Динамо (Рига, 1946–1995)

колишній латвійський клуб
(Перенаправлено з Динамо Рига (1946))

Хокейний клуб «Динамо» Рига (латис. «Dinamo» Rīga) — колишній латвійський клуб з хокею з шайбою з Риги (Латвія). Клуб заснований в 1946 році. У 1995 році розформовано.

Динамо
Дата створення / заснування 1946
Вид спорту хокей із шайбою
Країна  Латвія
Адміністративна одиниця Рига
Розташування штаб-квартири Рига
Дата й час 1995
Категорія для членів команди d

Історія хокею з шайбою в Ризі ред.

Хокейні традиції в Латвії починаються на початку XX століття. Саме в Ризі в 1908 році відбувся перший матч з «канадського хокею» на території Російської імперії між місцевими командами «Уніон» та Стрілецького парку[1]. У сезоні 1930/1931 року було проведено перший чемпіонат Латвії з хокею з шайбою, в якому взяли участь п'ять клубів, у тому числі ризькі «Юніон», «Вандерер» і «Юніверсітатес Спорт». Дев'ять разів ризькі клуби ставали найсильнішими в країні.

Історія клубу ред.

У 1946 році для участі в першому чемпіонаті СРСР з хокею з шайбою була утворена команда майстрів «Динамо» (Рига). У першому чемпіонаті СРСР рижани посіли четверте місце. В наступному сезоні «Динамо» знову зупинився за крок від призової трійки. У наступних дев'яти чемпіонатах ризький клуб змінив свою назву на «Даугава», займав місця в середині турнірної таблиці. За підсумками сезону 1958 року рижани посіли останнє місце і сезон 1958/1959 провели у другій групі класу «А». Наступні три сезони «Даугава» знаходилася в нижній частині таблиці найсильнішої радянської хокейної ліги, поки за підсумками сезону 1962/1963 не покинули її. З 1963 по 1973 роки ризький клуб грав у другому за значущістю дивізіоні СРСР (у сезоні 1969/70 — в третьому). У 1960-ті роки в клубі за 10 років змінилося 10 тренерів, в тому числі в сезоні 1967/1968 років команду очолював чеський тренер Станіслав Мотл[2].

У 1968 році «Динамо» очолив початківець тренер Віктор Тихонов. Він став головним тренером ризького клубу після того, як сім років працював асистентом головного тренера в московському «Динамо». Під керівництвом В. Тихонова «Динамо» в 1973 році повернувся до класу найсильніших, а в сезоні 1976/1977 досяг четвертого місця в чемпіонаті СРСР. Після чого Тихонов отримав пропозицію очолити московський ЦСКА.

У сезоні 1987/1988 років ризький клуб під керівництвом Володимира Юрзінова домігся найвищого досягнення у своїй історії, ставши срібними призерами чемпіонату СРСР, поступившись лише безумовному лідеру радянського хокею ЦСКА у фінальній серії плей-офф.

Після розпаду СРСР ризький клуб під назвою «Рига» взяв участь у чемпіонаті СНД. Під назвою «Пардаугава» брав участь у трьох розіграшах Міжнаціональної хокейної ліги, причому в 1993 і 1994 роках виходив до плей-офф.

Ризький хокейний клуб припинив своє існування в 1995 році.

Назва клубу ред.

Клуб неодноразово змінював назви, проте найдовше носив назву «Динамо», під якою домігся найбільших успіхів у своїй історії. У 1946—1949 роках клуб носив назву «Динамо».

У 1949—1958 і з 1960—1963 роках команда виступала під назвою «Даугава», в 1958—1960 був відомий як «РВЗ» і «Вагонобудівник», в 1963—1991 — знову «Динамо».

В період з 1991 по 1995 роки клуб носив кілька назв — ХК «Рига», «Рига Старс» і «Пардаугава».

Досягнення ред.

