4 31.12.1988 Лос-Анджелес «Лос-Анджелес Кінгс» 3-5 «Динамо» (Рига) Ніколс, Макбін, Грецкі — Семенов, Ломакін, Селянин[ru], Фроліков, Смирнов
5 04.01.1989 Чикаго «Чикаго Блекгокс» 4-1 «Динамо» (Рига) Конройд, Лармер, Крейтон, Сеніпасс — Яшин
6 05.01.1989 Сент-Луїс «Сент-Луїс Блюз» 5-0 «Динамо» (Рига) Галл, Кавалліні, Раглен, Геркес, Беннінг
7 07.01.1989 Блумінгтон «Міннесота Норт-Старс» 1-2 «Динамо» (Рига) Марук — Акулінін, Скосирєв
8 19.09.1989 Рига «Динамо» (Рига) 1-2 «Вашингтон Кепіталс» Варянов — Крістіан, Бергланд
9 14.09.1990 Рига «Динамо» (Рига) 2-4 «Монреаль Канадієнс» Болдавешко, Знарок — Корсон, Куртнолл, Ріше, Савар

СтатистикаРедагувати

Статистика виступів у вищій лізі СРСР:

Сезон І В Н П ЗШ ПШ О Місце Кращий бомбардир
1946-47 6 4 1 1 22 11 9 4 Роберт Шульманіс — 7
1947-48 18 11 2 5 81 48 24 4 Роберт Шульманіс — 24
1948-49 18 8 3 7 55 53 19 6 Вольдемар Шульманіс — 13
1949-50 22 10 3 9 84 74 23 6 Альфонс Егерс — 23
1950-51 10 2 2 6 30 42 6 10 Вольдемар Шульманіс — 7
1951-52 16 4 1 11 43 60 9 5 Елмарс Бауріс — 17
1952-53 5 1 1 3 13 16 3 Елмар Бауріс — 5
1953-54 16 5 1 10 50 90 11 6 Елмар Бауріс — 14
1954-55 18 6 4 8 42 57 16 5 Елмар Бауріс, Лев Огерчук — 8
1955-56 28 14 2 12 99 100 30 6 Лев Огерчук, Мікеліс Фірсов — 15
1956-57 30 8 5 17 67 80 21 12 Вольдемар Шульманіс — 12
1957-58 34 5 1 28 75 179 11 16 (↓) Борис Севастьянов — 14
1959-60 29 1 1 27 51 200 3 18 Мікеліс Фірсов — 7
1960-61 34 2 4 28 76 181 8 19 Юрій Бистров — 11
1961-62 38 12 4 22 112 163 28 15 Гунар Крастіньш — 16
1962-63 37 11 2 24 108 172 24 17 (↓) Гунар Крастіньш — 17
1973-74 32 13 2 17 120 130 28 6 Борис Пономарьов — 22 (9+13)
1974-75 36 15 9 12 152 143 39 5 Гельмут Балдеріс — 48 (34+14)
1975-76 36 16 5 15 122 118 37 6 Гельмут Балдеріс — 45 (31+14)
1976-77 36 17 7 12 133 126 41 4 Гельмут Балдеріс — 63 (40+23)
1977-78 36 13 8 15 118 135 34 6 Петро Воробйов[en] — 31 (15+16)
1978–79 44 19 7 18 150 132 45 6 Михайло Абалмасов — 26 (15+11)
1979–80 44 16 4 24 134 162 36 8 Віктор Доброхотов — 27 (13+14)
1980–81 49 22 6 21 163 157 50 5 Гельмут Балдеріс — 50 (26+24)
1981–82 56 17 6 33 202 234 40 8 Гельмут Балдеріс — 63 (39+24)
1982–83 56 27 5 24 240 212 59 5 Гельмут Балдеріс — 63 (32+31)
1983–84 44 17 8 19 146 172 42 8 Гельмут Балдеріс — 39 (24+15)
1984–85 52 18 9 25 170 196 45 7 Гельмут Балдеріс — 51 (31+20)
1985–86 40 19 6 15 138 128 44 5 Олександр Белявський[en] — 24 (14+10)
1986–87 40 14 5 21 117 132 33 7 Олег Знарок — 25 (13+12)
1987–88 51 24 7 20 172 162 55   Олексій Фроліков — 39 (24+15)
1988–89 44 18 6 20 115 131 42 6 Олександр Белявський — 34 (19+15)
1989–90 48 26 7 15 148 117 59 5 Олег Знарок — 42 (15+27)
1990–91 46 25 5 16 187 138 55 5 Олег Знарок — 51 (24+27)
1991-92 30 10 0 10 94 127 20 14 Ілмарс Толманс — 25 (12+13)

Статистика виступів у Міжнаціональній хокейній лізі:

Сезон І В ВО Н ПО П ЗШ ПШ О Місце Кращий бомбардир
1992-93 44 20 1 8 1 14 147 135 50 9-16 Олександр Керч — 40 (24+16)
1993-94 46 18 3 6 0 19 153 155 48 12 Айгарс Ципрус — 29 (17+12)
1994-95 52 13 1 4 1 33 99 168 32 27-28 Леонід Тамбієв[en] — 28 (21+7)

ПриміткиРедагувати

  1. 1946—1956. Лучшие в мире с первой попытки. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 6 квітня 2011. 
  2. Год 1973-й, или У каждого мгновенья свой резон. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 15 квітня 2020. 
  3. Суперсерії хокейних клубів (російська). «Хоккейные архивы». Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 16 квітня 2020. 

ЛітератураРедагувати

  • Хоккей. Большая энциклопедия. — В 2 т. — М. : Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2006.

ПосиланняРедагувати