Вікіпедія

Джйотіша

Джйотіш (санскр. ज्योतिष, Jyotiṣa, від jyótis — «світло божественного знання», isha — «Господь») — вчення всевідання, яку передали людям ріші — провидці; стародавня концепція, що пояснює вплив природних чинників на людину та її тіло, на групи людей і в цілому на Землю.[1]. Один із розділів джйотіш — «хора» в європейських мовах умовно називають ведична або індуська астрологія, оскільки вона невіддільно пов'язана із духовними вченнями індуїзму. Але тут слід зазначити що джйотіш була відома задовго до формування сучасної Індії і охоплює і астрономію, і космологію, і багато інших знань. Зокрема, Котамраджу Нараяна Рао висловлює думку, що джйотіш не слід називати «ведичною», бо крім Вед відомості по джйотіш також є у Смріті, Пуранах і Тантрах. Але d Європі і Америці, усі дгармічні тексти називають ведичними, оскільки Веди є першими і найдавнішими, і найчастіше використовують саме назву «ведична». Серед знавців дйжотіш найбільше застереження висловлюється стосовно використання терміну «астрологія», яка має неоднозначний статус у західному (біблейському) світі, і критикується як сучасними науковцями-матеріалістами так і багатьма церковниками. Крім того найбільш просунуті і таємні техніки ведичної науки всезнання і провидіння не потребують побудови астрологічних карт.

Індуїстська література
aum symbol
Веди
Ріґ · Яджур
Сама · Атхарва
Розподіл
Самгіти · Брагмани
Араньяки  · Упанішади
Упанішади
Айтарея · Брігадараньяка
Іша · Кена · Катха
Чхандог'я · Тайттірія
Прашна · Шветашватара
Мундака · Мандук'я
Веданґа
Шикша · Чандас
В'акарана · Нірукта
Джйотиша · Кальпа
Ітігаси
Магабгарата · Рамаяна
Пурани
Бхаґавата · Брагмавайварта
Ваю · Вішну · Падма
Маркандея  · Нарада
Інші тексти
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра ·
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача
Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха ·
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха
Теварам · Чайтанья-чарітамріта ·
Шукасаптаті
Портал «Індуїзм»
Бгріґу Муні

Походження

ред.

Джйотіш є однією з шести Веданґ, друга за важливістю після Кальпи (духовних законів) і невіддільною від дгарми. Вона широко використовувалася представниками ведичної цивілізації для передбачення майбутнього і вивчення минулого. Один із найдавніших текстів по астрономії, які збереглись — «Веданга — Джйотіш», існує в таких варіантах Арка-Джйотіш (Ріг-Веданга Джйотіш), Яджуса-Джйотіш (Яджур-Веданга Джйотіш), Атхарвана-Джйотіш.

Джйотіш — один із різновидів садгани (духовної практики), метод осягнення Джьотір Відьї («Знання Світла») і, в кінцевому рахунку, універсальної Реальності за допомогою наваґраг. Важливою частиною цієї садгани є планетарний міф.[2] Походження терміну пов'язане з поняттям «брагмаджйоті» в священних ведичних текстах, де іде мова про Верховну Особу.

«За допомогою Своєї незбагненної енергії Він поширює Себе у формі Параматма, що перебуває в серці кожного, а поширюючи сяйво Своєю особистості, Він розширює Себе у вигляді сліпучого сяйва брагмаджйоті» (Шрімад-Бгаґаватам 1.9.42).

Відомі імена Вішну — Джьотірадітья — Сяючий, як Сонце (Адітья); Джьотірганешвара — господь всіх світил;

Зв'язок між Ведою і Тантрою, полягає в акцентах, які робляться, відповідно, в ведах на Джьотірмая Пуруші (Суті, або Особистості, витканої зі світла), а в тантрах — на Шактімая Деві (Богині, створеною з енергії). Тим не менш, світло і енергія, як свідомість і сила, по суті, єдині. Світлоносний Пуруша невіддільний від своєї енергії, або Шакті, а значить, і обидві традиції невіддільні одне від одного. Тантрична йога також націлена на реалізацію Атмана і Брахмана, визначених як світло і енергія свідомості — чід-джьоті і чіт-шакті.[3]

Засновники

ред.

