Зосма[10] (Дельта Лева, δ Leo) — зоря, що розташована в зодіакальному сузір'ї Лева. Вона має традиційні назви Зосма (або Зозма) і Духр. Серед рідкісних написань: Зозка, Зоска, Зубра і Дгур. В перекладі з давньогрецької «зоска» означає «пояс» і названа так за місцем її розташування на тілі лева[8]. Вимірювання паралакса показали, що відстань до зорі становить близько 58,4 світлових років (17,9 парсеків)[1].

Зосма

Зосма у сузір'ї Лева (обведено)
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Лев
Пряме піднесення 11г 14х 06.50142с[1]
Схилення 20° 31′ 25.3853″[1]
Видима зоряна величина (V) 2,56[2]
Характеристики
Спектральний клас A4 V[3]
Показник кольору (B−V) +0,12[4]
Показник кольору (U−B) +0,12[4]
Тип змінності типу δ Щита
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -20.2[2] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: +143.42[1] мас/р
Схил.: -129.88[1] мас/р
Паралакс (π) 55.82 ± 0.25 мас[1]
Відстань 58.4 ± 0.3 св. р.
(17.91 ± 0.08 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
Фізичні характеристики
Маса 2,2[5] M
Радіус 2,14 ± 0,040[6] R
Світність 15,5 ± 1,8[6] L
Ефективна температура 8296[6] K
Обертання 180[7]
Вік 0,60-0,75[5] млрд. років
Інші позначення
Zosma, Zozma, Zosca, Duhr, Zubra,[8] δ Leo, 68 Leo, BD +21°2298, FK5 422, GC 15438, GCTP 2614.00, Gl 419, HD 97603, HIP 54872, HR 4357, SAO 81727.[9]
Посилання
SIMBADдані для HD+97603

Характеристики

ред.

Зосма — це доволі звичайна зоря головної послідовності, яка має спектральний клас A4 V[3], що робить її трохи більшою й гарячішою від Сонця. Це добре досліджена зоря, а її вік і розмір досить точно визначені. Радіус зорі, виміряний безпосередньо за допомогою інтерферометра, становить близько 214% сонячного, а її світність більш ніж у 15 разів перевищує сонячну. Зоря випромінює енергію із зовнішньої оболонки, яка має ефективну температуру 8296 K[6], що робить її білою зорею класу А. Більша від сонячної маса зорі означає, що її життя буде коротшим. Десь через 600 мільйонів років вона розпухне до розміру помаранчевого або червоного гіганта, після чого швидко перетвориться на білий карлик[5].

Швидкість обертання зорі дорівнює 180 км/с. Нахил осі обертання відносно кута зору з Землі становить за оцінками 38,1°, що дає азимутальну швидкість вздовж екватора близько 280 км/с. Таке швидке обертання надає зорі виразної форми стисненого сфероїда. Полярний радіус становить десь 84% від екваторіального[7].

Виходячи з траєкторії руху Дельти Лева, можна припустити, що вона є членом рухомої групи зірок Великої Медведиці[11]. Вік цієї групи становить близько 500 мільйонів років[12].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
  2. а б Wielen, R. та ін. (1999), Sixth Catalogue of Fundamental Stars (FK6). Part I. Basic fundamental stars with direct solutions, № 35, Astronomisches Rechen-Institut Heidelberg, Bibcode:1999VeARI..35....1W
  3. а б Cowley, A. та ін. (April 1969), A study of the bright A stars. I. A catalogue of spectral classifications, Astronomical Journal, 74: 375—406, Bibcode:1969AJ.....74..375C, doi:10.1086/110819
  4. а б Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4 (99), Bibcode:1966CoLPL...4...99J
  5. а б в Kaler, James B., ZOSMA (Delta Leonis), University of Illinois, архів оригіналу за 23 травня 2015, процитовано 12 травня 2010
  6. а б в г Akeson, R. L. та ін. (February 2009), Dust in the inner regions of debris disks around a stars, The Astrophysical Journal, 691 (2): 1896—1908, arXiv:0810.3701, Bibcode:2009ApJ...691.1896A, doi:10.1088/0004-637X/691/2/1896
  7. а б Royer, F. та ін. (2002), Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i in the northern hemisphere, Astronomy and Astrophysics, 393 (3): 897—911, arXiv:astro-ph/0205255, Bibcode:2002A&A...393..897R, doi:10.1051/0004-6361:20020943
  8. а б Allen, Richard Hinckley (1899), Star-names and their meanings, G. E. Stechert, с. 260, архів оригіналу за 14 червня 2019, процитовано 16 червня 2015
  9. del Leo -- Variable Star, SIMBAD, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 20 березня 2016, процитовано 12 травня 2010
  10. Лев // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 252. — ISBN 966-613-263-X.
  11. Nakajima, Tadashi; Morino, Jun-Ichi; Fukagawa, Misato (September 2010), Potential Members of Stellar Kinematical Groups within 20 pc of the Sun, The Astronomical Journal, 140 (3): 713—722, Bibcode:2010AJ....140..713N, doi:10.1088/0004-6256/140/3/713
  12. King, Jeremy R. та ін. (April 2003), Stellar Kinematic Groups. II. A Reexamination of the Membership, Activity, and Age of the Ursa Major Group, The Astronomical Journal, 125 (4): 1980—2017, Bibcode:2003AJ....125.1980K, doi:10.1086/368241