  • Срібний призер чемпіонату СРСР (1988).
  • Четверте місце у чемпіонатах СРСР (1947, 1948, 1977 і 1990).
  • Півфіналіст Кубка СРСР (1977, 1979).

Відомі гравці ред.

Найсильнішими гравцями команди у 40-ві і на початку 50-х років були:

Харійс Меллупс брав участь у матчах з ЛТЦ у 1948. У складі збірної СРСР на чемпіонатах світу і зимових Олімпійських іграх грали воротарі Артур Ірбе і Віталій Самойлов, нападник Хельмут Балдеріс (найрезультативніший у команді у чемпіонатах СРСР). Віктор Хатулєв — перший з хокеїстів СРСР, який був обраний на драфті Національної хокейної ліги.

В списках найкращих хокеїстів країни були:

Найбільше ігор у вищій лізі СРСР провели:

  1. Володимир Дурдін — 590
  2. Андрій Матицин — 438
  3. Володимир Лубкін — 414
  4. Сергій Скосирєв — 411
  5. В'ячеслав Назаров[lv] — 401
  6. Михайло Шостак — 399
  7. Євген Семеряк — 389
  8. Олексій Фроликов — 370
  9. Михайло Васильонок[en] — 350
  10. Михайло Абалмасов — 355
  11. Гельмут Балдеріс — 343
  12. Костянтин Григор'єв — 342
  13. Олександр Белявський[en] — 339
  14. Олег Знарок — 339
  15. Леонід Береснєв[en] — 329
  16. Харальд Васильєв[en] — 322
  17. Дмитро Зинов'єв — 304

Головні тренери ред.

Суперсерії ред.

Матчі проти клубів НХЛ:[3]

Дата Місце Господарі Рахунок Гості Голи
1 27.12.1988 Калгарі «Калгарі Флеймс» 2-2 «Динамо» (Рига) Березан, Лооб — Керч[en], Белявський[en]
2 28.12.1988 Едмонтон «Едмонтон Ойлерз» 2-1 «Динамо» (Рига) Куррі, Мессьє — Вітоліньш
3 30.12.1988 Ванкувер «Ванкувер Канакс» 6-1 «Динамо» (Рига) Стерн, Бредлі (2), Танті, Сандлак, Педерсон — Знарок
4 31.12.1988 Лос-Анджелес «Лос-Анджелес Кінгс» 3-5 «Динамо» (Рига) Ніколс, Макбін, Грецкі — Семенов, Ломакін, Селянин[ru], Фроліков, Смирнов
5 04.01.1989 Чикаго «Чикаго Блекгокс» 4-1 «Динамо» (Рига) Конройд, Лармер, Крейтон, Сеніпасс — Яшин
6 05.01.1989 Сент-Луїс «Сент-Луїс Блюз» 5-0 «Динамо» (Рига) Галл, Кавалліні, Раглен, Геркес, Беннінг
7 07.01.1989 Блумінгтон «Міннесота Норт-Старс» 1-2 «Динамо» (Рига) Марук — Акулінін, Скосирєв
8 19.09.1989 Рига «Динамо» (Рига) 1-2 «Вашингтон Кепіталс» Варянов — Крістіан, Бергланд
9 14.09.1990 Рига «Динамо» (Рига) 2-4 «Монреаль Канадієнс» Болдавешко, Знарок — Корсон, Куртнолл, Ріше, Савар

Статистика ред.