Біля витоків джйотіш стояли 18 ріші — Провидців, які сприйняли джйотіш як об'єктивну реальність Всесвіту. Це — Нарада, Ґарга, В'ясадева, Парашара, Васішта, Сур'я, Пітамага, Атрі, Каш'япа, Марічі, Ману, Ангіра, Ломаш, Пауліша, Явана, Ч'явана, Бгріґу, Шаунака. Серед родоначальників джйотіш у першу чергу слід згадати Бгріґу, про якого Шрі Крішна сказав: «Серед великих мудреців Я — Бгріґу» (Бгаґавад-Ґіта, глава 10, текст 25).

Покровителем пізнання джйотіш є Ганеша, а показує різні космічні світи як провідник Картикея. Тексти трактатів складались у вигляді віршів на санскриті в стислій формі, малозрозумілій для непосвячених. Передавались усно від джйотіш-гуру (вчителя) до учня в середовищі ведичного жрецтва і не підлягали широкому розголосу. Багато з них не дійшли до нас, оскільки існували ще до винайдення письма, а пізніше записувались на пальмових листах. Жерці — брахмани, як правило, крім власне астрології знали ритуали яджня, мантри (Гаятрі-мантра) і янтри для гармонізації буття, методи лікування за допомогою каменів і металів (елементи Аюрведи)[4], нумерологію (санкхья-шастра), передбачення по частинам тіла (самудрика-шастра), по знаменням (німітта), архітектуру (Васту-шастра). Знавця методів передбачення називають джйотіші або більш загально пандит.

 w:DhruvaСаптарішіШаніБрігаспатіБудгаШукраЧандраСур'яw:Garbhodaksayi Vishnu

Розділи і напрямки

ред.

Джйотіш складається з трьох розділів (сканд) і шести підрозділів (анг):

  • 1. Хора — Передбачувальна астрологія. Прогноз подій у житті людини.
    • Джатака (астрологія народження) — аналіз карти, періодів планет тощо
    • Німітта — аналіз прикмет і ознак
    • Прашна — аналіз Прашна-кундалі (карти питання)
    • Мугурта — вибір сприятливого часу для започаткування
  • 2. Самхіта — Всесвітня астрологія. Прогноз подій для світу, країни тощо
  • 3. Ґаніта — Астрономічні і математичні розрахунки
    • Ґола — сферична астрономія, будова Сонячної системи і Всесвіту
    • Ґаніта — математичні розрахунки

П'ять головних шкіл, або напрямів Джйотіш:

  • Наді-Джйотіш
  • Парашара-Джйотіш
  • Джайміні-Джйотіш
  • Таджика-Джйотіш
  • Тантра-Джйотіш

Кожна школа відрізняється від інших тим, що вона свого часу була заснована одним з авторитетних Ріші (вчених) і в ній використовується його особливий підхід і технології Джйотіш. Самим таємним з усіх напрямків є Тантра-Джйотіш, тому що в ньому практично не залишилося писань, які викладають методологію даного підходу, а передача знань в основному здійснюється в усній формі від вчителя до учня. Тантра-Джйотіш вимагає глибокого залучення в тотальне проживання отриманих знань і сильно трансформує людину, яка практикує.[5]

Трактат «Прашна Марга» поділяє джйотіш на 6 гілок —

  • Ґола (астрономія спостереження),
  • Ґаніта — розрахунки, (Сіддганта) — традиційна індійська астрономія
  • Прашна — хорарна астрологія, яка займається аналізом гороскопа, побудованого на момент виникнення питання,
  • Мугурта — астрологія вибору.
  • Джатака — астрологія народження[ru], або Хора — інтерпретація гороскопів, основні методи — Парашара, Джайміні, Таданака.
  • Самхіта, або Медіні Джйотіша (Мунданна астрологія) — передбачення важливих подій в країні на основі аналізу астрологічної динаміки її гороскопа, а також такі події, як війна, землетрус, політичні зміни, фінансові показники, в тому числі передбачення погоди (астрометеорологія[ru]) Останні дві є частиною передбачувальної астрології (Пхаліта).

Основні джерела

ред.
Докладніше: Джйоті-шастра

Тексти на тему джйотіш на класичному санскриті (приблизно 3-го по 9-й століття н. е.) називають Джйоті-шастра. Такі класичні тексти слід відрізняти від сучасних робіт.

Термін джйотіша як одна з Веданг (шести допоміжних дисциплін ведичної релігії) є в «Мундака-упанішаді» і можливо, датується часами Маур'їв. «Веданґа Джйотіш» була записана Лаґадгою близько 400 р. до н. е. і включала правила слідкування за рухом Сонця і Місяця. Позиції сонцестояння і рівнодення в «Веданга Джйотіш», сонце дуже близько до Кріттіка у весняне рівнодення буде відповідати близько 1370 р. до н. е., хоча текст у його нинішньому вигляді від більш пізнього часу.

Тут спільно з месопотамськими текстами, стверджується 3:2 співвідношення між тривалістю дня в найдовший і найкоротший дні в році. Це відповідає широті близько 35 градусів.

Збірник астрологічних знамень на санскриті, що збереглись — «Гарга-самхіта» датується 1 ст. нашої ери. Астрологія знамень мала подальший розвиток у працях «Пайматаха-сіддганта» Вішнудхармоттарапурани (5 ст.), «Бригат-самхіта» Варахаміхіри (6 ст.) та ін.[6] Опис 9 планет наваґрага, сім з яких використовують в назвах днів тижня, датуються виходом Яванаджатака (150 р. н. е.) і містив переклади грецьких текстів з Александрії, опублікованих в 120 р. н. е.

День Неділя
Сур'я (Сонце) 		Понеділок
Сома (Місяць) 		Вівторок
Мангала (Марс) 		Середа
Будха (Меркурій) 		Четвер
Бріхаспаті (Юпітер) 		П'ятниця
Шукра (Венера) 		Субота
Шані (Сатурн)
Санскрит भानुवासरम्
Бгаану 		इन्दुवासरम्
Інду 		भौमवासरम्
Бгаума 		सौम्यवासरम्
Саумья 		गुरूवासरम
Ґуру 		भृगुवासरम्
Бгрґу 		स्थिरवासरम्
Сфіра
Гінді रविवार
Равівар 		सोमवार
Сомавар 		मंगलवार
Мангалавар 		बुधवार
Будгавар 		गुरूवार
Ґурувар 		शुक्रवार
Шукравар 		शनिवार
Шанівар

«Яванаджатака» («Вислови Явани») або «Яванесвара хора» — вірш Спуджидхваджі є перекладом втраченого грецького трактату ріші Яванесвари, який міг походити із Еллади.[7]. В ті давні часи йшов вільний обмін астрологічними знаннями між Грецією та Індією. Подібність між індуськими і грецькими астрологічними термінами (напр. Лейя — Лев, Каупрі — Скорпіон) і методами очевидна, щоб бути випадковою.

Відомий вчений Колбрук[en] писав, що «індуси були тут учителями, але не учнями». В Індії ж до грецьких вчених ставились з не меншою повагою, ніж до індійських мудреців.

У V ст. н. е. почався класичний період індійської астрономії. Крім теорій Ар'ябгати (476—550), викладених в «Арьябхатії» і втраченій «Арья-сіддханті», існує «Панча-сіддхантика» Вараха Міхіри (505—587), «Брагма-спхута-сіддганта» Брамагупти (598—660), Бхрігу-самхіта[en], [2].

«Дгрува-Наді» — опис астрології Наді, створеної Сатьяхарою, систему, в якій візерунки долі зв'язані з Наді-амса, сектори Зодіаку величиною дуги в 12 мінут.

