Давидович Белла Михайлівна

Белла Михайлівна Давидович (́нар.. 16 липня 1928, Баку) — радянська та американська піаністка і музична педагогиня, одна з найкращих інтерпретаторів музики Фредерика Шопена, Заслужена артистка РРФСР (1972).

Давидович Белла Михайлівна
рос. Белла Михайловна Давидович
Основна інформація
Повне ім'я	рос. Белла Михайловна Давидович
Дата народження	16 липня 1928(1928-07-16) (95 років)
Місце народження	Баку, Закавказька РФСР, СРСР
Роки активності	1939 — тепер. час
Громадянство	СРСР і США
Професії	піаністка, композиторка, музична педагогиня, викладачка університету
Освіта	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Вчителі	Ігумнов Костянтин Миколайович
Відомі учні	Муза Рубацките
Інструменти	фортепіано
Жанри	класична музика
Заклад	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Джульярдська школа
Нагороди
Діти	Ситковецький Дмитро Юліанович
Файли у Вікісховищі

Біографія

Белла Давидович народилася в єврейській родині хірурга, заслуженого лікаря Азербайджанської РСР Михайла Наумовича Давидовича і заслуженої артистки Азербайджанської РСР, концертмейстера Азербайджанського державного театру опери та балету імені М. Ф. Ахундова Люсі Ісааківни Ратнер. Дід — заслужений артист Азербайджанської РСР, концертмейстер Театру опери та балету Ісаак Абрамович Ратнер. Почала займатися на фортепіано у віці шести років, і вже через три роки вперше виступила в Баку, виконавши Перший концерт Людвіга ван Бетховена. Белла Давидович — випускниця школи для обдарованих дітей при Азербайджанській державній консерваторії імені Гаджибекова. У старших класах займалася у піаністки і педагогині А. С. Барон. У 1947—1954 роках навчалася у Московській консерваторії спочатку у Костянтина Ігумнова, а потім у Якова Флієра. Ще студенткою Давидович у 1949 році здобула блискучу перемогу на четвертому Міжнародному конкурсі піаністів імені Шопена у Варшаві (розділивши першу премію з Галиною Черні-Стефанською), поклавши початок концертної кар'єри. Регулярно виступаючи протягом багатьох років з оркестром Ленінградської філармонії, піаністка здобула славу однієї з кращих виконавиць у Радянському Союзі і незабаром стала однією з найбільш затребуваних піаністок світу. З 1962 року Давидович почала викладати в Московській консерваторії.

Вперше виступивши на Заході (Нідерланди) у 1967 році, Белла Давидович здобула популярність за кордоном. Через чотири роки піаністка провела концертний тур по Італії. Після того, як її син, скрипаль Дмитро Ситковецький, в 1977 році емігрував до США, Давидович заборонено виїжджати за кордон. Проте всього через рік їй також вдалося покинути СРСР. У 1979 році відбувся її перший концерт у Карнегі-холі, за яким послідували численні виступи як соло, так і з провідними оркестрами країни. Через кілька років Давидович прийняла американське громадянство і стала викладати в Джульярдській школі у Нью-Йорку. Також давала численні майстер-класи з фортепіано в США та Європі.

На початку перебудови Давидович стала однією з перших музиканток, які виїхали з СРСР та мали дозвіл знову виступити в Союзі. Її сольні концерти, а також камерні виступи з сином та з квартетом імені Бородіна, користувалися великою популярністю.

Давидович регулярно бере участь в журі міжнародних фортепіанних конкурсів, серед яких Конкурс імені королеви Єлизавети в Брюсселі, Конкурс імені Шопена у Варшаві, Конкурс імені Бузоні в Больцано та інші.

Белла Давидович була одружена зі скрипалем Юліаном Ситковецьким. Їхній син Дмитро також став класичним скрипалем.

Творчість

В основі репертуару Белли Давидович — твори композиторів XIX століття (наприклад, Мендельсона, Шумана і Ліста), які вона неодноразово записувала. Її гра відрізняється жвавістю і силою, проникливістю виконання, близьким підходом до тексту і глибоким осмисленням задуму автора.

Нагороди

• Заслужена артистка РРФСР (21.01.1972).

Посилання

• (англ.) Белла Давидович на сайті AllMusic(англ.)

• Біографія (англ.)