Балійська мова (балі. basa Bali, індонез. bahasa Bali) — мова балійців, мешканців індонезійського острова Балі та прилеглих островів. Відноситься до австронезійської сім'ї. Мова має два діалекти, які використовуються носіями паралельно: «високий», балі. basa alus, застосовується переважно в релігії, «низький», балі. basa kasar, - в повсякденній мові. Їх поєднання утворюють кілька проміжних рівнів балійської мови; вибір одного з рівнів для розмови залежить від ситуації, соціальних статусів співрозмовників тощо і вельми складний для сторонніх. Більшість мовців балійської також володіють індонезійською мовою, в меншій мірі яванською мовою.

Балійська мова
Basa Bali (баса́ балі́)
Поширена в Індонезія (провінція Балі, острів Ломбок, східний край Яви, південний Сулавесі)
Регіон Південно-Східна Азія
Носії 3,33 млн.
Місце 155
Писемність латинська абетка, балійське письмо
Класифікація

Австронезійські мови

Малайсько-полінезійські мови
Західнозондські мови
Балі-сасацька гілка
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 ban
ISO 639-2 ban
ISO 639-3 ban
SIL ban

КласифікаціяРедагувати

Балійська мова належить до балі-сасакської гілки західнозондської зони австронезійської сім'ї та близька до сасацької (див. Сасаки) і сумбавської мов, трохи далі від неї знаходяться мадурська та малайська мови і (в тому числі індонезійська мова). Балійську часто ідентифікують як близьку яванській, однак лексична схожість обумовлена ​​колонізаторською активністю Яви в минулі століття. Особливо помітний вплив на мову зробило завоювання Балі, яке здійснив Гаджі Мада в 1343 році.

Сучасне становищеРедагувати

Ареал та чисельністьРедагувати

Загальна кількість мовців, за даними перепису 2000 року, становить 3,33 млн. Носії компактно проживають на території провінції Балі, яка включає в себе острова Балі, Нуса-Пеніда, Нуса-Лембонган і Нуса-Ченінган (загальне населення 3,150 млн), а також в деяких областях на заході острова Ломбок і на східному краю Яви. На Сулавесі є кілька балійських поселень, кількість носіїв в них оцінюється в 7000[1].

Соціолінгвістичні відомостіРедагувати

Статус балійської мови не визначений конституцією Індонезії, однак вона проголошує повагу та захист мов регіонів країни як національного культурного надбання[2].

Наразі балійська мова не є літературною і використовується переважно в розмовній мові та в релігії. Друковані матеріали обмежуються шкільними підручниками, релігійними матеріалами та публікацією невеликих оповідань в газетах і журналах. Основною мовою, на якій ведеться навчання в школах, є індонезійська [3]. Балійська мова з писемністю на основі латинської абетки дається в початковій школі[4][5]. Також учням викладається традиційне балійське письмо [3].

ДіалектиРедагувати

У сучасній балійській мові виділяють два діалекти, які істотно відрізняються лексично - «високий» баса алус (балі. basa alus - витончена, вишукана мова) і «низький» баса касар (балі. basa kasar - груба мова).

Баса алус являє собою суміш санскриту, давньояванської та давньобалійської мов, а також сучасних нідерландської та індонезійської. Він використовується в індуїстських текстах, в служіннях, в спілкуванні на релігійну тематику, в сценах лялькового театру ваянг, а також при шанобливому звертанні - молодших до старших, учнів до вчителів, представників нижчої касти судр (балі. sudra - шудра) до представників вищих каст, тривангса [прим. 1]. Більше 90% балійців належать до судрів і не володіють вищим діалектом в повній мірі, до кшатрій вони звертаються на баса мідіяна, який, на відміну від баса алус, порівняно близький до баса касар.

Для спілкування в сімейному колі, під час сільськогосподарських робіт використовується діалект баса касар, який в значній мірі зберіг лексику давньобалійської мови. Також він застосовується при спілкуванні з дітьми і при зверненні представників вищих каст до судрів.

ПисемністьРедагувати

Наразі основним письмовою мовою балійців є індонезійська, якою в більшій чи меншій мірі володіє практично все населення Балі. У шкільних підручниках, публікаціях в пресі, на вивісках та покажчиках на балійській мові застосовується абетка на основі латиниці. У балійської мови існує також власне складове письмо, що використовується в релігійних текстах, а також на вивісках і покажчиках.