Основні тексти — «Саравалі» (800 р.) і «Бріхат-парашара-хора-шастра[en]». «Хора-шастра» має 71 главу. Перша частина (глави 1-51) датується VII ст. і поч. VIII ст., а друга (глави 52-71) — кінцем VIII ст.[8].

«Джйотіш — це Світло свідомості, який дає Знання минулого, сьогодення і майбутнього. Він знаходиться у свідомості кожної істоти поза простором і часом, що дозволяє йому створювати і описувати Сили Світобудови, що містять у собі „Простір“ і „Час“. Джйотіш — це не історія людей, а історія Богів — Вищих Сил Світобудови, які написали велику книгу — Всесвіт.

Веда (Знання) — щось єдине, живе і цілісне, що є скрізь і структурує все суще. Але є різні терміни, якими позначалися ті чи інші універсальні Сили, Закони або принципи світобудови. Ведична астрологія також описує єдине Знання в термінах Ґраг (планет), Раші (Знаків Зодіаку), Бгав (Домів). Навіть самі ці терміни не мають історії, оскільки вони у вигляді мантри завжди звучать на більш-менш проявлених рівнях світобудови і можуть бути почуті в будь-який час тим, хто відкритий їм.»[9]

Основні поняття

ред.

Основа Джйотішу — це поняття Бандгу (Bandhu), описане в Ведах, що означає зв'язок між мікрокосмом та макрокосмом. На практиці Джйотіша базується на Ніраяна (Nirayana — сидеричному) зодіаку[10]), на відміну від Саяна (Sayana — тропічного) західної астрології, і приймає за початок зодіаку нерухому зірку Реваті — ζ Дзета Риб[en]. У Джйотіш існує корекція у зв'язку прецесією точки весняного рівнодення — айанамша[en]. У 285 році, коли існувала нульова прецесія, не було різниці між сидеричним і тропічним зодіаком, але у 2011 році вона, наприклад, досягла 24 градуси. У Джйотішу існує своя проблема — сперечання між різними астрологами, чия Айанамша точніша. Зараз офіційно заведено використовувати Айанамшу Лахірі та сидеричну довготу планет визначають як тропічна довгота мінус Аянамша λsid = λ — AL (Екліптична система координат).

Джйотіш включає кілька підсистем інтерпретації та передбачення з деякими елементами, яких нема в західній астрології. Зокрема — 27 (накшатр) — місячних стоянок чи сузір'їв, тіньові планети, також даша[en] — шестирівнева система життєвих періодів. Також важливі 12 домівок (Бхава), 9 Нава-Граха (небесних тіл) — Місяць (Чандра), Сонце (Сур'я), 5 планет видимих неозброєним оком Мангала, Будха, Бріхаспаті, Шукра, Шані, 2 місячних вузли Рагу і Кету, йоги (Yoga) — комбінації Грах. Транссатурнові планети не враховуються. Найважливіші показники карт — Джанма-Раші (зодіакальний знак Місяця), також асцендент — Лагна (знак на сході або точка на сході), Сонце не має особливого значення на відміну від європейської та авестійської астрології.

Основними методами ведичної науки передбачення є:

  1. Анга («частина тіла») — пояснює значення тіла від маківки голови до п'ят,
  2. Сванпа (сни),
  3. Свара (звук) — звуки які видають звірі та птахи,
  4. Бхомі (позиція) — поведінка людини, як вона сидить, говорить тощо,
  5. Вянджана (відмітки на тілі) знаки отримані при народженні напр. родимки.
  6. Лакшана (ознаки) — моргання вій, почісування рук,
  7. Утпата (явища) — землетруси, вулкани,
  8. Антрікша (небо) — поява комет, обертання планет, Місяця.

Застосування джйотіш

ред.

