Вікіпедія

Дайса

Традиційний мальтійський човен-паром

Дайса (мальт. dgħajsa, трансліт. dɐɪsɐ, мн. dgħajjes [dɐɪjɛs])[1] — традиційне водне таксі (паромний човен) на о.Мальта. Хоча цей човен зазвичай називають просто дайса, його повна назва дайса тал-пас (мальт. Dgħajsa tal-pass), оскільки слово «дайса» мальтійською мовою може відноситись до будь-якого типу човна[2]. Човен відомий з початку XVII ст. і широко використовувався для перевезення пасажирів у Великій гавані і у гавані Марсашметт в XVIII—XX століттях.

Пришвартовані дайси в Біргу в 2013 році

Наприкінці XX століття використання цих човнів скоротилося і сьогодні залишилося лічені дайса, які переважно перевозять туристів. Спеціальні версії цих човнів досі широко використовуються у веслувальних регатах, які проводяться на Мальті двічі на рік.

Історія ред.

Під час правління на Мальті лицарів-госпітальєрів, у міру розвитку поселень Валлетта, Біргу, Бормла та Сенглея, зріс попит на поромні перевезення між цими містасми через Велику гавань. Вважається, що поромний човен дайса тал-пас був розроблений для задоволення цієї вимоги на початку XVII століття. Найраніші відомі згадки про поромні човни в гавані датуються 1601 роком, а найранішим відомим зображенням є малюнок Віллема Шеллінкса 1664 року. Дизайн дайси має схожість з поромними човнами з Сицилії[3].

 
Вид на Велику гавань у 1890-х роках із різними гаванями на передньому плані.

Вважається, що кількість дайс в гавані значно зросла в XVIII столітті, і Великі магістри Мальтійського ордену Антоніо Мануель де Вільена та Еммануїл де Роган-Полдюк навіть видали правила, спрямовані на запобігання втечі мусульманських рабів з Мальти на борту дайс. У XIX столітті, коли Мальта перебувала під британським правлінням, дайси широко використовувалися для перевезення пасажирів у Великій гавані і гавані Марсашметт. У цей момент дизайн човнів був змінений, і вони, як правило, були дуже яскраво прикрашені[3].

Дайси використовувалися для переправлення людей з кораблів на берег, а також для переправлення людей між поселеннями на узбережжі гавані[3]. Зазвичай його приводив в рух один чоловік, який стояв обличчям вперед і штовхав обидва весла[4]. У 1950-х роках принцеса Єлизавета (згодом королева Єлизавета II) подорожувала на дайсі під назвою St. Angelo з корабля Королівського флоту до форту Сент-Анджело. Цей човен був побудований у 1950—1952 роках, згодом він був відреставрований і дотепер використовується для перевезення туристів у Великій гавані[5].

 
Екіпаж HMS Kelvin (F37) на дайсах і дінгі зі свого корабля готується до перегонів під час Другої світової війни

Деякі дайси також мали обмежене використання за межами Мальти. У 1950-х Сальваторе Формоза став офіційним човнярем на кораблі HMS «Surprise» (K346), і його дайса використовувалась в різних середземноморських портах, куди заходив «Surprise», зокрема в Неаполі, Сен-Тропе, Ріміні, Барселоні та Монако. Перебуваючи у Венеції, Формоза викликав на перегони гондольера і, як повідомляється, обігнав на своїй дайса місцеву гондолу. Дайса Формози зараз зберігається в Морському музеї Мальти[6].

Використання дайс почало знижуватися після того, як у портах Мальти в 1882 і 1906 роках були введені регулярні пароми, а в 1918 році — автобуси для сполучення по узбережжю. Скорочення британських військ на Мальті в другій половині XX століття ще більше посилило її занепад. Кількість човнів значно скоротилася з 1970-х років, і сьогодні збереглося не більше кількох десятків оригінальних човнів[5][7]. Мало хто зберігає навички будівництва таких човнів.[8] Дайси, які все ще використовуються сьогодні, в основному перевозять туристів під час турів по портах Мальти. Koperattiva tal-Barklori — це кооператив власників човнів, які намагаються зберегти нечисленні дайси, що залишились на сьогодні[9] Вважається, що найстарішим збереженим човном, який досі використовується, є Palomba, побудований в середині XIX століття[8].

Опис ред.

 
Високий форрштевень дайси

Оскільки дайса використовується для перевезення пасажирів у закритій гавані, конструкція човна легка, а деревина, що використовується при його будівництві, не така міцна, як на інших мальтійських традиційних човнах, таких як каїк, луццу або човен з Гозо, які перевозили більш важкі вантажі та на переміщувались на довші відстані. Ранні дайси мали похилий форштевень і не мали планширів, які зявились до середини XVIII століття. До кінця XVIII століття зявились вертикальні форштевень і ахтерштевень як на носі так і на кормі човна. У XIX столітті форштевень зазвичай мав злегка вигнуту форму, але на початку XX століття його замінили прямим[3]. На перший погляд високі форштевень і ахтерштевень несуть переважно декоративну функцію, але вони корисні при управлінні човном, а також при посадці та висадці пасажирів[4].