ЛатиницяРедагувати

Балійська абетка на основі латиниці, балі. Tulisan Bali, складається з 21 літери:

Aa  Bb  Cc  Dd  Ee  Gg  Hh  Ii  Jj  Kk  Ll  Mm  Nn  Oo  Pp  Rr  Ss  Tt  Uu  Ww  Yy

Балійське письмоРедагувати

Докладніше: Балійське письмо

Історія мовиРедагувати

Балійська мова виділилася приблизно до VI століття н. е. і протягом декількох століть залишалася розмовною. Перше відоме письмове джерело з'явився в 882 році. У IX - XII ст. мова змінювався внаслідок поширення на Балі індуїзму та буддизму, запозичуючи лексику з санскриту. У наступні століття основний вплив на балійську надавали спочатку каві - давньояванська мова, а потім яванська мова.

Вже після розділення на рівні балійська випробувала вплив нідерландської мови в першій половині XX ст., після окупації острова в 1908 році Нідерландами. Надалі вплив чинили японська мова (в період окупації 1942 - 1945 рр.), після проголошення незалежності Індонезії - індонезійська, а з розвитком туризму - англійська [6]. Хоча в містах самого Балі діти вже не говорять балійською мовою, їх рідна мова - індонезійська або навіть англійська, але балійська мова широко використовується переселенцями з Балі на Яву, Калімантан, Сулавесі після виверження вулкана 1962 року, і там вона - жива і їй ніщо не загрожує. Збереглася вона і в районах традиційного проживання балійців на сході Яви, на заході острова Ломбок, в сільській місцевості тощо. Та й на самому Балі нею розмовляють близько 1 млн осіб, хоча вже, в основному, тільки середнього та похилого віку. [7]

Лінгвістична характеристикаРедагувати

Фонетика та фонологіяРедагувати

ГолосніРедагувати

У балійській мові шість голосних:

передній ряд середній ряд задній ряд
високого підняття i u
середнього підняття e ə o
низького підняття a

ПриголосніРедагувати

Кількість приголосних в балійській мові становить 18 або 19. Думки про гортанну змичку /ʔ/ варіюється від невизнання її фонеміческі значущою (із застереженням про можливість розгляду її в якості альтернативи фінального /k/ в окремих говорах) [3] до твердження про її появу в словах, що закінчуються на -d, -t та -k[8].

губно-губні ясенні палаталізовані задньоязикові гортанні
проривні або
африкати
глухі p t k ʔ
дзвінкі b d ɡ
фрикативні s h
носові m n ɲ ŋ
латерали l
дрижачі r
апроксиманти w j

Відповідність орфографіїРедагувати

літера МФА   літера МФА   літера МФА   літера МФА   літера МФА   літера МФА   літера МФА
A a a, ə D d d, ʔ H h h K k k, ʔ N n n R r r U u u
B b b E e e, ə I i i L l l O o o S s s W w w
C c G g ɡ J j M m m P p p T t t, ʔ Y y j

За допомогою сполучень передаються такі звуки:

  • ny — ɲ,
  • ng — ŋ.

ПриміткиРедагувати

  1. Тривангса (балі. triwangsa) включає в себе три касти: брахмана (балі. brahmana - брахмани), ксатріа (балі. ksatria - кшатрії) та весіа (балі. wesia - вайш'ї).
  1. Lewis, M. Paul (ed.). Ethnologue. Bali (en). Архів оригіналу за 2012-04-06. Процитовано 2009-08-30. 
  2. The 1945 Constitution of the Republic of Indonesia (en). Архів оригіналу за 2012-06-28. Процитовано 2009-09-01. 
  3. а б в Brown, Ogilvie, с. 117.
  4. Ager, Simon. Balinese alphabet, language and pronunciation (en). Архів оригіналу за 2012-04-06. 
  5. Ryan Ver Berkmoes, Lisa Steer-Guerard, Jocelyn Harewood. Bali & Lombok. — 10th edition. — Lonely Planet Publications Pty Ltd, 2005. — С. 45, 369. — ISBN 1-74059-681-1.
  6. Marsaja, с. 79.
  7. Ni Komang Erviani, Балійська мова ніколи не помре // Jakarta post 2012
  8. Fred B. Eiseman, Jr. The Balinese Languages (en). Архів оригіналу за 2012-04-06. Процитовано 2009-09-07.