Астрологія має важливе значення в житті індусів. В Індії новонародженим дають ім'я на основі гороскопа. Поняття та ідеї джйотіш глибоко проникли в систему календарів і свят, які відмічаються переважно за місячним календарем, за винятком двох точок сонячної інгресії (Сур'я-санкранті) — 0 град. Козерога і Овна природно за сидеричним зодіаком. Наявність цих свят у слов'ян — 14 січня (свято Козерога з обов'язковим водінням кози по селу), і весняного нового року 14 квітня підтверджують давність джйотіш. Головне літнє свято — Купала у слов'ян зафіксоване за сонячним календарем 24 червня, а в Індії (різдво Ґопала Крішни) відмічається за місячним календарем (дата змінюється).

Відомості про появу Шрі Крішни можна знайти в наступних джерелах: Бхаґавата-Пурана, Вішну-Пурана, Харівамша. Остання повідомляє, що Крішна був народжений 8 місячного дня темної половини місяця Шравана, сузір'я Рохіні, опівночі. З перших двох джерел дізнаємось, що це був Шрімукха, 7 рік 60-річного циклу (3227 р. до н. е. в календарі з нульовим роком).

Приклад запису натальної карти.

  • Дата григоріан. 24 june -3227
  • Дата юліан. 20 july, -3227
  • Час 0:14, Часова зона + 5:30 схід GMT, UT 23 june, 18:44,
  • Місце — 77Е41'00", 27N30'00" Матхура
  • Місячна дата аманта (молодик) — рік/місяць/доба-тітхі Шрімукха/Шравана/Крішна-аштамі 7/5/8К, управитель Рагу, до кінця тітхі 51 %.
  • Накшатра Рогіні правитель Чандра, до кінця 38 %
  • Аянамша 311°41'04", День тижня субота. схід-захід Сонця 5:20-19:07
  • Сидеричні координати
    • Лагна 18Ta07 Рогіні 3 пада (чверть)
    • Сур'я 18Leo09 Пурвапхалгуні 2 (тропічні 0Cancer0)
    • Чандра 16Ta05 Рогіні 2

Методи оцінки давності джйотіш — обчислення центру Сонця і кута кривизни екліптики, ці дані могли бути одержані 4500 р. до н. е.[11]

Опис найдавнішого затемнення — у Ріг-Веді, сонячне затемнення, яке спостерігав Атрі, один із сапта-ріші 18 грудня 3928 до н. е. (григоріан. дата). Тайттірія Брахман [3.1.2] згадує, що на світанку на сході піднімається Пурвабхадрапад Накшатра, що є найбільш раннім з астрономічних положень описаних у Ведах, і було близько 10 000 р. до н. е.! Тайттірія Самхіта 6.5.3 Плеяди в день зимового сонцестояння в 8500 р. до н. е. Ріг Веди вірші (наприклад, 1.117.22, 1.116.12, 1.84.13.5) говорять, що зимове сонцестояння починається в Овні, тобто зазначенням дати 6500 р. до н. е. Відповідно до Вальмики Рамаяна, де вказано певні положення планет, аватар Рама народився не пізніше 5115 р. до н. е. (а можливо навіть в попередню епоху Третаюга). З чого витікає, що джйотіш була відома вже у 52 ст. до н. е.

В індуїзмі джйотіш — це частина релігії, філософії (Учення) і медицини. В Аюрведі і тибетській медицині астрологія використовується на рівних з іншими методами діагностики хворого. У кожному індуїстському храмі є допоміжний вівтар дев'яти Ґраг («планет») — Наваґрага, оскільки вони розглядаються як основні помічники Верховного Бога, безпосередньо виконують Його волю. Цей вівтар розташовується зазвичай найближче до входу, і перед відвідуванням основного вівтаря Індуїст, який відвідує храм, обходить цей вівтар навколо кілька разів, тримаючи в руках світильник з вогнем, що символізує очищення від карми в ході різних кіл перевтілень. Часто навколо цього вівтаря можна бачити орнамент зі знаками зодіаку, що натякає на подорожі душі по зодіакальному колу (Сансару).

