Відкрити головне меню
Вега, зоря спектрального класу A, (ліворуч) у порівнянні з Сонцем, зорею спектрального класу G, (праворуч).

Зо́рі спектра́льного кла́су A здебільшого мають білий, або біло-блакитний колір, що відповідає ефективним температурам 7500°K — 10000°K. Ці зорі містять у своїх спектрах сильні лінії поглинання водню, що сягають свого максимуму у підкласі A0.[1][2] Також тут присутні лінії іонізованих металів, серед яких є Fe II, Mg II, Si II, й які сягають свого максимуму у підкласі A5, де також проявляються лінії Ca II. Всередньому, одна з 160 зір Головної послідовності в околі Сонця належить до спектрального класу A .[3]


Зміст

Зорі Головної Послідовності класу AРедагувати

 
Мистецьке зображення Сіріусу A та Сіріусу B, яка є меншою зорею з вказаних двох.

Зорі Головної Послідовності спектрального класу AV спалюють у своїх надрах водень й мають клас світності V. Маса цих зір загалом сягає 1.4 — 2.3 мас Сонця.[4]

Фізичні параметри зір Головної Послідовності класу AРедагувати

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[5] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас B-V V-R b-y MV BC Teff, °K R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i),
км/сек.
A0 0.00 0.02 -0.01 0.7 -0.14 9572 1.80 4.3 2.34 255
A2 0.06 0.08 0.04 1.3 0.00 8985 1.75 4.3 2.21 244
A5 0.14 0.16 0.07 1.9 0.02 8306 1.69 4.2 2.04 225
A7 0.19 0.19 0.12 2.3 0.02 7935 1.68 4.2 1.93 210


Приклади: Сіріус, Денеб, Альтаір, Вега.[6]

Хімічно-пекулярні зорі класу AРедагувати

Приклади: HD294 (A0),HD952 (A1), HD1677 (A2), HD267 (A3), HIP1414 (A4), HD2852 (A5), HD1114 (A6), HD2628 (A7), HD1732 (A8), HD1525 (A9)

Надгіганти спектрального класу AРедагувати

Надгіганти в процесі зоряної еволюції досить часто змінюють свій спектральний клас від O чи B (блакитні надгіганти) до K чи M (червоні надгіганти) кілька раз, то в один, то в інший бік, внаслідок загорання в їх надрах гелію, вуглецю й т.д.

Гіганти спектрального класу AРедагувати

 
Спектр зорі спектрального класу A2 I


Фізичні параметри надгігантів класу AРедагувати

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[5] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас B-V V-R MV BC Teff, °K R/RΟ log g Vsin(i),
км/сек.
A0 0.01 0.03 -5.0 -0.12 9550 70 - -
A2 0.05 0.07 -5.0 -0.02 9000 - - -
A5 0.10 0.12 -5.0 0.01 8500 - - -
A7 0.13 - -4.9 0.02 8300 - - -
Приклади:


Яскраві надгіганти спектрального класу AРедагувати

Приклади: ДенебЛебедя)

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати


ДжерелаРедагувати

  1. Stellar Spectral Types, entry at hyperphysics.phy-astr.gsu.edu, accessed on line June 19, 2007.
  2. "An Introduction to Modern Astrophysics" by B.W Caroll and D.A Ostlie 1996 edition, chapter 8
  3. LeDrew, G.; The Real Starry Sky, Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33.
  4. Empirical bolometric corrections for the main-sequence, G. M. H. J. Habets and J. R. W. Heintze, Astronomy and Astrophysics Supplement 46 (November 1981), pp. 193–237, Tables VII and VIII.
  5. а б David F. Gray "The observations and analysis of Stellar Phorospheres", Cambridge University Press 2005
  6. SIMBAD, entries on Sirius A and Vega, accessed June 19, 2007.