Дженсеніт (англ. jensenite) — мінерал телуру класу гідроксидів.

Дженсеніт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1][2]
IMA-номер IMA1994-043
Абревіатура Jen[3]
Хімічна формула Cu₃[TeO₆]·2H₂O
Nickel-Strunz 10 4.FL.60
Ідентифікація
Сингонія моноклінна сингонія[4]
Просторова група кристалографічна група 14d[4]
Інші характеристики
Першовидкривач Мартін Дженсенd[5]
Названо на честь Мартін Дженсенd[5]
Типова місцевість Centennial Eureka mined[2]
CMNS: Дженсеніт у Вікісховищі

Етимологія та історія ред.

Названий в честь американського геолога Мартіна Дженсена (Martin C. Jensen).

Загальний опис ред.

Хімічна формула: Cu3Te6+O6∙2H2O. Склад (%): Cu — 42,34; Te — 28; H — 0,90, O — 28,43. Кристали моноклінної сингонії. Твердість 3-4. Густина 4,76. Колір: смарагдово-зелений. Риса — смарагдово-зелена. Прозорий. Блиск алмазний. Злам нерівний. Спайність недосконала. Рідкісний мінерал, який утворюється в окиснених зонах сульфідних родовищ в асоціації з макалпінітом (mcalpineite)[6], лейсингітом, сесбронітом (cesbronite), ксокомекатлітом (xocomecatlite)[7]. Осн. знахідка: шахта Centennial Eureka (штат Юта, США).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Mandarino J. A. New minerals recently approved by the Commission on New Minerals and Mineral Names, International Mineralogical Association // The Canadian Mineralogist — 1995. — Vol. 33. — P. 691–698. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
  2. а б Roberts A. C., (not translated to fr), Groat L. A. et al. Jensenite, Cu3Te6+O6·2H2O, a new mineral species from the Centennial Eureka Mine, Tintic District, Juab County, Utah // The Canadian Mineralogist — 1996. — Vol. 34. — P. 49–54. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. а б mineralienatlas.de
  5. а б webmineral.com
  6. Jensenite. mindat.org (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  7. handbook of mineralogy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2016. Процитовано 5 травня 2018.

Література ред.

Посилання ред.