Гутянський Веніамін Іонович
Веніамі́н Іо́льович Гутя́нський (нар. 1903, с. Глибочок (Гайсинський район), Вінницька область) — †1956, м. Кустанай, Казахстан) — український радянський письменник.
| Гутянський Веніамін Іонович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
17 (30).07.1903 с. Глибочок (Гайсинський район) | |||
| Помер |
1956 або 18 серпня 1956 м. Кустанай, Казахстан | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | поет, перекладач | |||
| Мова творів | українська | |||
| Напрямок | Єврейська література | |||
| Жанр | поезія | |||
| Членство | НСПУ ( 1940) | |||
| У шлюбі з | Корсунська Берта Львівна, літературознавиця | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 30 липня 1903 року в с. Глибочок на Вінниччині у родині теслі. Навчався у школі в Бершаді, закінчив педтехнікум у Києві, навчався в інституті народної освіти при Київському університеті. Вчителював, у 30-х роках працював секретарем в Укрнацменшвидаві, єврейських журналах для дітей «Жовтеня» та «Будь напоготів!» (1937—1941), редактором у видавництві «Молодь». Під час Другої світової війни був на евакуації в Уфі. 5 липня 1949 року був заарештований. Його звинуватили у «націоналістичній пропаганді» і в «зв'язках з американським журналістом-шпигуном» Магідовим. Отримав 10 років таборів суворого режиму. Перебував в Усольському таборі на Уралі поблизу Солікамська Наприкінці 1955 р. достроково звільнений через хворобу на сухоти.
Помер 18 серпня 1956 р. у Кустанаї, де на засланні перебувала його родина. Реабілітований посмертно.
Літературна діяльність ред.
Поет, перекладач.
Писав мовою їдиш. Друкувався з 1930 року. Публікації «Листоноша», «Бувай здоровий — їдь здоровим» (обидві — 1930). Збірки «Для малят» (1936), «Різне» (1937), «Байки», «Для дітей» (обидві — 1940), книжка сатиричних антифашистських віршів «Сіль ув вічі» (1944), «Читанки» (1947), п'єса «Про діда Вариводу, що не сміявся зроду» (1937, вистава єврейською мовою; 1939 — українською в Київському театрі ляльок). Переклав українською мовою повість «Четверта висота» О. Ільїної (друк 1962 р.), на їдиш — твори І. Крилова (збірник «Вибрані байки», 1937), С. Маршака, К. Чуковського, П. Тичини, Н. Забіли, Р. Бернза, М. де Сервантеса. У перекладі українською мовою вийшли книжки «Сала за шкіру» (1944), «Йдуть армійці-піхотинці» (1947), «Яшко з голубами (1966), російською — «Хто чого полюбляє» (1965), «Хай завжди буде мама» (1986). Окремі твори В. Гутянського перекладали М. Стельмах, М. Пригара, В. Бичко, І. Нехода, І. Кульська та ін.
|
Дитячі вірші сповнені тепла та м’якої іронії, сатиричні – гостроти й викривального пафосу. | 
|
Член Спілки письменників України з 1940 р.[2].
Джерела і література ред.
- Біографія Гутянського В. І // Енциклопедія Сучасної України
- Біографія Гутянського В. І. // Сайт «УкрЛіб»
- Кержнер, А. Г. Гутянський Веніамін Іольович [поет, перекладач, член Спілки письменників України] // Енциклопедія Сучасної України / ред. М. Г. Железняк. — Київ, 2006. — Т. 6: Го — Гю. — С. 689 : портр.
- Гутянський Веніамін Іольович (довідка) // З-над Божої ріки: літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — C. 94-95.
- Полянкер Григорій. Гутянський Веніамін. Життєпис. // Літературна Україна. — № 29 (4438). — 1991. — 19 липня.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд. Б. К. Коваль, В. П. Павловська. — Київ : «Радянський письменник», 1988. — 719 с. — ISBN 5-333-00364-5. — С. 175.
- Білоус Л. Ювілей поета-земляка [До 100-річчя від дня народження В. Гутянського, уродженця села Глибочок Тростянецького району] // Тростянецькі вісті. — 2003. — 30 липня.
- Маніленко, П. Вшанували 100-річчя поета [В. Гутянського] // Вінницька газета. — 2003. — 14 серпня. — С. 4.
- Баніт А. Добрий, мудрий і стражденний єврей із Поділля [Веніамін Йолевич Гутянський] // Подольский еврейский альманах. — № 4. — Винница, 2004. — С. 15-16.
- Десятник О. Письменники в моєму житті // Вітчизна. — 1993. — № 3-4.
- Корсунська Б. Ордер на арешт // Хроніка 2000. — 1998. — № 21-22.
- Горішній А. Єврейський побратим [про В. Гутянського]. // Вінницька газета. — 1995. — 15 червня.
- Веніамін Гутянський // З порога смерті. — К., 1991. — с. 155—157.
Примітки ред.
- ↑ Цит. по: Кержнер. А. Г. Гутянський Веніамін Іольович (довідка) // Енциклопедія Сучасної України / ред. М. Г. Железняк. - Київ, 2006. - Т. 6: Го - Гю. - С. 689.
- ↑ Гутянський Веніамін Іольович (довідка) // З-над Божої ріки: літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — C. 94-95.