У тантричних школах використовують амулети і захисні заговори (кавача-мантра), які асоціюють із планетами, які вважаються проявленими енергетичними формами, що перебувають в тісній взаємодії із конкретними божествами. У «Кірана-тантрі» є вказівки для жертвопринесення 9 планетам. До божеств звертаються для захисту певних частин тіла, ця практика описана у «Варада-тантрі». «Садгу-самкаліні-тантра» згадує про кавача на кожен день тижня. Існує течія у смартизмі, яку називають саурйа — поклоніння богу Сонця Сур'ї. Однією із найважливіших в Індії вважається гаятрі-мантра, яка звертається до Савітара, солярного божества.

Джйотіш використовується при прийнятті рішення про шлюб, відкритті бізнесу, переїзді в нове житло. Знання джйотіш також використані для відліку часу, розмітки карт неба і землі. А саме сакральні числа — 12 (час обертання Юпітера навколо Сонця в роках), 30 (час обертання Сатурна) — доба ділиться на 30 мугурт, 60 (спільне кратне для 12 і 30) — відлік часу циклами по 60 хвилин, секунд, років[12], 30 * 12 = 360 (градусів кола), 7 (видимих небесних тіл — днів тижня), 9 * 3 = 27 днів сидеричного місяця — накшатр (казкові тридев'ять земель), кожна накшатра має 4 четверті — 27 * 4 = 108 (стандартна кількість повторень мантр). Найбільш поширені стилі гороскопа — північний, південний, східний.

Астрологія зберігає свою позицію серед традиційних наук в Індії. Публікуються астрологічні альманахи Панчанґа для вибору Мугурти. Після постанови Вищого Суду штату Андгра-Прадеш (2001) деякі індійські університети дають вчені ступені по астрології (jyotir vijñāna IAST)[13],[14][15] напр.[16]. У 1984 Б. В. Раман заснував у м. Ченнай спілку астрологів ICAS «Indian Council Of Astrological Sciences» (Індійська Рада Астрологічних Наук)[3], на Заході існує аналогічна їй CVA (Council of Vedic astrology)[4].

Вплив на інші астрологічні традиції

ред.

Від джйотіш походить тибетсько-буддійська астрологія[17], важливим джерелом якої є Калачакра-тантра [5] [Архівовано 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]. Поява білої астрології (або астрології зірок) Карці пов'язане з перекладом з санскриту на тибетську мову Калачакра-тантри в 1027 році. У той рік, так званий рік вогняного зайця, 60-річний астрологічний цикл рабджунг був покладений в основу тибетського календаря. [18]

Один із розділів білої астрології, Янчар (Вайлі: dbyang char — «прояв через голосні звуки»), сформувався під впливом Шива-свародая-тантри [6] [Архівовано 9 травня 2013 у Wayback Machine.] і Калачакра-тантри. [19] Ця система також схожа з західною астрологією. У ній використовуються великі астрономічні обчислення, розглядаються п'ять планет, Сонце, Місяць, обидва місячних вузли (Рагу і Кету), а також застосовується нумерологія.[20]

Велику подібність до джйотіш має також бірманська астрологія (Бірманський зодіак[en]).

Система місячних домів також перейшла в арабську астрологію, потім від арабів вона потрапила до Іспанії (близько 1256 р.) і поширилася в Європі. Опис їх знаходимо в трактаті з астромагії «Мета мудреця» — («Пікатрікс»)[21]. Тут накшатру називають палац[en]. Однак як видно було втрачено розуміння, що накшатра повинна відповідати дню сидеричного місяця (27,3 дня) і зодіак був поділений на 28 рівних частин по 12,86 градуси.

Також істотний вплив джйотіш справила на астрологію Ірану епохи Сасанідів[22].

