Джимбаран
Джимбара́н (індонез. Jimbaran) — селище в південній частині індонезійського острова Балі, а також підвідомча селищу однойменна адміністративно-територіальна одиниця нижчого рівня — поселення (індонез. kelurahan), що включає кілька дрібніших населених пунктів сільського типу. Площа поселення — 20,5 км², населення — 23 205 осіб.
|
Координати 8°46′10″ пд. ш. 115°10′26″ сх. д. / 8.7694444444444° пд. ш. 115.17388888889° сх. д.
|
Район Джимбаран є одним з найпопулярніших курортно-туристичних зон острова Балі, а також одним з основних центрів рибальства на острові.
Географія
ред.Знаходиться в південній частині острова, що омивається Індійським океаном, на східному узбережжі перешийка, що з'єднує півострів Букіт з основною територією Балі. Розташовуючись переважно на перешийку, займає також невелику ділянку на північному сході півострова [4][5].
Площа поселення Джимбаран — 20,5 км²[6]. Його основний населений пункт знаходиться приблизно за 12 км на південь від Денпасара — адміністративного центру і найбільшого міста Балі, та за 5 км на південь від балійського міжнародного аеропорту Нгурах-Рая [4][5].
Назва «Джимбаран» традиційно застосовується не тільки щодо власне поселення, а й щодо прилеглої до нього з півночі і з півдня досить великої ділянки прибережної території (в західних джерелах часто фігурує як Джимбаран-бич — англ. Jimbaran Beach). Омиває узбережжя затока знана як Бухта Джимбаран (індонез. Teluk Jimbaran, англ. Jimbaran Bay) [4][5].
Клімат
ред.Містечко знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — грудень із середньою температурою 27.7 °C (81.9 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 26 °С (78.8 °F).[7]
| Клімат Джимбарана | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 30,7 | 30,9 | 31,1 | 31,6 | 31,4 | 30,9 | 30,8 | 31,3 | 32,1 | 32,7 | 32,2 | 31,2 | 31,4 |
| Середня температура, °C | 27,5 | 27,5 | 27,6 | 27,5 | 27,2 | 26,6 | 26 | 26,2 | 26,6 | 27,3 | 27,6 | 27,7 | 27,1 |
| Середній мінімум, °C | 22,2 | 21,7 | 21,9 | 21,6 | 21,1 | 20,2 | 19,3 | 19,5 | 20,4 | 21,8 | 22,5 | 22,3 | 21,2 |
| Норма опадів, мм | 324.9 | 266.8 | 220.6 | 110.9 | 101.3 | 68.6 | 75.6 | 44.3 | 78.9 | 145.7 | 193.2 | 250.2 | 1881 |
| Днів з опадами | 19,3 | 18 | 16,3 | 11 | 6,7 | 4,9 | 2,3 | 0,6 | 0,6 | 2,2 | 7,9 | 15,6 | 105,4 |
| Вологість повітря, % | 78.6 | 79 | 79.8 | 78.9 | 79.1 | 77.9 | 76.6 | 75.7 | 76.2 | 76.2 | 77.5 | 78 | 77.8 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
ред.Точна дата заснування Джимбаран не встановлена, проте є достовірні відомості про безперервне існування поселення під цією назвою принаймні протягом шести-семи століть. Зокрема, Джимбаран фігурує в балійських хроніках XV століття: збережені тексти дозволяють зробити висновок про його заснування або суттєве розширення за кілька десятиліть до складання хроніки, у період знаходження південній частині Балі під впливом імперії Маджапахіт [8][9].
До другої половини XVII століття тут існували не тільки житлові і господарські будівлі, а й принаймні один великий індуїстський храмовий комплекс. Відомо, що в 1677 році місцевий правитель надав на території Джимбаран притулок одному зі своїх сусідів, який покинув своє князівство в результаті внутрішнього конфлікту разом зі своїми прихильниками, число яких становило близько 1200 осіб[9].
В подальшому Джимбаран входив в територію князівства Намбанган (балі. Nambangan), яке в кінці XVIII століття, після серії територіального прирощення, було перейменовано в Бадунг. Саме ця частина Балі стала районом найзапеклішого опору нідерландським колонізаторам в ході їх військового вторгнення на острови в 1906 році. У південній частині Денпасара, у безпосередній близькості до Джимбарану, стався фінальний і найдраматичніший епізод цього конфлікту — Пупутан, ритуальне самогубство на полі бою, вчинене правителем Бадунга І Густі Маді Агунг (балі. I Gusti Ngurah Made Agung) і десятками його наближеними [10][11].