Вважається, що дайси почали фарбувати в яскраві кольори наприкінці XVIII століття, а до середини XIX століття їх часто також прикрашали зображенням Ока Гора. До 1880-х років багато човнів були прикрашені вишуканими квітковими орнаментами, які відрізнялися від човна до човна[3][4].

До 1970 року багато дайса почали приводитися в рух підвісними двигунами, а весла стали використовувалися рідко[3].

Моделі дайса для регати ред.

 
Дайса з Сенглеї, яка перемогла у регаті 8 вересня 2008 року

Човни дайса досі широко використовуються в веслувальних регатах, що проводяться в Великій гавані 31 березня та 8 вересня кожного року[10]. Човни, які використовувалися в гонках, спочатку були ідентичними водним таксі, але з 1930-х років їх почали будувати, щоб бути легшими і швидшими, втративши деякі з традиційних аспектів дайса тал-пас[3].

Човни для регати будують відповідно до суворих стандартів. Існує два варіанти: дайса тал-пас з двома або чотирма веслами, і більший варіант, відомий як dgħajsa tal-midalji, який також має чотири весла. Човни меншого розміру укомплектовані двома веслувальниками: один стоячий і один сидячий, а човни з чотирма веслами — чотири: двоє стоячих і два сидячих[10].

Варіанти інших традиційних човнів, каїк і фрейгатина, також беруть участь у регаті[2][11].

У 2012 році дві дайси брали участь у Великих річкових перегонах на річці Темза[12][13].

Культурна спадщина ред.

 
Герб Мальти (1975—1988)

Дайса була зображена на гербі Мальти, який використовувалася з 1975 по 1988 рік[14].

У пісні Сиріла Тоні «The Ballad of Sammy's Bar» ці човни згадуються в останньому рядку кожного куплета — «Call away the di-so». До пояснення Тоні додав таку примітку: «Дайса — це мальтійська гондола, яку моряки використовують для перетину заток і струмків замість того, щоб об'їжджати їх. На Мальті вони є законним засобом повернення моряків на борт корабля, якщо вони пропустили повернення на "човні свободи". У Британії заборонено використовувати будь-який інший засіб, окрім офіційних катерів, щоб повернутися на корабель»[15].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ dgħajsa. Dizzjunarju tal-Malti – Maltese Dictionary. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
  2. ↑ а б Serracino, Joseph (9 вересня 2010). Boats used in Regatta. SportinMalta.com. Архів оригіналу за 3 August 2017.
  3. ↑ а б в г д е ж Muscat, Joseph (2005). Traditional Boats of Malta (PDF). Malta Archaeological Review (6): 26—40. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2020.
  4. ↑ а б в Maltese Dghajsa named 'Wilson Pickett'. World of Boats. Архів оригіналу за 5 February 2015. Процитовано 4 вересня 2014.
  5. ↑ а б History. A & S Water Taxis. Архів оригіналу за 13 August 2017.
  6. ↑ Carabott, Sarah (15 червня 2014). Banned from Venice for beating gondola in race. Times of Malta. Архів оригіналу за 5 April 2020.
  7. ↑ Ancient & Scarce Water Taxis. A & S Water Taxis. Архів оригіналу за 12 August 2017.
  8. ↑ а б Oldest 'dgħajsa' to be used for commemoration of Manuel Dimech's exile. The Malta Independent. 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 September 2016.
  9. ↑ Castillo, Ruth (31 серпня 2014). Baqa' biss madwar 12-il dgħajsa tal-pass. TVM (Maltese) . Архів оригіналу за 29 July 2017.
  10. ↑ а б [WATCH] Why don’t the expert Maltese rowers compete in the Olympics? - MaltaToday.com.mt. web.archive.org. 5 квітня 2020. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 29 травня 2022.
  11. ↑ Cocks, Paul (23 серпня 2016). Why don’t the expert Maltese rowers compete in the Olympics?. Malta Today. Архів оригіналу за 5 April 2020.
  12. ↑ Teed, Paul (26 серпня 2012). Think you saw a flotilla at the jubilee? Just you wait. Richmond and Twickenham Times. Архів оригіналу за 5 April 2020.
  13. ↑ Partridge, Chris (17 вересня 2012). ROWING FOR PLEASURE: Dghajsas on the Thames. ROWING FOR PLEASURE. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 29 травня 2022.
  14. ↑ Bonello, Giovanni (8 травня 2011). Malta’s three national emblems since independence – what's behind them?. Times of Malta. Архів оригіналу за 13 December 2019.
  15. ↑ Modern Folk Ballads; selected by Charles Causley. London: Studio Vista, 1966; pp. 43-44
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дайса&oldid=39157543