Джабір аль-Ахмад аль-Джабір ас-Сабах

емір Кувейту

Джабір аль-Ахмад аль-Джабір ас-Сабах (араб. جابر الأحمد الجابر الصباح‎; нар. 29 червня 1926 — пом. 15 січня 2006) — тринадцятий емір Кувейту.

Джабір аль-Ахмад аль-Джабір ас-Сабах
араб. جابر الأحمد الصباح
عميد الصحافة ناصر العثمان الفخرو مع أمير الكويت السابق الشيخ جابر الأحمد الصباح.jpg
Emblem of Kuwait.svg
Прапор
13-й Емір Кувейту
31 грудня 1977 — 15 січня 2006
Попередник: Сабах III
Наступник: Саад
Прапор
3-й Прем'єр-міністр Кувейту
27 листопада 1965 — 8 лютого 1978
Попередник: Сабах III
Наступник: Саад
 
Народження: 29 червня 1926(1926-06-29)[1][2]
Ель-Кувейт, Кувейт
Смерть: 15 січня 2006(2006-01-15)[3][1][2] (79 років)
Ель-Кувейт, Кувейт
Поховання: Кувейт
Країна: Ель-Кувейт
Рід: House of Al Sabahd
Батько: Ахмад аль-Джабір ас-Сабах
Мати: Q12200350?
Нагороди:
Великий Хрест ордена Почесного легіону Collar of the Supreme Order of the Chrysanthemum лицар Великого Хреста ордена Лазні орден Мубарака Великого Order of Kuwait Kuwait Liberation Medal

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився в Ель-Кувейті. Був третім сином еміра Ахмада, належав до династії ас-Сабах, яка править Кувейтом від XVIII століття[4].

Освіту здобував в школах «аль-Мубарякія», «аль-Ахмед» і «аль-Шаркія», згодом приватно навчався релігії, англійської та арабської мов і наук.

У 1949—1959 рр. — працював на посаді директора громадської служби регіону Ахмаді.

У 1959—1961 рр. — керував департаментом фінансів і промисловості в уряді.

У 1961—1965 рр. — перший міністр фінансів і промисловості незалежного Кувейту. Під його керівництвом, завдяки доходам від видобутку нафти, невеличка племінна держава перетворилася на сучасну урбанізовану з одним з найбільших в світі зростанням капіталу. Ввів в обіг першу національну валюту — кувейтський динар.

У 1963—1965 рр. — одночасно заступник прем'єр-міністра.

У 1965—1977 рр. — прем'єр-міністр Кувейту.

У травні 1966 року указом еміра призначений спадкоємцем престолу. 31 грудня 1977 року він успадкував трон свого двоюрідного дядька — 12-го еміра Кувейту Сабаха III, який помер від раку[4].

У 1986 році розпустив Національні збори Кувейту.

2 серпня 1990 року, при вторгненні іракських військ в країну, втік до Саудівської Аравії, де очолив уряд у вигнанні, з резиденцією в розкішному готелі Дахрану. 15 березня 1991 року, після звільнення країни міжнародною військовою коаліцією під патронажем ООН, повернувся і відновився на престолі.

У 1999 році за його пропозицією була ініційована поправка до виборчого закону, що дозволяє жінкам голосувати і займати урядові посади. Проект був відхилений Національними зборами і не вносилося знову до 2005 року, поки парламент не дарував жінкам політичні права.

Вніс внесок у створення Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, «Фонду майбутніх поколінь» і в об'єднання Північного і Південного Ємену.

У вересні 2000 року, після перенесеного інсульту, відправився на 4 місяці до Великої Британії для лікування.

15 січня 2006 року він помер від крововиливу в мозок. Його владу успадкував кронпринц Саад аль-Абдулла ас-Салем ас-Сабах. Уряд оголосив про 3-годинне припинення діяльності та про 40-денний траур[4].

Мав багато дружин та понад 40 дітей.

Нагороди та відзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати