Десять міст-держав Кіпру
Десять міст-держав античного Кіпру — це грецькі, греко-фінікійські і греко-етеокіпрські держави, перераховані в записах на табличках царя Ассирії Асархаддона в 673/2 році до нашої ери[2].
Десять міст-держав Кіпру | ||||
| ||||
Столиця | Окремі міста | |||
Форма правління | Монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1050 до н.е | |||
- Ліквідовано | 750 до н.е[1] | |||
|
Історія утвореннь ред.
Археологічні розкопки на Кіпрі підтвердили, що найбільш давні поселення виникли на острові близько 10 тисяч років тому. Перші жителі неоліту користувалися тільки кам'яними інструментами, а за 5000 років до нашої ери було винайдено гончарство.
Бронзова доба вважається епохою олова і міді, яка й привнесла збагачення остров'янам. ЇЇ обробка сприяє розвитку торгівлі з Близьким Сходом, Єгиптом і регіоном Егейського моря. Починаючи з 1400 до нашої ери на Кіпр почали прибувати перші торговці з Греції — мікенці. Мікенці прославляли цей острів багатств і за ними, в XII-XI століттях до нашої ери, на острові поселяються ахейські греки. Саме їм випало вкоренити на Кіпрі грецьку мову, традиції і релігію, вони ж і заснували міста-держави Пафос, Саламіс, Кітіон, Куріон.
VIII століття до нашої ери — це століття бурхливого економічного зростання Кіпру, процвітає культура, мистецтво під покровом Афродіти. Але слава Кіпру не була підкріплена його військовою могутністю, навпаки, на острів все частіше зазіхають чужоземні завойовники і влада на ньому переходила з рук в руки. Спочатку на острів вторгаються ассирійці, покоряючи грецькі міста-держави вони не змогли укріптися на більшій частині острова. Єгиптяни, здолавши своїх північно-східних сусідів, і собі, захотіли мідний острів-скарб, невдовзі, заволоділи островом і, так вгамували протиріччя між містами, наступило затишшя. Але коли постала нова епоха, протистояння Греції і Персії, Кіпр став заручником конфлікту між ними, лише коли верх узяли еліни — острів надовго занурився в грецьку культуру, а міста-держави уже занепали.
Особливості міст-держав Кіпру ред.
Лише завдяки археологічним дослідженням і куцим згадкам в історичних працях чи переказах сучасники мають уяву, що собою представляло древнє місто-держава.
Зазвичай, це був невелика територія-регіон, в центрі якої знаходилося місто, яке нею управляло[3]. Довкола міста поселялися землероби, які формували уже єдину спільноту. За документами тієї епохи, ці первинні державні утворення були невеликими, і очолювала їх родова знать — царі. Будучи незалежними, більшість цих міст, об'єднувалися в союзи, для торгових чи військових кампаній, і очолював їх найвпливовіший цар.
Міста-держави Кіпру (за табличками Асархаддона) ред.
Міста-держави Кіпру сформувалися в період, коли острів був грецьким володінням. Пізніше сюди потрапили фінікійці та розселилися в 9 столітті до нашої ери. 8 століття до н. е. було періодом значного процвітання міст, там панував культ богині Афродіти[4].
Про міста-держави Кіпру почали говорити після чергових археологічних розкопок, але чіткою ознакою їх існування стала віднайдена асирійська глиняна табличка із записом про існування таких утворень[5]
- Пафос (Πάφος, грецький);
- Саламін (Σαλαμίς, грецький);
- Соли (Σόλοι, грецький);
- Куріон (Κούριον, грецький);
- Кітри (Χῦτροι, грецький);
- Кітіон (Κίτιον, греко-фінікійський);
- Аматус (Ἀμαθούς, греко-етеокіпрський);
- Ідаліон (Ἰδάλιον, греко-етеокіпрський);
- Ледра (Λῆδραι, грецький);
- Тамасос (Ταμασσός, грецький);
Міста-держави (за іншими джерелами) ред.
Виноски ред.
- ↑ Період розквіту й існування Кіпрських міст-держав
- ↑ Sir Ernest Alfred Wallis Budge 1880, «The history of Esarhaddon (son of Sennacherib) king of Assyria» (The Names of the Twenty-two Kings, p. 104–108)
- ↑ Théologiques 21/1 (2013) p. 23-49 © Revue Théologiques 2013. Tout droit réservé. L’origine des cités-royaumes cypriotes et des royaumes d’Israël et de Juda
- ↑ Віхи історії Кіпру. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
- ↑ Історична хронологія Кіпру і ассирійська глиняна табличка. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
Бібліографія ред.
Джерела ред.
Література ред.
- Maria Iacovou «Mapping the Ancient Kingdoms of Cyprus» [Архівовано 27 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Історія Соли [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]