Джордж Беллоуз
Джордж Веслі Беллоуз (англ. George Wesley Bellows, 12 серпня 1882, Колумбус, Огайо — 8 січня 1925, Нью-Йорк) — живописець США, що мав гучну славу серед майстрів його покоління. Малював пейзажі, портрети, один з перших відтворив суворий світ американського боксу. Займався графікою, літографією.
| Джордж Беллоуз | ||||
|---|---|---|---|---|
| George Wesley Bellows | ||||
 | ||||
| Автопортрет, літографія, 1921 р. | ||||
| При народженні | Джордж Веслі Беллоуз | |||
| Народження |
12 серпня 1882 Колумбус, Огайо | |||
| Смерть | 8 січня 1925 (42 роки) | |||
|
Рим | ||||
| Поховання | Грін-Вудський цвинтар | |||
| Громадянство |
 США | |||
| Жанр | портрет і пейзаж | |||
| Навчання | Університет штату Огайо | |||
| Діяльність | художник, викладач університету, літограф | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Вчитель | Роберт Генрі | |||
| Працівник | Ліга студентів-художників Нью-Йорка[d] | |||
| Член | Американська академія мистецтв та літератури | |||
| Твори | портрети, пейзажі, побутовий жанр | |||
|
| ||||
| Джордж Беллоуз у Вікісховищі? | ||||
Зміст
БіографіяРедагувати
Народився в місті Колумбус в штаті Огайо. Він був єдиною дитиною літніх батьків, батьку — 50, а матері — сорок. Мати майбутнього художника була дочкою капітана китобійного судна.
З 1901 по 1904 роки навчався в університеті Колумбуса. Тоді ж захопився спортом і грав у бейсбольних і баскетбольних командах. Навіть прагнув стати професійним гравцем у бейсбол. Але мистецтво переважило і в 1904 р. він переїздить до Нью-Йорка навчатися мистецтву.
Він учень Роберта Генрі в Ньюйоркській школі мистецтв, як і Рокуел Кент. 1908 роком задокументовано перше повідомлення про Беллоуза-художника, коли він разом з іншими учнями Генрі організував виставку. Ще в роки студентства брався робити ілюстрації для журналів. Замовлення від різних видань художник прийматиме до власної смерти. Формально його рахують представником нью-йоркської "Школи кошик для сміття ", творчої групи митців, що створювали картини щодо американської дійсності і тогочасного суспільства. З 1906 року він орендував художню студію на Бродвеї.
Найближчими роками він пише картини-краєвиди засніженого Нью-Йорка, а зі зростанням популярності — портрети представників багатих верств міста. За прикладом іншого художника почав також подорожувати до штату Мен, де писав морські краєвиди і пейзажі острова Монгеґан. Беллоуз цікавився також політичними новинами. В роки першої світової війни був зворушений трагічними подіями військового вторгнення німецьких загарбників у Бельгію і військових злочинів там. Свідоцтвом тих його настроїв і прагнень стали літографії для журналів і картина, присвячена рятувальній діяльності медсестри Едіт Кевелл. Жінка працювала в Бельгії і врятувала не одне життя, допомагаючи таємно евакуювати з Бельгії в Британію тих вояків, яким загрожували арешти і смерть. Сміливу жінку арештували, судили військовим німецьким судом і за законами Німеччини військового періоду — розстріляли. Але політичні настрої митця сильно стримувала самоцензура і цензурні обмеження уряду США із переслідування і покарання інакомислення в країні.
В повоєнний період Беллоуз встановив літографський верстат у студії і в співпраці з друкарем Болтоном Брауном створив більш ніж 100 літографій. Серед його творів — ілюстрації до нових видань письменника Герберта Уеллса.
«Ранковий сніг. Річка Гудзон». Бруклінський музей, Нью-Йорк
«Похмуре небо. Острів Монгеґан». 1916 р.
«Нью-Йорк» (1911 p.)
«Поміч медсестри Едіт Кевелл», 1918 р.
ПейзажіРедагувати
В пейзажах Беллоуз розробляв різну тематику — від ідилічного «Синього снігу» до майже потворного, індустріального пейзажу, породженого світом капіталізму в Америці («Пенсильванія. Станція підйому»).
Наступ на дику природу США був таким потужним і руйнівним, що це стало впадати у око навіть байдужому суспільству. Освоєння західних земель супроводжувалося агресією до місцевих індіанців, стріляниною, пияцтвом і винищенням диких птахів і тварин. Так, лише за одну зиму 1877 р. було вбито 100.000 бізонів. Залізничні компанії США наймали професійних стрільців, що винищували бізонів і постачали безкоштовне м'ясо. До початку 1890х рр. бізон як дикий вид в країні — зник. Залишилися лише екземпляри в приватних зоопарках та фермах. Уряд лише на початку 20 ст. розробив спецпроект і почав викуповувати бізонів у приватних власників, яких розмістили в національних парках. Свідком цих подій був і художник, що бачив велич північної природи, частково вже сплюндрованої і спотвореної пересічними американцями («Північна річка», «Докери великого міста», «Вивіз снігу з міста»).
Малює він і пейзажі Нью-Йорку, що швидко перетворився на початку 20 ст. у мегаполіс без природи, де зникала людська особистість і марнував життя натовп. Особливо гостро зникнення особистості відтворене у літографіях Беллоуза («Проповідь», «Більярд», «Бийтеся об заклад у Шаркі!!!»).
Пенсільванія. Станція підйому, 1907 р.
Північна річка (1909)
Синій вечір, 1913 р.
РодинаРедагувати
Був одруженим. Для своєї родини побудував будинок в Вудстоку, Нью-Йорк, де мешкав з дружиною Еммою і двома доньками, Енн і Джейн.
СмертьРедагувати
Помер у 1925 р. передчасно від перитоніту після розриву запаленого апендикса. Доба антибіотиків ще не настала, тому його не змогли врятувати. Похований на цвинтарі Грін-вуд в Брукліні.
ДжерелаРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джордж Беллоуз |
- Treasures of Massachusetts, Specіal section for the Boston Globe's 100th Anniversary, March 5, 1972 (англ.)
.svg){kind=small}