Сцена Троянської війни на червонофігурному кіліксі: ахейські герої Патрокл та Ахіллес, Вазописець Клеофрада, Старий музей в Берліні

Ахе́йці (дав.-гр. ᾽Αχαιοί) — одне з чотирьох основних старогрецьких племен (три інші — іонійці, дорійці та еолійці).

Походження і міграції мікенської добиРедагувати

Предки греків спочатку мешкали в районі Придунайської низовини або навіть в степах Північного Причорномор'я[1], звідки вони мігрували Пієрію та Фессалію (з початку II-го тис. до н. е.), де ахейці відокремилися від загальної маси греків. Разом з іонійцями ахейці спробували зайняти Аттику, але змушені були відступити і зрештою оселилися у Фтіотиді.

Згідно з міфами ахейці походили від Ахея, сина Ксуфова й онука Гелленова. Ахей народився в Аттиці, під час вимушеної еміграції батька, а після його вигнання жив разом з Ксуфом в Егіалеї. Після смерті Ксуфа, разом із спільниками повернувся до Фессалії або ж оселився у Фтіотиді.

Ображені на мешканців Центральної Греції, фтіотидські ахейці лише чекали слушної нагоди помститися кривдникам. Тому охоче приєдналися до походу фригійського царевича Пелопа, склали більшість його війська і після завойовування Пелопом Пелопоннесу розселилися усім півостровом за винятком Аркадіїм[2]. Серед переселенців міфи називають, зокрема синів Ахея Архандра и Архитела, а також сина Архандра Метанаста.

За повідомленням Павсанія, населення Пелопоннесу, зокрема Арго­ліди і Лаконіки, і само почало іменувати себе ахей­ця­ми, тож ця назва швидко витіснила інші самоназви[3]. Ім'я ахейців взяли собі також Пелоп і його нащадки, бо це «робило» цих володарів з фригійців «справжніми» греками. Арголіди і Лаконії.

У Гомера ім'я ахеян, разом з ім'ям аргивян, зустрічається як загальне позначення греків[4]. В «Іліаді» Гомера також використовує імена аргів'яни (дав.-гр. Ἀργεῖοι[5]) та данайці (дав.-гр. Δαναοί[6]). Серед ахейських героїв Троянської війнивнайвідомішими є цар Агамемнон, Ахілл, Одіссей, Аякс Теламонід, Менелай, Діомед, Аякс Оїлід.

Ахейці також згадуються в хеттських свідченнях, датованих 14 століттям до н. е.

Післямікенська добаРедагувати

Витіснені Гераклідами з Аргоса і Лаконії, після дорійського переселення, ахейці були виведені під проводом Тісамена в названу пізніше за їхнім іменем область Пелопоннесу — Ахайю, яка раніше називалася Іонією або Егіалеєю, а також вони переселились в Малу Азію, на острів Кіпр та інші острови Егейського моря[7]. Також ахейські переселенці склали ядро еолійського населення на острові Лесбос.

Втім за класичних часів ім'я ахейців використовувалося насамперед як позначення мешканців області Ахайя. Ахейці управлялися у своїх дванадцяти полісах царями, нащадками Тісамена, з яких останнім був Огіг. Проте за монархією у них слідувало не панування аристократії, як це зазвичайно відбувалось у грецьких полісах, а помірна демократія. Дванадцять стародавніх міст утворили союз із загальним центром у Егіоні[8].

У зовнішніх зносинах вони трималися абсолютно нейтральної політики до самої Пелопоннеської війни. Потім, підкоряючись довгий час впливу спартанської політики, вони були втягнуті у Фіванську і Македонські війни. Між тим їхній союз дедалі більше і більше послаблювався, поки нарешті після нападу Деметрія, Кассандра і Антигона його не зруйнували. Союз відновлений у 281 до н. е. з'єднанням чотирьох міст: Діми, Фари, Патри і Тритії, таким чином було покладено початок, так званому, Ахейського союзу, який потім розширився через приєднання до нього інших міст. З 3 століття до н. е. і до римського завоювання у 146 до н. е. ахейці зберігали владу в Ахайї.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. «Ахейская Греция во II тысячелетии до н. э. Микенская цивилизация». История Древней Греции.// Под ред. В.И. Кузищина. М.: «Высшая школа», 1996. Архів оригіналу за 09-07-2016. Процитовано 09-07-2016.  (рос.)
  2. Страбон. Географія, VIII, 5, 5
  3. Павсаній. Опис Еллади, VII,1, 6-7
  4. Ахейцы Архівовано 15 вересень 2015 у Wayback Machine.//Реальный словарь классических древностей
  5. Ім'я аргів'яни використане 29 разів в «Іліаді»
  6. Ім'я данайці використане 138 разів в «Іліаді»
  7. Ахейцы//Большой Энциклопедический словарь. 2000.
  8. Ахеяне//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона

ДжерелаРедагувати