Ізола (словен. Izola [ˈíːzɔla] ( прослухати); італ. Isola [ˈiːzola]) — місто в Словенії, адміністративний центр однойменної общини у статистичному регіоні Обално-крашка.

Ізола
Izola
Герб
герб
Основні дані
45°32′22″ пн. ш. 13°39′37″ сх. д. / 45.53954522302777264° пн. ш. 13.66040503102777670° сх. д. / 45.53954522302777264; 13.66040503102777670Координати: 45°32′22″ пн. ш. 13°39′37″ сх. д. / 45.53954522302777264° пн. ш. 13.66040503102777670° сх. д. / 45.53954522302777264; 13.66040503102777670
Країна Словенія
Регіон Обално-крашка
Столиця для Ізола (община Словенії, адміністративна одиниця країни другого рівня)
Площа 28,6 км²
Населення 11 235 (2016)
Висота НРМ 29 м і 5 м
Міста-побратими Джибуті, Толентіно, Трептов-Кепенік, Сентґоттардd
Телефонний код (+386) 01
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів KP
GeoNames 3199016, 3199017
OSM 541990 ·R (Ізола)
Міська влада
Вебсайт izola.si
Мапа
Мапа


CMNS: Ізола у Вікісховищі

Назва ред.

Назва Ізола походить від романського кореня із значенням «острів».

Географія ред.

Ізола розташована в південно-західній частині Словенії, на узбережжі Адріатичного моря, на півострові між Копером і Піраном, на висоті 2 м. над рівнем моря, за 110 км на південний захід від столиці країни міста Любляна. Місто розташоване на півострові, який раніше був островом, а в XIX столітті з'єднаний із континентом штучним перешийком.

Клімат ред.

Кліматограма Ізоли
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
82
 
 
7
−2
 
 
89
 
 
8
2
 
 
89
 
 
12
5
 
 
102
 
 
16
8
 
 
105
 
 
20
14
 
 
85
 
 
24
18
 
 
67
 
 
27
20
 
 
91
 
 
27
20
 
 
151
 
 
22
16
 
 
163
 
 
18
13
 
 
178
 
 
13
8
 
 
111
 
 
9
4
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 1313 мм.

Джерело: Ізола «Climate-Data.org» (англ.)[1]


Історія ред.

 
Вулиця в середмісті

За часів Римської імперії тут був великий порт Аліаетум.

Ізолу вперше згадано під назвою Insula у венеційському документі «Liber Albus» в 932 році.

У 1253 році Ізола проголосила незалежність від Коперу, проте вже в 1278 році місто стала контролювати Венеційська республіка. Значення Ізоли як порту стало падати з початку XVI століття, коли почав переживати бурхливий розвиток сусідній Трієст.

Після падіння Венеційської республіки у 1797 року Ізола була приєднана до Австрії. У 18051813 роках місто контролювали наполеонівські війська, а в 1813 році Ізола знову відійшла Австрії.

Після першої світової війни Ізола разом із усім півостровом Істрія перейшла Італії, у той час як інша Далмація увійшла до складу Королівства сербів, хорватів та словенців, пізніше Королівства Югославія.

Після другої світової війни Ізола стала частиною Югославії.

У 1991 році, після розпаду останньої Югославії, місто стало частиною незалежної Словенії.

Демографія ред.

Населення міста — 11 235 осіб (2016).

Округ Ізола офіційно двомовний: італійська мова має такі самі права, що і словенська.

Транспорт ред.

Місто пов'язане прибережним шосе з сусідніми прибережними містами, а також Хорватією та Італією.

Через Копер Ізола пов'язана з Любляною та іншими великими словенськими містами, італійським Трієстом та хорватською Істрією.

Регулярне автобусне сполучення з Любляною, сусідніми містами Словенії, Хорватії та Італії.

У місті розташований пасажирський морський вокзал, виконують туристичні рейси до Венеції та інших міст.

Місто з найбільшим яхтовим портом на узбережжі Словенії.

Економіка ред.

Основою економіки Ізоли служить туризм, риболовецька та рибопереробна промисловість. Місто популярне серед яхтсменів і любителів віндсерфінгу.

Пам'ятки ред.

  • Велика площа — центральна площа міста, оточена старовинними будівлями.
  • Будівля міського магістрату — стоїть на великій площі, побудована в 1325 році в готичному стилі, перебудована в XVII столітті в стилі бароко.
  • Церква св. Мавриція (Мауро) — побудована в XVI столітті.

Одна з головних визначних пам'яток Ізоли — церква св. Петра, побудована в 1175 році, — до наших днів не збереглася. Її залишки були повністю зруйновані в 1978 році.

Персоналії ред.

Уродженці ред.

 
 

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Ізола «Climate-Data.org» (англ.)

Посилання ред.