Данченко Володимир Андрійович
Володимир Андрійович Да́нченко (21 квітня 1914, Маріуполь — 17 грудня 1967, Львів) — український радянський актор. Чоловік актриси Віри Полінської, батько режисера Сергія Данченка. Народний артист Української РСР (1954).
| Данченко Володимир Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
8 (21) квітня 1914 Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
17 грудня 1967 (53 роки) Львів, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | ||||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | з 1931 | |||
| У шлюбі з | Полінська Віра Костянтинівна | |||
| Діти | Данченко Сергій Володимирович | |||
| IMDb | nm7575864 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Життєпис ред.
Народився 8 [21] квітня 1914 року в місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна) у родині робітника. Брав участь у самодіяльності. 1931 року прийнятий до трупи запорізького (нині львівського) театру імені Заньковецької. З 1933-го навчався у Київський театральному інституті, який закінчив 1937-го. У цьому ж році повернувся до театру ім. Заньковецкої. Член ВКП(б) з 1940 року.
Під час німецько-радянської війни перебував з театром в евакуації та брав участь у фронтових бригадах.
Викладав у Київському державному інституті культури. Знімався у кіно[2].
Помер у Львові 17 грудня 1967 року. Похований на Личаківському цвинтарі.
Ролі в театрі ред.
- «Платон Кречет» Олександра Корнійчука — Платон Кречет
- «Крила» Олександра Корнійчука — Ромодан
- «За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова — Максимов
- 1960 — «Фауст і смерть» Олександра Левади; реж. Борис Тягно — Ярослав
- «Кадри» Івана Микитенка — Крижень
- «Назар Стодоля» за однойменною п'єсою Тараса Шевченка — Назар Стодоля
- «Лісова пісня» за однойменною п'єсою Лесі Українки — Лукаш
- «Вий, вітерець!» Яніса Райніса — Улдіс
- «Заради сімейного вогнища» за Іваном Франком — Антось
- «Родина злочинця» Паоло Джакометті — Коррадо
- «Лисиця й виноград» Гільєрме Фігейредо — Езоп
- «Без вини винні» Олександра Островського — Незнамов
- «Три сестри» за однойменною п'єсою Антона Чехова — Тузенбах
Фільмографія ред.
- 1960 — «Мрії здійснюються» — Ілля Коршунов
- 1962 — «Здрастуй, Гнате!» — генерал
Відзнаки ред.
- 1951, 30 червня — Орден Трудового Червоного Прапора
- 1951 — Заслужений артист УРСР
- 1954 — Народний артист Української РСР
- 1960, 24 листопада — Орден «Знак Пошани»
Примітки ред.
- ↑ Личаківський некрополь — С. 157.
- ↑ kino-teatr.ru. [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Театральна енциклопедія [Архівовано 19 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Москва, 1961. — сторінка 134 (рос.);
- Данченко Володимир Андрійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Данченки // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 201. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Данченко Володимир Андрійович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 191—192. — ISBN 5-88500-071-9.;