 
Північноіндійський гороскоп
 
Південноіндійський гороскоп

Навчальні центри

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 17 лютого 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Роберт Свобода. Величие Сатурна. М. 2003, с.21
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 3 березня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ «Джйотіш і Тантра співставні?» – 🌞 Антін Кузнецов – майстер і експерт Тантра-Джйотіш. uk-ua.vedavrat.org (укр.). Процитовано 18 травня 2018.
  6. ↑ Астрологический энциклопедический словарь. Саплин А. Ю., М. 1994, с.25
  7. ↑ Mc Evilley T. The shape of ancient thought: comparative studies in Greek and Indian philosophies. Allworth Communications, Inc., 2002. 732p. (Aesthetics Today Series) ISBN 1-58115-203-5, ISBN 978-1-58115-203-6. p.385: «Яванаджатака — это самый ранний из сохранившихся текстов на санскрите по астрологии»
  8. ↑ Pingree D. Jyotiḥśāstra / J. Gonda (Ed.) A History of Indian Literature, Vol VI Fasc 4, p.81
  9. ↑ Тантра-Джйотіш – наука та технологія знань фундаментальних принципів. (53) – 🌞 Антін Кузнецов – майстер і експерт Тантра-Джйотіш. uk-ua.vedavrat.org (укр.). Процитовано 18 травня 2018.
  10. ↑ Айанамша (Аянамса) – кутова різниця між тропічним і сидеричним Зодіаками (укр.). {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  11. ↑ Elst K. Astronomical data and the Aryan question. Leuven. 1998
  12. ↑ Самватсара (Самват-год) — 60-летний цикл в Ведическом календаре исчисления времени. - ☀ Международная Ассоциация Ведической Астрологии (МАВаДж) ☀. ☀ Международная Ассоциация Ведической Астрологии (МАВаДж) ☀ (ru-RU) . 18 листопада 2017. Процитовано 18 травня 2018.
  13. ↑ Mohan Rao, Female foeticide: where do we go? Indian Journal of Medical Ethics Oct-Dec2001-9(4) [1];
  14. ↑ [1] [Архівовано 14 січня 2009 у Wayback Machine.] // Times of India, 3.09.2001. (англ.)
  15. ↑ Astrology not a science, reiterates Narlikar [Архівовано 10 грудня 2010 у Wayback Machine.] // Times of India (TNN, 5.12.2010)
  16. ↑ [[https://web.archive.org/web/20100924154641/http://bhu.ac.in/svdv/departments.html Архівовано 24 вересня 2010 у Wayback Machine.] Відділ Джйотіші факультету санскриту університету Варанасі]
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 3 березня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Beér, 2004, с. 115.
  19. ↑ Men-Tsee-Khang, 2010.
  20. ↑ Beér, 2004, с. 120.
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 15 липня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Вплив джйотіш на астрологію Ірану. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 1 серпня 2013.

Література

ред.

Енциклопедії

  • Kim Plofker, «South Asian mathematics; The role of astronomy and astrology», Encyclopedia Britannica (online edition, 2008)
  • David Pingree and Robert Gilbert, «Astrology; Astrology In India; Astrology in modern times», Encyclopedia Britannica (online edition, 2008)
  • «Hindu Chronology», Encyclopædia Britannica Eleventh Edition (1911)

Академічна література

  • David Pingree, «Astronomy and Astrology in India and Iran», Isis — Journal of The History of Science Society (1963), 229—246.
  • David Pingree, Jyotiḥśāstra in J. Gonda (ed.) A History of Indian Literature, Vol VI, Fasc 4, Otto Harrassowitz, Wiesbaden (1981).
  • Ebenezer Burgess, «On the Origin of the Lunar Division of the Zodiac represented in the Nakshatra System of the Hindus», Journal of the American Oriental Society (1866).
  • William D. Whitney, «On the Views of Biot and Weber Respecting the Relations of the Hindu and Chinese Systems of Asterisms»", Journal of the American Oriental Society (1866).
  • Satish Chandra, «Religion and State in India and Search for Rationality», Social Scientist (2002).

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джйотіша


Сузір'я Зодіаку

Овен   | Телець   | Близнята   | Рак   | Лев   | Діва   | Терези   | Скорпіон   | Стрілець   | Козоріг   | Водолій   | Риби  
Хоча Сонце проходить і через 13-е сузір’я Змієносця, його традиційно не включають до зодіакальних сузір’їв.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джйотіша&oldid=43540456