Гібралтар і Європейський Союз
Відносини між Гібралтаром та Європейським Союзом існували до виходу Сполученого Королівства з ЄС (31 січня 2020 року), регулюваних договорами Європейського Союзу, членом якого є Сполучене Королівство і однією з асоційованих територій якого був Гібралтар. Він був представлений на європейському рівні, оскільки це єдина британська заморська територія, яка приєдналася до Європейського економічного співтовариства згідно з Договором про приєднання Сполученого Королівства 1972 року.
| Гібралтар і Європейський Союз | |
|---|---|
 | |
 Європейський Союз |
 Гібралтар |
До виходу Сполученого Королівства ред.
Стаття 355(3) (колишня стаття 299(4)) розширює дію Договору. на європейські території, за зовнішні зв’язки за які держава-член відповідає". На практиці це положення стосується лише Гібралтару. Однак, незважаючи на те, що Гібралтар є частиною Союзу, він не входить до митного союзу, Шенгенської зони та зони ПДВ. Як юрисдикція Сполученого Королівства, уряд і парламент Гібралтару відповідають за транспонування законодавства ЄС у внутрішнє законодавство.
Завдяки декларації, зробленій Сполученим Королівством ЄЕС у 1982 році, жителі Гібралтару вважаються британськими громадянами відповідно до законодавства Співтовариства. Однак у той час не всі гібралтарці були громадянами Сполученого Королівства, але багато з них були громадянами британських заморських територій. Таким чином, гібралтарці стали громадянами Європейського Союзу, коли він був створений за Маастрихтським договором. Усім жителям Гібралтару було надано повне британське громадянство.[1]
Незважаючи на їхній статус громадян ЄС, які проживають там, вибори до Європейського парламенту в Гібралтарі не проводилися до 2004 року. Рішення провести вибори до Європейського парламенту в Гібралтарі випливає з рішення Європейського суду з прав людини у 1999 році у справі Matthews v. Сполучене Королівство, яке визнало, що відсторонення Гібралтару від виборів порушило статтю 3 Протоколу No. 13. Європейської конвенції з прав людини.[2] На європейських виборах 2004 року ця територія входила до Південно-Західного виборчого округу Сполученого Королівства. Включення Гібралтару було безуспішно оскаржене Іспанією в Суді.[3]
Як і Сполучене Королівство, Гібралтар не є частиною Шенгенської зони, тому кордони між Іспанією та Гібралтаром є зовнішніми кордонами Шенгенської зони, для якої Іспанія повинна забезпечити контроль в'їзду та виїзди. Проте Гібралтар бере участь у певних аспектах співробітництва поліції та судової системи Шенгенського законодавства відповідно до запиту Британії про участь у цих же заходах.[4]
Відповідно до правильного застосування законодавства Європейського Союзу в Гібралтарі, уряди Іспанії та Сполученого Королівства додали таку декларацію (Декларація 55) до Договору про Європейський Союз:
Договори застосовуються до Гібралтару як до європейської території, щодо якої держава-член приймає на себе зовнішні відносини. Це не означає будь-яких змін у відповідних позиціях відповідних держав-членів.— Договір про Європейський Союз[5]
| Держави-члени та території | В союзі | Застосування союзного права | Підлягає виконанню в суді | Євратом | Союзне громадянство | Вибори до парламенту | Шенгенська зона | Зона ПДВ | Митна територія Союзу | Спільний ринок європейський | Єврозона |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Гібралтар
|
Так | З винятками [6] | Так [6] | Так | Так [2] | Так | Лише співробітництво поліції та судових органів [7] | Ні | Ні | З винятками | Ні (GIP) |
Після виходу Сполученого Королівства ред.
Гібралтар не був включений до сфери дії угоди про торгівлю та співробітництво, укладеної між ЄС та Сполученим Королівством наприкінці 2020 року, а 31 грудня 2020 року Іспанія та Сполучене Королівство домовилися про тимчасову інтеграцію британського анклаву до Шенгенської зони до підтвердження довгострокової угоди.[8][9]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ (British Overseas Territories Act 2002)
- ↑ а б (CEDH, Affaire Matthews c. Royaume-Uni)
- ↑ (Arrêts de la Cour dans les affaires C-145/04 et C-300/04)
- ↑ (Décision n° 2000/365/CE)
- ↑ (Déclaration n° 55 du Royaume d'Espagne et du Royaume-Uni de Grande-Bretagne et d'Irlande du Nord, с. 358)
- ↑ а б (European Communities Act - septembre 2009)
- ↑ L'article 5(2) dispose que les mesures de coopération policière et judiciaire devait s'appliquer à Gibraltar. L'article 5(1) dispose que le Royaume-Uni devait faire les notifications additionnelles sur les mesures qui doivent s'appliquer aux îles Anglo-Normandes et l'île de Man ((Décision n° 2000/365/CE)).
- ↑ Brexit : un accord sur Gibraltar conclu in extremis par le Royaume-Uni et l'Espagne. francetvinfo.fr. 31/12/2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 29 octobre 2021..
- ↑ Valero, Jorge (14 липня 2021). Quel avenir pour les relations entre Gibraltar et l’Union européenne ?. www.euractiv.fr. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021..
Бібліографія ред.
- Versions consolidées du traité sur l'Union européenne et du traité sur le fonctionnement de l'Union européenne. mars 2010. ISSN 1725-2431. Traitésconsolidés2010. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
- Consolidated version of the European Communities Act (1972-18) (Gib.) (PDF) (англ.). septembre 2009. с. 19. sept09ECA. Архів оригіналу (PDF) за 2 листопада 2006. Процитовано 10 червня 2022.
- Affaire Matthews contre Royaume-Uni. Strasbourg: Cour européenne des droits de l'homme. février 1999. 24833/94. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 10 червня 2022.
- [[British Overseas Territories Act 2002]]. février 2002. BOTA02. Архів оригіналу за 31 грудня 2010. Процитовано 10 червня 2022.
{{cite book}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) - Décision 2000/365/CE du Conseil relative à la demande du Royaume-Uni de Grande-Bretagne et d'Irlande du Nord de participer à certaines dispositions de l'acquis de Schengen, 32000D0365, adoptée le 29 mai 2000, JO du 1er juin 2000, p. 43-47, entrée en vigueur le 6 février 2000 [consulter en ligne, notice bibliographique]
- Arrêts de la Cour dans les affaires C-145/04 et C-300/04 Royaume d'Espagne contre Royaume-Uni de Grande-Bretagne et d'Irlande du Nord et M. G. Eman et O.B. Sevinger contre College van burgemeester en wethouders van Den Haag (PDF). septembre 2006. с. 4. C145/04etC30004. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
Посилання ред.
- (англ.) Site de l'Union européenne. [Архівовано 6 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- (англ.) Site du gouvernement de Gibraltar. [Архівовано 1 листопада 2017 у Wayback Machine.]