Відкрити головне меню

Петро Михайлович Дегтяренко (12 (24) серпня 1885, Чубинці, Російська імперія — 1938, СРСР) — радянський партійний і державний діяч.

Петро Михайлович Дегтяренко
Петро Михайлович Дегтяренко
голова Київської губернської надзвичайної комісії
квітень 1919 — серпень 1919
Попередник: Сорін Йосип Іванович
Спадкоємець: Лацис Мартин Іванович
 
Партія: ВКП(б)
Народження: 12 (24) серпня 1885
Чубинці, Чубинецька волость, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть: 1938
СРСР
Громадянство: Російська імперія, Російська республіка, УНР, Українська Держава, Українська СРР і СРСР

БіографіяРедагувати

Народився 12 (24) серпня 1885(18850824) року в селі Чубинцях Київської губернії (тепер Сквирського району Київської області).

У 1904 році був арештований і засуджений до адміністративної висилки в Вологодську губернію звідки втік. Член РСДРП з 1906 року. З 1909 року — у Києві: вів підпільну партійну роботу. У 1915 році знову арештований. Засуджений до адміністративної висилки в Єнісейську губернію.

З 1917 року на партійній, профспілковій роботі в Києві. У 19171918 роках був командиром загону Червоної гвардії, виконувачем обов'язків начальника Київського гарнізону. Учасник збройних повстань у жовтні 1917 і в січні 1918. Під час окупації міста був членом Київського підпільного губернського комітету КП(б) України.

З 28 грудня 1918 року — голова Київської Ради, з лютого 1919 року — помічник коменданта Києва, заступник голови Київської губернської надзвичайної комісії. З квітня по серпень 1919 року — голова Київської губернської надзвичайної комісії. У вересні 1919 року — відповідальний секретар Жовтневого районного комітету КП(б) України у Києві, потім був воєнкомом бригади, уповноваженим ЦК КП (б) України в 13-й армії. З 1920 року — голова Уманського революційного комітету. З 1921 року — на партійній, радянській роботі.

З 1937 року — заступник народного комісара легкої промисловості Української РСР.

Розстріляний у 1938 році[1]. Посмертно реабілітований у другій половині 1950-х років.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати