Давидовське (Україна)
Давидовське — село Вугледарської міської громади Волноваського району Донецької області України. Відстань до райцентру становить близько 28 км і проходить автошляхом місцевого значення.
| село Давидовське | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Волноваський район |
| Тер. громада | Вугледарська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14040050100072103 |
| Облікова картка | Петрівське |
| Основні дані | |
| Засноване | друг. пол. 18 ст. |
| Населення | ▼ 1011 (01.01.2017) |
| Площа | 3.04 км² |
| Густота населення | 333 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 85710 |
| Телефонний код | +380 6244 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°39′40″ пн. ш. 37°9′58″ сх. д. / 47.66111° пн. ш. 37.16611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
170 м |
| Відстань до обласного центру |
75,7 км |
| Відстань до районного центру |
29,5 км |
| Найближча залізнична станція | Волноваха |
| Відстань до залізничної станції |
29 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85750, Донецька обл., Волноваський р-н, с. Петрівське, вул. Центральна, 60 |
| Сільський голова | Дворник Антоніна Павлівна |
| Карта | |
  Давидовське | |
 Давидовське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Загальні відомості
ред.Петрівське — центр сільської ради, розташоване за 29 км від залізничної станції Волноваха. Населення — 1209 осіб. Землі села межують із територією с. Євгенівка, Великоновосілківський район, Донецької області.
Історія
ред.Село засноване у другій половині XVIII ст. переселенцями з Харківської губернії.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Темрюцької волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 2293 особи, налічувалось 370 дворових господарств, існували православна церква, школа й лавка[1].
За радянських часів у селі була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Жданова, площа орної землі якого становить 5298 га. Вирощувались переважно зернові культури; тваринництво м'ясо-молочного напряму. За високі показники у розвитку сільського господарства 9 колгоспників нагороджені орденами і медалями. Комбайнер М. В. Третяк — орденом Леніна.
На території Петрівського — середня школа, палац культури, бібліотека. Функціонує лікарня. Є дитячі ясла. Працюють побутовий комбінат, 3 магазини.
Події Війни на сході України
ред.29-30 жовтня 2014 року біля села Петрівського в часі руху української військової колони підрозділ, котрий здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів, розпочався бій. Частина диверсійної групи була знищена на місці, решта відступили. Загинуло 3 військовослужбовці — капітан Руслан Григор та старший солдат Олександр Калиновський, Андрій Авраменко, один зазнав поранення[2].
14 лютого 2015-го загинув внаслідок підриву на фугасі підполковник Артур Костюченко — колона входила в село Петрівське. Водій бойової машини солдат Юрій Скляр загинув на місці, командира батальйону з важкими пораненнями доправили до шпиталю, врятувати життя не вдалося.
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Давидовське[3].
Населення
ред.За даними перепису 2001 року населення села становило 1209 особи, з них 94,38 % зазначили рідною мову українську, 5,46 % — російську, 0,08 % — вірменську та грецьку мови[4].
Посилання
ред.- Погода: Петрівське
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Примітки
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
- ↑ РНБО: В бою біля Петрівського загинуло три бійця АТО
- ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