Статистика виступів у вищій лізі СРСР:

Сезон І В Н П ЗШ ПШ О Місце Кращий бомбардир
1946-47 6 4 1 1 22 11 9 4 Роберт Шульманіс — 7
1947-48 18 11 2 5 81 48 24 4 Роберт Шульманіс — 24
1948-49 18 8 3 7 55 53 19 6 Вольдемар Шульманіс — 13
1949-50 22 10 3 9 84 74 23 6 Альфонс Егерс — 23
1950-51 10 2 2 6 30 42 6 10 Вольдемар Шульманіс — 7
1951-52 16 4 1 11 43 60 9 5 Елмарс Бауріс — 17
1952-53 5 1 1 3 13 16 3 Елмар Бауріс — 5
1953-54 16 5 1 10 50 90 11 6 Елмар Бауріс — 14
1954-55 18 6 4 8 42 57 16 5 Елмар Бауріс, Лев Огерчук — 8
1955-56 28 14 2 12 99 100 30 6 Лев Огерчук, Мікеліс Фірсов — 15
1956-57 30 8 5 17 67 80 21 12 Вольдемар Шульманіс — 12
1957-58 34 5 1 28 75 179 11 16 (↓) Борис Севастьянов — 14
1959-60 29 1 1 27 51 200 3 18 Мікеліс Фірсов — 7
1960-61 34 2 4 28 76 181 8 19 Юрій Бистров — 11
1961-62 38 12 4 22 112 163 28 15 Гунар Крастіньш — 16
1962-63 37 11 2 24 108 172 24 17 (↓) Гунар Крастіньш — 17
1973-74 32 13 2 17 120 130 28 6 Борис Пономарьов — 22 (9+13)
1974-75 36 15 9 12 152 143 39 5 Гельмут Балдеріс — 48 (34+14)
1975-76 36 16 5 15 122 118 37 6 Гельмут Балдеріс — 45 (31+14)
1976-77 36 17 7 12 133 126 41 4 Гельмут Балдеріс — 63 (40+23)
1977-78 36 13 8 15 118 135 34 6 Петро Воробйов[en] — 31 (15+16)
1978–79 44 19 7 18 150 132 45 6 Михайло Абалмасов — 26 (15+11)
1979–80 44 16 4 24 134 162 36 8 Віктор Доброхотов — 27 (13+14)
1980–81 49 22 6 21 163 157 50 5 Гельмут Балдеріс — 50 (26+24)
1981–82 56 17 6 33 202 234 40 8 Гельмут Балдеріс — 63 (39+24)
1982–83 56 27 5 24 240 212 59 5 Гельмут Балдеріс — 63 (32+31)
1983–84 44 17 8 19 146 172 42 8 Гельмут Балдеріс — 39 (24+15)
1984–85 52 18 9 25 170 196 45 7 Гельмут Балдеріс — 51 (31+20)
1985–86 40 19 6 15 138 128 44 5 Олександр Белявський[en] — 24 (14+10)
1986–87 40 14 5 21 117 132 33 7 Олег Знарок — 25 (13+12)
1987–88 51 24 7 20 172 162 55   Олексій Фроліков — 39 (24+15)
1988–89 44 18 6 20 115 131 42 6 Олександр Белявський — 34 (19+15)
1989–90 48 26 7 15 148 117 59 5 Олег Знарок — 42 (15+27)
1990–91 46 25 5 16 187 138 55 5 Олег Знарок — 51 (24+27)
1991-92 30 10 0 10 94 127 20 14 Ілмарс Толманс — 25 (12+13)

Статистика виступів у Міжнаціональній хокейній лізі:

Сезон І В ВО Н ПО П ЗШ ПШ О Місце Кращий бомбардир
1992-93 44 20 1 8 1 14 147 135 50 9-16 Олександр Керч — 40 (24+16)
1993-94 46 18 3 6 0 19 153 155 48 12 Айгарс Ципрус — 29 (17+12)
1994-95 52 13 1 4 1 33 99 168 32 27-28 Леонід Тамбієв[en] — 28 (21+7)

Примітки ред.

  1. 1946—1956. Лучшие в мире с первой попытки. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 6 квітня 2011.
  2. Год 1973-й, или У каждого мгновенья свой резон. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 15 квітня 2020.
  3. Суперсерії хокейних клубів (російська) . «Хоккейные архивы». Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 16 квітня 2020.

Література ред.

  • Хоккей. Большая энциклопедия. — В 2 т. — М. : Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2006.

Посилання ред.