За господарським укладом Джимбаран спочатку був типовим балійським рибальським селом. Перша поява в цій частині острова туристів з Нідерландів та деяких інших країн відноситься до 1920-х років. У період до Другої Світової війни тут на довгий термін оселялися окремі представники європейської і американської творчої інтелігенції[9][12].
Розвиток туризму в Джимбарані, як і на Балі в цілому, надовго перервала японська окупація Нідерландської Ост-Індії в 1942—1945 роках, що відбулася після багаторічної боротьби Індонезії за незалежність і тривалим охолодженням відносин країни в період президентства Сукарно. Відродження туристичного інтересу до цієї місцевості сталося тільки в 1970-ті роки: з цього часу почався активний розвиток тут відповідної інфраструктури[9][12].
Адміністративна приналежність, населення
ред.Поселення Джимбаран входить до складу району Південний Кута, який, у свою чергу, відноситься до округу Бадунг провінції Балі. Станом на 2008 рік його населення становить 23 205 осіб, з яких 11 871 — чоловіки і 11 334 — жінки, всього 5556 сімей[6]. Велика частина житлових кварталів розташована на деякій віддалі від моря уздовж дороги, що з'єднує Джимбаран з головними автотранспортними магістралями острова [13].
Абсолютна більшість населення — балійці. Як і в інших районах острова переважною релігією є індуїзм. Мешканцями сформовано 12 традиційних громад — «Банджар-адат» (балі. banjar adat). Найбільшим індуїстським храмом поселення є храм Улун-Сіві (балі. Pura Ulun Siwi), побудований в XVIII столітті, який являє собою не тільки діюча культова споруда, а й найважливішу туристичну визначну пам'ятку поселення [14].
Економіка
ред.
Рибальство, традиційно слугувало основою місцевого господарства, у цілому зберігає істотне значення для Джимбаран і на початку XXI століття: значна частина місцевого населення зайнята промислом риби та морепродуктів в прилеглій акваторії. Однак у міру розвитку в цій частині Балі туризму саме він став ключовим фактором, що визначає економічний та соціальний розвиток поселення. Вже до початку 1990-х років Джимбаран став одним з найпопулярніших місць серед відвідують острів іноземців та мешканців інших регіонів Індонезії — цьому сприяли як природні, так і інфраструктурні умови, зокрема, близькість поселення до аеропорту Нгурах-Рая і Денпасар, а також багатьом історико-культурним пам'яткам Балі. Характерно, що саме розвиток туризму зумовило затребуваність місцевого рибальського промислу: якщо раніше улови джимбаранських рибалок переважно продавалися в інші райони південного Балі, то тепер більша їх частина реалізується на місці, у численних точках громадського харчування [4][15].
В результаті активний розвиток тут отримала відповідна курортно-туристична інфраструктура: в Джимбарані зосереджена велика кількість готелів (в тому числі високого класу), ресторанів, торгових та розважальних комплексів. Ця місцевість є широко популярною перш за все серед любителів морського відпочинку, у тому числі сноркелінгу та дайвінгу [4][15] .
Примітки
ред.- ↑ а б в г Code and Data of Bali Province Government Administrative Area
- ↑ а б Indonesian Minister of Home Affairs Decree 100.1.1-6117 Of 2022 — С. 2245.
- ↑ Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ а б в г д Hoffman, 2013, с. 161.
- ↑ а б в Jimbaran Map (англ.). Bali Tourism Board. 30 марта 2010 года. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 7 ноября 2014 года.
- ↑ а б Luas Wilayah, Jumlah Penduduk Menurut Jenis Kelamin dan Kepala Keluarga Dirinci Per Desa Di Kabupaten Badung Tahun 2008 (PDF) (індонез.). Администрация округа Бадунг. Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2012. Процитовано 18 января 2012 года.
- ↑ Клімат Джимбарана. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
- ↑ Eiseman, 1996, с. 34-35.
- ↑ а б в г Pura Ulun Swi, Dalem Petak Jingga dan I Gst. Agung Maruti (індонез.). Bali Post. 28 августа 2008 года. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 декабря 2014 года.
- ↑ Дьомін, 1964.
- ↑ Monumen Puputan Badung I Gusti Ngurah Made Agung (індонез.). Pemerintah Kota Denpasar. 13 августа 2012 года. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 3 декабря 2014 года.
- ↑ а б Bali. History (англ.). Lonely Planet. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 3 декабря 2014 года.
- ↑ Rough Guide, 2003, с. 549.
- ↑ Surya, 2012, с. 114.
- ↑ а б Jimbaran Beach (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 18 января 2012 года.