Джибуті (місто)

столиця та найбільше місто держави Джибуті

Джибу́ті (араб. جيبوتي‎; сом. Jabuuti; фр. Ville de Djibouti) — столиця та найбільше місто східно-африканської держави Джибуті.

Джибуті
جيبوتي
Герб
герб
Djibouti Ville.jpg
The People's Palace, Djibouti City.jpg
African Quarter (210566665).jpeg
Djib 005.JPG
Church in Djibouti (city).jpg
Isssdjib1.jpg
Monument (210782215).jpeg
National Assembly of Djibouti.jpg
Djibplamar.jpg
Розташування міста Джибуті
Основні дані
11°36′ пн. ш. 43°10′ сх. д. / 11.600° пн. ш. 43.167° сх. д. / 11.600; 43.167
Країна Джибуті
Адмінодиниця Djibouti Regiond
Столиця для Джибуті, Французьке Сомалі, Французька територія афарів та ісса і Djibouti Regiond
Засновано 1888
Населення 603 900 осіб (2018)[1]
Висота НРМ 14 м
Водойма Gulf of Tadjourad
Міста-побратими Мале, Ріміні, Кі-Вест, Вікторія, Суец, Джизан, Порт-Судан, Аден, Ізола, Кайлуа-Кона, Ла-Пас, Альхесірас, Хартум, Гранада (Нікарагуа), Вікторія
Часовий пояс UTC+3
GeoNames 223817
Міська влада
Мапа
Джибуті. Карта розташування: Джибуті
Джибуті
Джибуті
Джибуті (Джибуті)


CMNS: Джибуті у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Джибуті знаходиться на Африканському Розі, біля входу в затоку Таджура[en] Аденської затоки, на південь від Баб-ель-Мандебської протоки.

Місто розташоване у східній частині Джибуті, за 21 км. на північний захід від кордону Сомаліленду.

Джибуті поділяється на дві частини — порт на півостровах Марабут та Херон і торговельні, ділові й житлові квартали.

КліматРедагувати

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель, де дуже спекотне бездощове літо та теплою зимою.

Більшість річних опадів випадає у період з жовтня по травень.

Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 35.6 °C (96 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 25.6 °С (78 °F).[2]

Клімат Джибуті
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 31 32 33 36 42 45 46 45 45 37 35 31 46
Середній максимум, °C 27 27 28 30 33 36 38 38 35 31 29 27 32
Середня температура, °C 25 26 27 28 31 34 35 35 32 30 27 26 30
Середній мінімум, °C 23 24 25 27 29 31 32 32 31 27 25 23 28
Абсолютний мінімум, °C 16 18 18 21 21 25 27 27 23 18 17 17 16
Днів з опадами 2 2 2 2 1 0 0 1 1 1 2 3 17
Днів з дощем 2 2 2 2 1 0 0 1 1 1 2 3 17
Джерело: Weatherbase

ІсторіяРедагувати

Місто було засновано 1888 року, а 1892 року отримало статус адміністративного центру колонії Французький Берег Сомалі. З 1977 року Джибуті — столиця незалежної однойменної держави.

НаселенняРедагувати

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1916 17 981
1930 22 046 +22.6%
1940 27 987 +26.9%
1950 35 564 +27.1%
1960 39 962 +12.4%
1965 50 071 +25.3%
1970 70 100 +40.0%
1977 110 248 +57.3%
1982 149 316 +35.4%
1987 230 891 +54.6%
1992 279 912 +21.2%
1999 312 447 +11.6%
2003 379 353 +21.4%
2005 452 447 +19.3%
2012 496 013 +9.6%
2015 529 000 +6.7%
2018 603 900 +14.2%

Населення міста — 603,900 мешканців  (2018) (понад 50 % населення країни).

Найбільшою етнічною групою міста є сомалійці, другою за чисельністю є афари, обидві ці народи належать до кушитів.

ЕкономікаРедагувати

Місто Джибуті є великим портом в Аденській затоці. Більшість компаній країни мають свої штаб-квартири в місті Джибуті.

Економіка міста переважно базується на експорті ефіопських товарів (порт обслуговує понад половину зовнішньоторговельних операцій Ефіопії), а також на сервісному обслуговуванні й заправці кораблів, що проходять по Червоному морю.

Крім того, тут працює безліч фірм що займаються експортом кави, шкіри й солі.

ТранспортРедагувати

Джибуті є великим транспортним вузлом, який обслуговується розгалуженою мережею громадського транспорту.

Порт Джибуті є одним із найбільших та найбільш завантажених морських портів у регіоні.

У місті є міжнародний аеропорт (Міжнародний аеропорт Джибуті-Амбулі, англ. Djibouti-Ambouli International Airport).[3]

Пам'ятки архітектуриРедагувати

На березі океану розташований збудований у неомавританскому стилі президентський палац, але більшість будинків міста мають типові риси колоніального стилю[4][5].

СвітлиниРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Amina Saïd Chiré (2012). Le Nomade et la ville à Djibouti. Stratégies d'insertion urbaine et production de territoires. Paris: Karthala. ISBN 9782811105983. (фр.)
  • Denis Langlois (2001). L'Aboyeuse de Djibouti. Éditions Acoria. с. 190. (фр.)

ПриміткиРедагувати

  1. The CIA World Factbook — 2018.
  2. Клімат Джибуті. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 4 серпня 2020. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2017. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017. 
  5. Пам'ятки Джибуті «Поїхали з нами»

ПосиланняРедагувати